Рішення

від 26.09.2008 по справі 47/236-08 (н.р. 45/304-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/236-08 (н.р. 45/304-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2008 р.                                                            Справа № 47/236-08 (н.р. 45/304-07)

вх. № 5845/5-47 (н.р. 8390/5-45)

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;  відповідача - 1-го - не з"явився;

2-го відповідача - не з"явився; 3-ї особи Шовкова О.С. за довіреністю від 07.07.2008р.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецрембудмонтаж-3", м. Харків  

до  1-го відповідача - Управління комунального майна та приватизації Головного управління економики та комунального майна, м. Харків

2-го відповідача - Харківська міська рада;

3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору з боку відповідача - ДП "Завод ім. В.О. Малишева", м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

ТОВ „Спецрембудмонтаж-3” (позивач) звернулось до суду з позовом в якому просить суд визнати за позивачем право власності на нежитлові будівлі: літ. „У-1” площею 92,9 кв. м., літ. „Ф-2” площею 87,5 кв. м., літ. „Р-1” площею 64,1 кв. м., літ. „С-1” площею 128,4 кв. м., літ. „Т-3” площею 17,1 кв. м., літ. „Ч-1” площею 287,5 кв. м., літ. „Ш-1” площею 130,0 кв. м., літ. „Щ-1” площею 238,2 кв. м. по вул. Плеханівській,126 у м. Харкові та зобов'язати Харківське міське бюро технічної інвентаризації зареєструвати за ТОВ „Спецрембудмонтаж-3” (код 25173820) право власності на вищевказані нежитлові будівлі.  

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.07.2008р. позовні вимоги було задоволено частково.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2008р. рішення господарського суду Харківської області від 10.07.2007р. у справі №45/304-07 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.08.2008р. відповідно до ст.27 Господарського процесуального кодексу України за власною ініціативою було залучено до участі у справу, у якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору з боку відповідача - ДП "Завод ім. В.О. Малишева".

Представник позивача та представники відповідачів, у судове засідання не з"явились, витребувані судом документи не надали.

Позивач у судове засідання не з"явився, але про час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Представник 3-ї особи надав через канцелярію господарського суду 26.09.2008р. письмові пояснення в яких він вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з підстав зазначених у поясненнях.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарським судом встановлено, що в 1982 році з метою проведення будівельно-монтажних та ремонтних робіт в цехах ДП „Завод ім. В.О. Малишева” (в подальшому завод) було створено Харківське спеціалізоване ремонтно-будівельне-монтажне управління №-3 (в подальшому управління).

Згідно з протоколом від 12.10.1982 р. завод передавав управлінню конторські та побутові приміщення, а також територію під виробничу базу.

Земельна ділянка по вул. Плеханівській, 126 надавалася заводу транспортного машинобудування ім. В.О. Малишева рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящихся від 06.04.1960 року   № 1 90-4.

Для організації виробничого процесу та для виконання поставлених завдань управління частково одержало, а також самостійно на території виробничої бази побудувало ряд виробничих приміщень.

Згідно викопіровки із генерального плану виробнича база управління включала в себе 27 об'єктів.

Згідно з рішенням установчих зборів учасників, членів трудового колективу державного підприємства „Спецрембудмонтаж-3” за № 1 від 16.05.1997 р. засноване товариство з обмеженою відповідальністю - спеціальне ремонтне будівельно-монтажне підприємство-3, скорочено ТОВ „Спецрембудмонтаж-3” код ЗКПО 25173820).

Згідно п. 5.1 статуту підприємства (зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Комінтернівської районної ради від 16.09.1997 р. № 223) товариство є власником майна переданого йому учасниками і втому числі іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

В березні 2004 р. змінився склад засновників підприємства, і засновниками підприємства стали сім фізичних осіб. Нова редакція статуту підприємства зареєстрована в управлінні державної реєстрації 10.03.2004 р. Остання редакція статуту підприємства проведена в жовтні 2004р. Згідно зазначеного статуту засновником підприємства є громадянин України Овсянніков Ігор Геннадійович, форма власності - приватна.

Майно підприємства згідно статуту формується в тому числі і від інших цінностей, вартість яких відображається на балансі, а також і з інших джерел, не заборонених законодавством України (п. п. 7.3, 7.4 статуту підприємства).

Нежитлові будівлі літ. літ. „У-1”, „Ф-2”, „Р-1”, „С-1”, „Т-3”, „Ч-1”, „Ш-1”, „Щ-1” згідно довідки підприємства від 02.07.2007 р. № 34 перебувають на балансі ТОВ „Спецрембудмонтаж-3”  (код ЗКПО 25173820).

ТОВ „Контур-С” провело обстеження несучих  будівельних конструкцій нежитлових будівель літ. літ. „У-1”, „Ф-2”, „Р-1”, „С-1”, „Т-3”, „Ч-1”, „Ш-1”, „Щ-1” по вул. Плеханівській,126 в лютому 2007р., про що склало  технічний висновок про стан будівельних конструкцій нежитлових будівель. Згідно з результатами технічного висновку фундамент, елементи каркаса, стіни, перекриття, елементи покриття та даху ушкоджень і дефектів не мають та знаходяться в задовільному стані. Згідно технічного висновку вище зазначені нежитлові будівлі по вул. Плеханівській,126 відповідають діючим державним нормам та правилам і можуть експлуатуватися за призначенням.

Відповідно до ст. 376 ЦК України, встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою,  яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящихся від 06.04.1960 року №1 90-4. земельна ділянка по вул. Плеханівській, 126 надавалася заводу транспортного машинобудування ім. В.О. Малишева., тобто будівлі на які позивач просить визнати право власності всупереч вимогам ст. 376 ЦК України збудовано на земельній ділянці, яка не  була відведена позивачеві для цієї  мети.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський   суд   у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Тому з огляду на вищезазначене, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411  судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22,  33, 43, 47-49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення підписано 29.09.2008р.

Суддя