Рішення

від 02.09.2008 по справі 28/326/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/326/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.08                                                                                        Справа №  28/326/08

Суддя   Яцун О.В.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інт-Агро”, м.Миколаїв

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжцукорпостач”,  м.Запоріжжя

                                                                                                 Суддя    О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Бондар В.М. –представник на підставі довіреності №б/н від 07.08.2007р.

від відповідача: Волкова О.А., представник на підставі довіреності №07/04 від 07.05.2008р.

05.08.2008р. позивачем заявлені вимоги про стягнення з ТОВ “Запоріжцукорпостач” 225000грн.00коп. основного боргу на підставі договору поставки №08/01-3 від 30.01.08р., пені у розмірі 67500грн.00коп. та 3% річних в розмірі 480грн.82коп.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.08.2008р. порушено провадження у справі №28/326/08, судове засідання призначено на 02.09.08р.

За клопотанням представників сторін справа розглядалась без застосування технічної фіксації судового процесу.

Представник позивача наполягає на задоволені позовних вимог з підстав, що зазначені в позові.

Представник відповідача проти наявності заборгованості за договором поставки у розмірі 225000грн.00коп. не заперечує, стосовно вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 67500грн. та 3% - 480,82грн. заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те що, сторони не досягли в належній формі згоди щодо п.5.1,п.5.2, п.5.3 договору №08/01-2 від 23.01.2008р., оскільки ТОВ “Запоріжцукорпостач” підписав редакцію зазначеного договору запропоновану позивачем з протоколом узгодження розбіжностей від 23.01.2008р., в якому запропонував іншу редакцію цих пунктів, ніж пропонував позивач. Таким чином, відповідач зазначає, що п.5.2 договору є неукладеним згідно ст. 546 ЦК України, а тому вимоги позивача щодо стягнення штрафу є необґрунтованими. Стосовно вимог про стягнення 3% річних зазначив, що ця вимога також є необґрунтованою, оскільки ст. 625 ЦК України, яка передбачає право стягнення 3% річних, стосується боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, разом з тим у відповідача зобов'язання стосуються поставки товару. На підставі зазначеного просить суд в задоволені вимог про стягнення штрафних санкцій та 3% річних відмовити.

Суд визнав надані документи достатніми для вирішення спору по суті та прийняття рішення. У відповідності до норм ст. 85 ГПК України представникам сторін за їх згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать надані до суду документи, 23.01.2008р. між ТОВ “Запоріжцукорпостач” та ТОВ “Інт-Агро” було укладено договір поставки №08/013, за умовами якого відповідач (постачальник) взяв на себе зобов'язання поставити 500 метричних тон меляси цукрової, не зацукрованої, з доброю текучістю, незмішаною з водою, парою та іншими сторонніми речовинами, а позивач (покупець), в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Згідно з п.3.1 договору покупець здійснює 100% попередню оплату ( в сумі 225000грн.) на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3-х банківських днів з моменту підписання договору та виставлення рахунку-фактури.

Пунктом 4.1 договору зазначено, що постачальник повинен відвантажити весь обсяг товару до 31 травня 2008р. постачальник зобов'язаний завантажувати товар покупцеві не менше 3-х автоцистерн на добу.

На виконання умов договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача (здійснив 100%  попередню оплату) 225000грн., про що свідчать платіжне доручення №104 від 24.01.2008р.  

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 525 ЦК України, не допускається одностороння відмова від зобов'язання.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

        Статтею 538 Цивільного кодексу України визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки  одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо  зустрічне  виконання  обов'язку  здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Однак, відповідач договірних зобов'язань передбачених п.4.1 договору належним чином не виконав, так станом на 05.08.2008р. відповідач поставку 500 метричних тон меляси цукрової, не зацукрованої, з доброю текучістю, незмішаною з водою, парою та іншими сторонніми речовинами не здійснив, чим порушив умови договору.

Згідно з ч.ІІ ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На день розгляду спору сальдо на користь позивача за договором складає суму 225000грн.00коп., повернення якої відповідач не довів.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача щодо поставки товару та повернення грошових коштів не припинено.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості  за договором у розмірі 225000грн.00коп. основані на законі, умовах договору і підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення штрафних санкцій у  розмірі 67500грн.00коп.

