Рішення

від 15.09.2008 по справі 60/30-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

60/30-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2008 р.                                                            Справа № 60/30-08

вх. № 5939/4-60

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Чопко О.С. за довіреністю б/н від 08.04.2008 року  відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Куп'янськ Харківської області", м. Куп'янськ  

до  Приватного селянського (фермерського) господарства Старікова Івана Васильовича, с. Тополі   

про стягнення 12384,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (Закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Куп'янськ Харківської області" (позивач) звернувся до господарського суду з позовом щодо стягнення з відповідача - Приватного селянського (фермерського) господарства Старікова Івана Васильовича заборгованості за кредитом в сумі 6866,97 грн., відсотків за неправомірне користування кредитом за період з 31.05.2007 р. по 05.08.2008 р. в сумі 2769,78 грн., комісійної винагороди за управління кредитом в сумі 244,40 грн., інфляційних в сумі 2259,23 грн. та 3% річних в сумі 244,4 грн. В обгрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем не було виконано належним чином свої зобов"язання за договором кредиту № 05-2005 від 01.04.2005 р., внаслідок чого виникла зазначена заборгованість.

В судовому засіданні, призначеному на 08 вересня 2008 року о 12:30 год. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 15  вересня 2008 року о 15:30 год., у зв`язку з необхідністю надання відповідачем доказів своєчасної сплати відсотків за користування кредитом.

У судовому засіданні представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному розмірі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був  повідомлений належним чином. Доказів своєчасної сплати відсотків за користування кредитом суду не надав.

Відповідач у судовому засіданні 08 вересня 2008 року заперечував проти позовних вимог Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Куп'янськ Харківської області" та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідачем було надано 08.09.2008 року згідно супровідного листа № 16235 відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позову, посилаючись на те, що у зв`язку з несплатою кредиту позивачем було звернено стягнення на заставлене майно та майно продано на суму 47519,57 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.08.2008 року суд витребував у позивача додаткові докази, які мають суттєве значення для повного, всебічного та об`єктивного дослідження усіх матеріалів справи та фактичних обставин спору, а саме: договір застави № 05-2005 від 01.04.2005 року та докази реалізації заставленого майна.

08.09.2008 р. позивач на виконання вимог ухвали господарського суду Харківської області від 20.08.2008 року згідно супровідного листа № 16240 надав витребувані докази, які залучені судом до матеріалів справи.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, що був присутній у судовому засіданні, повно та всебічно дослідивши надані докази, встановив наступне.

01.04.2005 р. між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № 05-2005, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 45000,00 грн. (п. 2.1. кредитного договору), а відповідач зобов`язався повернути кредит в строк визначений п.2.2. договору та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 17% річних (п.3.2. договору) в строк визначений п.3.4. договору, згідно якого відсотки за користування кредитом нараховуються позивачем в останній робочий день місяця щомісячно за період з 1 по 30 (31) число поточного місяця та сплачуються відповідачем щомісячно у останній робочий день місяця.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з п. 2.2. кредитного договору, кінцевий термін повернення кредиту встановлено - не пізніше 03.02.2006 р. у відповідності до графіку:

- 15 000 грн. - не пізніше  28 листопада 2005 року

- 20 000 грн. - не пізніше 26 грудня 2005 року

- 10 000 грн. - не пізніше 03 лютого 2006 року

У разі  несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитом відповідно до п. 3.4. договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитом є шістдесятий календарний день від дня нарахування відсотків, що не сплачені у встановлений договором строк, але  не пізніше дати кінцевого терміну повернення кредиту.

Відповідно до ч.1 ст.1054  Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач виконав свої зобов`язання за вищезазначеним договором, надав відповідачу кредит в сумі 45000 грн.

Відповідачем умови кредитного договору в частині дотримання графіку погашення кредиту не виконувалися, відсотки за користування кредитом сплачувалися несвоєчасно та не в повному обсязі.

