Постанова

від 29.09.2008 по справі 2-27/121-2008а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-27/121-2008А

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

 30 вересня 2008 року   Справа № 2-27/121-2008А

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Прокопанич Г.К.,

суддів                                                                      Градової О.Г.,

                                                                                          Котлярової О.Л.,

секретар судового засідання                                        Яресько О.В.                              

за участю представників сторін:

 представник позивача, не з'явився, Сімферопольська районна державна насіннєва інспекція;

  представник відповідача, Тагільцева Анастасія Васильовна, довіреність №  13-14/5516   від 14.08.08,  Контрольно-ревізійне управління  в Автономній Республіці Крим;

  представник третьої особи, Московкін Віктор Михайлович, довіреність №  173   від 04.06.08,  Державна насіннєва інспекція Автономної Республіки Крим;

  розглянувши апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління  в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Воронцова Н.В.) від 14 липня 2008 року у справі № 2-27/121-2008А

за позовом  Сімферопольської  районної  державної  насіннєвої інспекції (вул. Кримська, 7, смт. Молодіжне,   Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97501)

до          Контрольно-ревізійного управління  в Автономній Республіці Крим (бульвар  Леніна, 5/7, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

3-тя особа  Державна насіннєва інспекція Автономної Республіки Крим

(вул. Київська, 81, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)

про визнання нечинними та не підлягаючими  виконанню обов'язкових вказівок

                                                            ВСТАНОВИВ:

У грудні   2007 року  Сімферопольська  районна  державна  насіннєва інспекція  звернулась до  господарського суду Автономної Республіки Крим    з позовом до  Контрольно-ревізійного управління  в Автономній Республіці Крим, просила  визнати недійсними обов'язкові вказівки відповідача за  № 22-14/1496 від 30.08.07, посилаючись на порушення  вимог постанови Кабінету Міністрів України   № 228 від 28.02.2002 року „Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог  до виконання  кошторисів бюджетних  установ”.

          Відповідач, заперечуючи проти позову,  вважав його безпідставним з огляду на дотримання ним при проведенні перевірки положень фінансового законодавства.

Постановою господарського суду Автономної Республіки  Крим від 14.07.2008 року позов Сімферопольської  районної  державної  насіннєвої інспекції задоволено, визнано недійсним обов'язкові вказівки Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим №22-14/1496 від 30.08.2007 року.

          Оскаржена постанова  мотивована  Законом України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”,   постановою Кабінету Міністрів України   № 228 від 28.02.2002 року „Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог  до виконання  кошторисів бюджетних  установ”, Положенням „Про преміювання робітників районної державної насіннєвої  інспекції", Порядком надання платних послуг державними інспекціями Міністерства агрополітики від 25.06.2002 року № 169.

Не погодившись з постановленим судовим актом,  Контрольно-ревізійне управління  в Автономній Республіці Крим подало  апеляційну скаргу, просило скасувати постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.07.2008 року, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову, мотивуючи свої вимоги тим, що  суд першої інстанції неправильно застосував Закон України „Про державну контрольно - ревізійну службу в Україні” та інші норми матеріального права.

Письмові заперечення проти апеляційної скарги у матеріалах справи відсутні.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.08.2008 року провадження у справі № 2-27/121-2008А було відкрито, а 19.08.2008 року –призначено до розгляду у складі колегії: головуючий суддя Прокопанич Г.К., суддів Котлярова О.Л., Заплава Л.М.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови  Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.09.2008 року у зв'язку з відпусткою судді Заплава Л.М. було здійснено її заміну на суддю Градову О.Г.

Представник позивача у судове засідання  30.09.2008  не з'явився, про місце та час судового засідання був повідомлений за адресою, зазначеною ним у позовній заяві. Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю представника позивача, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого  господарського  суду  України  від 15.03.2007 року № 01-8/123 „Про деякі  питання  практики  застосування  норм  Господарського процесуального кодексу України, порушені  у доповідних  записках про роботу  господарських  судів у 2006 році” зазначено, що до  повноважень  господарських  судів не віднесено  установлення  фактичного  місцезнаходження  юридичних осіб або місця  проживання  фізичних осіб –учасників  судового процесу на час  вчинення  тих чи  інших  процесуальних дій. Тому відповідні  процесуальні  документи надсилаються  господарським судом  згідно з поштовими  реквізитами  учасників  процесу, наявними  в матеріалах справи.

За таких обставин  судова колегія вважає, що позивача належаним  чином  повідомлено  про  час та місце  розгляду  справи.

Задовольняючи  позов, суд першої інстанції  встановив наступне.

Відповідно  до пункту 2.4 плану контрольно-ревізійної роботи Головного Контрольно-ревізійного управління України на 2-е півріччя 2004 року Контрольно-ревізійним управлінням в місті  Сімферополі  та Сімферопольському  районі була  проведена  документальна  ревізія  фінансово-господарської діяльності та цільового  і законного  використання  бюджетних  коштів  за період з 01.01.2003 року по 01.10.2004 рік установи  позивача.

Актом  ревізії фінансово-господарської діяльності від 19.11.2004 року № 22-21б/124 встановлено факти незаконних витрат позивача  по спеціальному фонду на поточний  та капітальний ремонт і незаконні  нарахування матеріальної допомоги  та премії на загальну суму 12390 гривень.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що використання  спеціального фонду на заробітну плату, матеріальну допомогу, премію передбачено пунктом 20 Порядку  складання, розгляду, затвердження  і основних  вимог  до використання  кошторисів  бюджетних установ,  затверженого  постановою Кабінета Міністрів України № 228 від 28.02.2002 року.

Крім того,   відповідно до пунктів 2.2 і 2.12 Положення „Про преміювання  робітників райдержнасінінспекції”, затвердженого Кримською республіканською  державною насіннєвою  інспекцією Автономної Республіки Крим, передбачено надання  матеріальної допомоги  і премії  за рахунок  коштів  спеціального фонду.

Одночасно суд зазначив, що    поточний і капітальний ремонт  у позивача  планувався  і проводився  з отриманням  згоди  і на підставі  кошторису  доходів  і витрат, затвердженого Українською Державною насіннєвою інспекцією і Кримською  державною насіннєвої  інспекцією по КЕКР 1137 і КЕКР 2133.

Перевіривши  рішення  суду  першої інстанції  в порядку статтей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Згідно довідки Головного управління статистики  в Автономній Республіці Крим № 09/2-5-19/384   від 27.02.2002 року Інспекція є бюджетною організацією, державної форми власності, з правом юридичної особи, ОКПО 24499814. Вид діяльності: надання послуг у  рослиноводстві.

Інспекція підзвітна Державній  насіннєвій  інспекції Автономної Республіки Крим.

Орган управління –Міністерство аграрної політики України.

Форма фінансування –державний бюджет та інші  джерела фінансування, не заборонені   чинним законодавством.

   Акт № 22-21б/124  від 19.11.2004 року, складений  відповідачем за результатами перевірки, представниками  позивача підписано без будь яких зауважень.

   В  акті зазначено, що надходження  коштів  спеціального фонду у перевіряємому   періоді здійснувалось від надання платних послуг з визначення якості насіння і апробації  сортових  посівів.

Кошторис доходів і витрат  по спеціальному фонду  з урахуванням  змін і доповнень  на 2003 рік   затверджений  начальником  Кримської  республіканської  державної  насіннєвої  інспекцієюї  в   сумі  31762, 0  гривень,  а надійшло  коштів у сумі 33830, 0 гривень, тобто,  на 2068,0 гривень більше, ніж затверджено  у кошторисі, однак, доповнення до розрахунку   кількості  проаналізованих   проб не змінені і не внесені    в кошторис.

З матеріалів справи вбачається ,  що відповідно до пункту 3.4 Порядку надання  платних  послуг  державними  інспекціями  Міністерства агрополітики, затвердженого  наказом Міністерства агрополітики від 25.06.2002 року № 169, не передбачено  використання  коштів  спецфонду  на виплату  заробітної плати, матеріальної  допомоги  та премії.

Однак, Інспекцією в порушення  вищезазначеного  Порядку за кошти  спеціального  фонду необґрунтовано  заплановано по КЕКВ 1110 „Оплата праці” в сумі 2500 гривень, проведено  касових  витрат  на суму 2272 гривень. Відповідно по КЕКВ 1120 „Нарахування на заробітну плату” необґрунтовано  заплановано  на суму 850 гривень, витрати склали суму 757 гривень.

Таким чином, у вересні, жовтні 2003 року шести робітникам Інспекції необґрунтовано  нараховано матеріальну допомогу на закупку  овочів, премії до ювілею  на загальну суму 2272 гривень, нарахування склали 757 гривень. Загальна сума необґрунтовано  нарахованої та виплаченої заробітної плати з урахуванням  здійснених на неї  нарахувань  за 2003 рік склала 3029 гривень.

Крім того, ревізією  встановлено, що пунктом 4.3 Порядку  надання  платних  послуг  державними  інспекціями Міністерства  агро політики  від 25.06.2002 року № 169, по КЕКВ 1137  „Поточний ремонт  устаткування  та інвентарю” касові витрати  щодо  поточного ремонту  системи  теплопостачання  будівлі  склали суму 2392,80 гривень. Однак, Порядком  не передбачено  використання  коштів  спеціального  фонду  на поточний ремонт.

Таким чином, Інспекцією  необґрунтовано заплановано  поточний ремонт  та проведення витрат  на суму 2392,80 гривень.

По КЕКВ 2133 „Капітальний  ремонт  та реконструкція  інших  об'єктів” в порушення  пункту 4.3 Порядку  надання  платних послуг  державними  інспекціями Міністерства агро політики, затвердженого  наказом  Міністерства агрополітики від 25.06.2002 року №169, відповідачем  заплановано суму 7200 гривень на проведення  капітального ремонту, витрати щодо  використання  капітального  ремонту зовнішньої огорожі уклали 7200 гривень. Однак, порядком  не передбачено використання коштів  спеціального  фонду  на капітальний ремонт. Таким чином, Інспекцією необґрунтовано заплановано  капітальний ремонт  і проведено  касові витрати на суму 7200 гривень

Відповідно до  пункту 1 статі  71 Кодексу адміністративного судочинства України   кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не надано суду належних доказів про наявність затверджених у встановленому порядку змін до річного розпису призначень бюджету  (кошторису доходів і видатків) на 2003 рік щодо вищезгаданих кодів, з огляду на що заявлені Інспекцією вимоги не можуть бути визнані обґрунтованими.

Посилання позивача та суду першої інстанції на наявність  Положення „Про преміювання робітників районної державної насіннєвої  інспекції" та Колективного договору між адміністрацією Сімферопольської районної державної насіннєвої інспекції і робітниками інспекції  на 2002-2006 роки   не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, крім зазначених локальних актів, позивач повинен дотримуватись також встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228  фінансової дисципліни.

Судова колегія не може погодитись з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності у відповідача повноважень по пред'явленню вимоги щодо  усунення виявлених порушень з питань збереження і використання державної власності та фінансів, оскільки,  згідно з пунктом 7  статі  10 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” № 2939-ХІІ від 26.01.1993 року головному    контрольно-ревізійному    управлінню    України, контрольно-ревізійним управлінням  в  Республіці  Крим,  областях, містах  Києві  і  Севастополі,  контрольно-ревізійним  підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах  надається право: пред'являти   керівникам   та   іншим  службовим  особам підконтрольних  установ,  що  ревізуються,  вимоги  щодо  усунення виявлених   порушень   законодавства   з   питань   збереження   і використання  державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та  інші  платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення  бюджетного  фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами,   установами  та  організаціями  кошти  і  позички використовуються  з  порушенням  чинного  законодавства.

Доводи позивача стосовно  пропуску  відповідачем строку на апеляційне  оскарження є необгрунтованими з огляду  на наступне.

Відповідно до пункту 32 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України  заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Як свідчать матеріали справи, постанова  суду першої інстанції  була прийнята 14.07.2008 року, повний текст було  відправлено  сторонам 25.07.2008 року (том 2, а.с. 33-36).

Заява про апеляційне  оскарження  відповідачем  подана 15.07.2008 року, тобто,  за відсутності  повного тексту судового рішення.

З врахуванням десятиденного строку на подання  заяви  про апеляційне оскарження та двадцятиденного строку на звернення  зі  скаргою  строк  апеляційного  оскарження  не можна  визнати  пропущеним.

Відповідно до підпункту  3 пункту 1 статті 198 Кодексу адміністративного судочинства України  за  наслідками  розгляду  апеляційної  скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду;

Згідно з підпунктом  3 пункту 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України  підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

З врахуванням вищенаведеного оскаржений судовий акт підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних  вимог.

Керуючись статтею 24, підпунктом  3 пункту 1 статті 198, підпунктом  3 пункту 1 статті 202  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління  в Автономній Республіці Крим задовольнити.

2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим  від 14 липня 2008 року у справі № 2-27/121-2008А  скасувати.

3. У позові Сімферопольської  районної  державної  насіннєвої інспекції  до Контрольно-ревізійного управління  в Автономній Республіці Крим про визнання нечинними та не підлягаючими  виконанню обов'язкових вказівок відмовити.

Головуючий суддя                                                  Г.К. Прокопанич

Судді                                                                                О.Г. Градова

                                                                                О.Л. Котлярова