На підставі ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної  законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до умов п.5.2 договору у випадку невідвантаження товару з вини постачальника в строки, вказані в п.4.1 цього договору, покупець має право вимагати від постачальника повернення сплачених коштів та сплати штрафу у розмірі 30% сплачених коштів.

Відповідно до розрахунку позивача до стягнення пред'явлена сума штрафу за період прострочення  у розмірі 67500грн.00коп.

Дана вимога заявлена позивачем необґрунтовано і  задоволенню не підлягає.

Як свідчать надані до суду документа та про що зазначив представник відповідача, сторони не досягли в належній формі згоди щодо п.5.1, п.5.2, п.5.3 Договору №08/01-2 від 23.01.2008р., оскільки ТОВ “Запоріжцукорпостач” підписав редакцію зазначеного Договору запропоновану ТОВ “Інт-Агро” з протоколом узгодження розбіжностей від 23.01.2008р., в якому запропонував іншу редакцію цих пунктів, ніж пропонував позивач.

Згідно ст.546 ЦК України відповідь про укладання договору на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від отриманої пропозиції та одночасно новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

Враховуючи те, що ТОВ “Запоріжцукорпостач” не підписав п.5.1, п.5.2, п.5.3 Договору в редакції, запропонованій ТОВ “Інт-Агро”, та направив ТОВ “Інт-Агро” свою редакцію цих пунктів в протоколі розбіжностей від 23.01.2008р., а ТОВ “Інт-Агро” не підписав протокол розбіжностей від 23.01.2008р. до Договору №08/01-2 від 23.01.2008р.,  запропонований ТОВ “Запоріжцукорпостач”, та сторони в належній письмовій формі не узгодили ніякої іншої редакції цих пунктів, на підставі ст.546 ЦК України ці пункти Договору залишились не узгодженими та не набули юридичної сили.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди по всім істотним умовам договору.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, якими є умови щодо встановлення відповідальності –штрафу, вчиняється у письмовій формі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що п.5.2 Договору є неукладеним згідно ст.546 ЦК України, а тому вимоги позивача щодо стягнення штрафу у розмірі 67500грн. є необґрунтованими.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 480грн.82коп. на підставі ст. 625 ЦК України.

Згідно з ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Таким чином, виходячи із норми ст. 625 ЦК України, нарахування 3% річних  передбачено лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання.

Разом з тим, відповідно до умов договору поставки, відповідач взяв на себе зобов'язання поставити товар, отже зобов'язання відповідача не є грошовими.

Тобто ст. 625 ЦК України до даних правовідносин не застосовується

З урахуванням вищезазначеного, вимога про стягнення 3% річних у розмірі 480грн.82коп. заявлена позивачем безпідставно та задоволенню не підлягає.

Доводи позивача в частині стягнення штрафних санкцій та 3% річних судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеними обставинами.

На підставі зазначеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відносяться на  обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, ст.526, 611, 625, 693 ЦК України, ст. ст.  175, 193 ГК України суд,

                                                   ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжцукорпостач” (69000, м.Запоріжжя, вул Лахтинська, б.8, кв. 59; поштова адреса: 69035, м.Запоріжжя, пров. Леніна, 151, р/р 260041005 в ВФ ВАТ “Кредитпромбанк” м.Вінниця, МФО 312623, код ЄДРПОУ 34067712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інт-Агро” (54028, м.Миколаїв, вул. Гирьова, 14-А, юр. адреса: 54055, м.Миколаїв, вул. Садова, б.9, кв.43, р/р 26004640888710 у Обласний ФАКБ “Укрсоцбанк” в м.Миколаєві, МФО 326018, код ЄДРПОУ 32228880) 225000(двісті двадцять п'ять тисяч)грн.00коп. заборгованості,  2250(дві тисячі двісті п'ятдесят)грн.00коп. державного мита та 90(дев'яносто)грн.86коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                О.В. Яцун

Рішення підписано: 05 вересня 2008р.