4/384-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18.09.2008 Справа № 4/384-08
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс" м. Херсон
до товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго"
м. Нова Каховка Херсонської області
про стягнення 40.544грн. 65коп.
за участю представників сторін:
від позивача - уповноважена особа Шост В.В. від відповідача - не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю Спецсервіс" ( позивач) звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" ( відповідача) про стягнення 40544 грн.65 грн., із них: 20.000грн.00коп. основного боргу, неустойку у сумі 18.200 грн.00коп., інфляційні збитки у сумі 2310 грн. 00коп. та 3% річних у сумі 34 грн.65 коп.
В ході розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача 25 230 грн.40 коп., із них основного боргу 20.000грн.00коп., інфляційні втрати 3 100 грн. 00коп.та пені у сумі 2130 грн.40 коп.
Відповідач позов визнав частково, а саме суму основного боргу, пеню визнає у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, інфляційні втрати та 3% річних не визнає, оскільки вони не передбачені за умовами договору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд
в с т а н о в и в
Між сторонами 12.06.2007року був укладений договір на монтаж і пуско-налагодження ліфтів. За п.1 договору замовник ( відповідач) замовляє, а підрядник ( позивач у справі) зобов'язується виконати передбачені договором будівельно-монтажні роботи відповідно до наданої замовником проектно-кошторисної документації і графіком робіт, здати зазначені роботи в порядку, встановленому будівельними нормативами і правилами. За п.7.1 договору замовник на протязі 10 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт перераховує на розрахунковий рахунок позивача повну суму виконаних робіт у розмірі 40 000 грн.00коп.
Під час засідання судом встановлено, що договір укладено сторонами та підписано добровільно без будь-яких заперечень. Жодна із сторін не надала в судове засідання докази, що договір у визначеному законом порядку визнано недійсним.
Із огляду на зазначений договір суд дійшов висновку, що він за своєю природою є договором підряду, правовідносини за яким урегульовані в главою 61 ЦК України.
Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона ( підрядчик) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням іншої сторони ( замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконувались належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав договірні зобов'язання щодо виконання монтажних робіт по наладці та пуску ліфтів у будинку № 12 по вул. Кірова у м. Херсоні, що підтверджено актом виконаних робіт за грудень 2007 року.
Відповідач договірні грошові зобов'язання виконав частково, сплативши тільки частину вартості виконаних робіт у сумі 20 000 грн., що підтверджується витягом із банківського рахунку від 05.11.2007року.
Таким чином, сума заборгованості за виконані роботи складає суму 20 000 грн.00коп, яку відповідач визнає.
За п.8.5 договору передбачено, що у випадку затримки в оплаті виконаних робіт замовник виплачує підряднику неустойку у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Статтею 230 Господарського кодексу України та ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що (неустойкою штрафом , пенею) є грошова сума яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов 'язання.
Пункт 6 ст.231 Господарського Кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
В той же час відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто, за нормами ГК України пеня не має тривалого характеру та через шість місяців після дня виникнення прострочки слід припинити її нарахування. За змістом статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", № 543\96-ВР від 22.11.1996 року передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня. На підставі вищенаведених законодавчих актів нарахована позивачем пеня за прострочення виконання грошових зобов'язань підлягає стягненню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що становить 2 130 грн.40 коп. У відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 100 грн.00коп. інфляційних втрат підлягають задоволенню. На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог. Заперечення відповідача щодо стягнення інфляційних збитків, які не передбачені договором суд спростовує приписами ч.2 статті 625 ЦК України та роз'яснює, що інфляційні втрати нараховуються незалежно від наявності такої умови в договорі. Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених вимог. В засіданні за згодою представника позивача оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" м. Нова Каховка вул.Паризької Комуни № 6 Херсонської області р/р 26002877937701 в АКБ «Укрсоцбанк»в м.Херсоні МФО 352015 код 24951326 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс" м. Херсон вул.200 років Херсона № 31 р/р 260082440 в АКБ «Укрсоцбанк» в м.Херсоні МФО 352015 код 30892818
20.000грн.00коп. основного боргу, 3.100грн.00коп. втрат від інфляції, 2.130грн.40коп. пені, 252грн.30коп. витрат по сплаті державного мита та 73грн.43коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В решті суми позову відмовити.
Суддя З.І. Ємленінова
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 25.09.2008року.
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2008 |
Оприлюднено | 13.10.2008 |
Номер документу | 2111990 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Ємленінова З.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні