Рішення

від 24.09.2008 по справі 5020-12/468

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-12/468

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"24" вересня 2008 р. справа № 5020-12/468

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Севплодоовоч»

до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

про визнання недійсним наказу начальника Управління з питань майна комунальної власності від 06.07.2004 №384,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спора, на стороні позивача      Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі,

                                                                                                                         Суддя Харченко І.А.,

Представники сторін

від позивача –Антипенко А.В., довіреність б/н від 22.01.2008, представник;

від відповідача –Сарахман С.О., довіреність б/н від 22.09.2008, завідувач юридичним відділом;

від третій особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спора, на стороні позивача      РВ Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі –Бистрицька Ю.М., довіреність №56/02-15 від 10.09.2007, провідної спеціаліст-юрисконсульт відділ юридичного забезпечення;

Суть спору:

01.08.2008 Відкрите акціонерне товариство «Севплодоовоч»звернулось до господарського суду м. Севастополя  з позовом (вх. №2014)  до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про визнання недійсним наказу начальника Управління з питань майна комунальної власності від 06.07.2004 №384.

Ухвалою від 05.08.2008 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5020-12/468,  залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спора, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення, пояснив, що знаходження майна на балансі позивача не може підтверджувати право власності на нього. Інших доказів в обґрунтування своїх вимог позивача не подав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спора, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі письмово пояснила, що вважає об'єкт нерухомого майна –окремо стояча нежитлова будівля адміністративно - побутового корпусу -, розташований в м. Севастополі по вул. Токарева, 2 власністю ВАТ «Севплодоовоч».

Розгляд справи відкладався, у розгляді справи оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статей 20, 22 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні учасникам роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав учасників процесу,  суд,

в с т а н о в и в :

Начальником Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації, правонаступником якого є Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, (надалі Фонд) 06.07.2004 видано наказ №384 про оформлення права комунальної власності на об'єкт нерухомого майна –відокремленої нежитлової будівлі адміністративно-побутового корпусу з прибудовами загальною площею 1027,8 м.кв. (Літери Ц,ц1,ц2,ц3), розташоване в місті Севастополі, вул. Токарева, 2, як не включене в уставний фонд в процесі приватизації Відкритого акціонерного товариства „Севплодоовоч” (надалі Наказ).

Відкрите акціонерне товариство „Севплодоовоч” (надалі ВАТ „Севплодоовоч”) вважає, що Наказ не відповідає вимогам діючого законодавства і зачіпає його інтереси щодо приватизації цілісного майнового комплексу.

Відповідно до договору оренди за №1054 від 28.12.1994 Орендному підприємству „Севплодоовоч” було надано в оренду цілісний майновий комплекс з правом викупу.

Рішенням Севастопольської міської Ради №112 від 26.04.1995 майно Орендного підприємства „Севплодоовоч” увійшло в перелік об'єктів комунального майна яке підлягає приватизації.

Наказами Регіонального відділення Фонду державного майна України у місті Севастополі №600/2 та 601/2 від 31.07.1995 дана згода на приватизацію Орендного підприємства „Севплодоовоч” шляхом продажу акцій.

Статтею 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” закріплено, що Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Статтею 25 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” закріплено, що приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Згідно до пункту 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду”(діючого на той час) „До статутного фонду товариства вноситься державне майно, здане в оренду, та майно, що є власністю орендаря і перебуває на балансі підприємства, створеного орендарем.”

Пунктом 3 Положення „Про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання)”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993 року N158 закріплено, що інвентаризації підлягає все майно державних підприємств, що приватизуються, а також майно державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, чи їх окремих структурних підрозділів, включаючи об'єкти невиробничого призначення, діючі об'єкти, об'єкти та предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану, а також зараховані чи не зараховані з різних причин на баланс.

Відповідно до акту інвентаризації від 01.10.1995, до цілісного майнового комплексу Орендного підприємства „Севплодоовоч” увійшов будинок АУП та столова (арк.с.13-14). Тобто, його вартість включено до оцінки майна яке підлягає приватизації.

Після інвентаризації, проведений БТІ, назва будівлі змінилась на „Адміністративно-побутовий корпус” Літера Ц.

Але, за невідомими причинами, вказаний адміністративно-побутовий корпус не було передано новоствореному ВАТ „Севплодоовоч”, що суперечить пункту 3 Положення „Про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання)”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993 року N158.

Як додатковий доказ того, що спірний об'єкт повинен бути переданим до складу майна ВАТ „Севплодоовоч” суд звертає увагу на Протокол засідання комісії з інвентаризації державного майна яке не увійшло в статутний фонд ВАТ „Севплодоовоч” (арк.с.11-12), який не містить запису про спірний об'єкт.

Посилання Фонду на довідку ВАТ „Севплодоовоч” від 01.07.2004 за №118 лише підтверджує той факт, що спірний об'єкт знаходиться на балансі ВАТ „Севплодоовоч”, але не увійшов до приватизації.

Таким чином, судом встановлено, що відокремлена нежитлова будівля адміністративно-побутового корпусу з прибудовами загальною площею 1027,8 м.кв (Літери Ц,ц1,ц2,ц3), розташоване в місті Севастополі, вул. Токарева, 2, яка знаходилась і знаходиться на балансі ВАТ „Севплодоовоч”, підлягала приватизації відповідно до наказів Регіонального відділення Фонду державного майна України у місті Севастополі №600/2 та 601/2 від 31.07.1995 та у порядку встановленому законодавством.

Згідно вимог статті 345 Цивільного кодексу України, юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

За такими обставинами, оспорюваний Наказ Фонду суперечить вимогам діючого законодавства і порушує майнові права позивача, а відтак, позов ВАТ „Севплодоовоч” підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

Керуючись ст. 345 Цивільного кодексу України, ст. 49, 77, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним наказ начальника Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації від 06.07.2004 №384.

3.          Стягнути з Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044) на користь Відкритого акціонерного товариства «Севплодоовоч»(м. Севастополь, вул. Токарева, 2, ідентифікаційний код 01565388)  85,00 грн. –державно мито, 118,00 грн. –витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

             Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Примірники рішення надіслати на адресу учасників процесу рекомендованою кореспонденцією.

Суддя                                                                                                                              І.А. Харченко

Рішення оформлено та підписано

в порядку ст. 84 ГПК України

29.09.2008.