20.06.2008 р. листом за вих. № 04-06/181 (копії знаходяться в матеріалах справи) позивач направив претензію від 20.06.2008 р. відповідачу, з вимогою перерахувати позивачу заборгованість за кредитом в сумі 6866,97 грн., яку відповідач отримав 26 червня 2008 р.,  але залишив без задоволення.

В зв"язку з тим, що у встановлений в кредитному договорі строк заборгованість за кредитом та відсотками за користування кредитом не була погашена повністю, банк звернув стягнення на заставлене майно, яке є предметом застави згідно з договором застави 05-2005 від 01.04.2005 року, який забезпечує вимоги банку. Як вбачається з поданих позивачем 08.09.2008 р. доказів, заставлене майно було реалізовано на загальну суму 40000 грн.  

При реалізації заставного майна сума боргу не була повністю погашена, та у зв`язку з чим заборгованість перед позивачем становить 6866,97 грн.

Згідно  ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11  Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов"язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 6866,97 грн.

Згідно п.6.1. договору він набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками  та відповідно до п.6.5. договору діє до повного повернення відповідачем кредиту, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та до повного виконання відповідачем будь-яких інших грошових зобов`язань, прийнятих ним згідно умов цього договору.

Відповідно до п. 3.5. договору у випадку порушення відповідачем встановлено п. 2.2. договору строку погашення одержаного кредиту відповідач сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 34 % річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 3.2., 3.3 договору.

За період з 31.05.2007 року по 05.08.2008 року відповідачу нараховано 34% за неправомірне користування кредитом в розмірі 2769,78 грн.

Таким чином, суд, вважає, вимога, щодо стягнення з відповідача 2769,78 грн.  відсотків за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 34 % річних є обгрунтованою  та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність" комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по операціях.

01.04.2005 року, між сторонами була підписана додаткова угода №1 до кредитного договору № 05-2005 від 01.04.2005 року, якою були внесені зміни до розділу 3 кредитного договору, та встановлено, що за управління кредитом банк встановлює щомісячну комісійну винагороду у розмірі 3% річних від ліміту кредиту, відповідно до п.2.1. кредитного договору.

За  період з 31.05.2007 року по 05.08.2008 року відповідачу донараховано 3% комісійної винагороди, що становить 244,40 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

П.5.2. договору встановлено, що у випадку прострочення виконання зобов`язання по поверненню банку сум кредиту, кредитор зобов"язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.

За період з 31.05.2007 року по 05.08.2008 року сума втрат від інфляції з урахуванням індексу інфляції розрахована на підставі даних Держкомстату України, становить 2259,23 грн. та донараховано 3% річних за прострочення виконання грошового зобов"язання у розмірі 244,40 грн.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча  мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення комісійної винагороди, що становить 244,40 грн., 3% річних в сумі 244,40 грн. та індексу інфляції в сумі 2259,23 грн., що нараховані за період з 31.05.2007 р. по 05.08.2008 р. правомірні та обгрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому також підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 123,85 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411  судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень, слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 625, ч. 1 статті 626, 1054 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст. 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст. 11 Закону України ”Про судоустрій”, ст.ст. 1, 12, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-    

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного селянського (фермерського) господарства Старікова Івана Васильовича (62712, Харківська область, Дворічанський район, с. Тополі, вул. 8-го Березня, буд. 16, р/р 26006301760844 в філії "Відділення Промінвестбанку в м.Куп'янськ Харківської області", МФО 351511, код ЄДРПОУ 22686475) на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Куп'янськ Харківської області" (63701, Харківська область, м.Куп'янськ, вул. Леніна, буд.38;                        р/р № 3519590108 в філії "Відділення Промінвестбанку в м.Куп'янськ Харківської області", МФО 351511, код ЄДРПОУ: 09351511) заборгованість за кредитним договором  в сумі 6866,97 грн., відсотки за неправомірне користування кредитом в сумі 2769,78 грн., інфляційні в сумі 2259,23 грн., 3% річних в сумі 244,40 грн., 3% комісійної винагороди в сумі 244,40 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 123,85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 16 вересня 2008 року.

Суддя                                                                                            

справа № 60/30-08