Рішення

від 09.09.2008 по справі 52/159-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

52/159-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2008 р.                                                            Справа № 52/159-08

вх. № 6199/4-52

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Лубенець М.В., дов. № 79 від 26.11.2007 р.

відповідача - не з"явився;   

розглянувши справу за позовом

Українського державного науково-технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування «Енергосталь»(УкрДНТЦ „Енергосталь”), м. Харків  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр „Схід", м. Харків

про стягнення 11812,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Український державний науково-технічний центр з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування «Енергосталь» (УкрДНТЦ „Енергосталь”) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з  відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр „Схід" заборгованість в загальній сумі 11812,07 грн., з яких 6709,97 грн. - орендна плата, нараховані на цю суму 1000,05 грн. - збитки від інфляції; 728.20 грн. пеня; 115,50 гр.  -  3% річних; 2529,15 грн. заборгованість по експлуатаційним послугам, нараховані на цю суму 410,95 грн. збитки від інфляції; 265,12 грн. пеня; 48,13 грн.  -  3% річних. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов договору оренди державного майна № 135 від 01 березня 2002 року та додаткових угод  до нього та договору № 135/1 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 25 грудня 2006 року та додаткових угод до нього, неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо повної та своєчасної сплати орендної плати та комунальних послуг.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 серпня 2008 року  прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 09 вересня  2008 року о 10:15 год.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 08 вересня 2008 року, у зв'язку з відрядженням судді Білоусової Я.О., справу передано до розгляду судді Аюповій Р.М.

У призначеному судовому засіданні представник позивача позов підтримував та наполягав на його задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, заборгованість не спростував.

Судом перевірена адреса відповідача, відповідно до довідки з головного управління статистики у Харківській  області № 46/2-6507 від 03.09.2008 року місцезнаходження відповідача: 61145, м. Харків, Дзержинський район, вул. Космічна, 47, кв. 15, само таку адресу вказано позивачем у позовній заяві та  господарськім судом  надіслані всі процесуальні документи.

Позивач звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 березня 2002 року між Державним науково-дослідним і проектним інститутом металургійної промисловості «Діпросталь» (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничим центром «Схід» (далі - відповідач) був укладений договір оренди державного майна № 135 (далі - договір), у відповідності до умов якого орендодавець передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення на 5 поверсі загальною площею 641,7 кв.м., які знаходяться на балансі ДП інституту «Діпросталь» 61166, м. Харків, пр. Леніна,9, вартість 548100,00 грн. у відповідності з експертною оцінкою, з метою розміщення офісу.

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі, підписаним сторонами договору 01 березня 2002 року.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що орендна плата за перший місяць вересень визначається на підставі нової редакції Методики розрахунку орендної плати, затвердженої кабінетом Міністрів України постановою № 786 від 04 жовтня 1995 року зі змінами та складає 4503,56 грн. (без індексів інфляції за квітень та ПДВ), при нарахуванні орендної плати за наступні місяці потрібно враховувати індекс інфляції та ПДВ.

Відповідно до п. 3.2. договору, щомісячна орендна плата перераховується не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, у відповідності з рахунками двома сумами 70% та 30%, з яких – 70% орендної плати та 100% ПДВ перераховуються на основний рахунковий рахунок, 30% орендної плати (без ПДВ) – на спеціальний рахунок Орендодавця  для перерахування через казначейство до бюджету.

Додатковою угодою № 1 до договору оренди державного майна № 135 від 01.03.2002 року, укладеною між Орендодавцем та відповідачем 01 вересня 2002 року, була змінена площа переданих у користування нежитлових приміщень на 642,2 кв.м., у зв'язку з чим 01.09.2002 року сторонами був укладений та підписаний акт прийому-передачі (додаток № 1 до додаткової угоди № 1 від 01.09.2002 року).

Додатковою угодою № 2 до договору оренди державного майна № 135 від 01.03.2002 року, укладеною між Орендодавцем та відповідачем 01 червня 2003 року, була змінена площа переданих у користування нежитлових приміщень на 180,5 кв. м. та орендна плата на 1320,35 грн. (без індексів інфляції за червень та ПДВ), у зв'язку з чим сторонами був укладений та підписаний акт прийому-передачі (додаток № 1 до додаткової угоди № 2).

Додатковою угодою № 3 від 01.12.2004 року до договору оренди державного майна № 135 від 01.03.2002 року в зв'язку з передачею нерухомого майна Державним науково-дослідним і проектним інститутом металургійної промисловості «Діпросталь»  у відповідності до наказу Мінпромполітики № 536 на баланс Українського державного науково-технічного центру з технології та обладнання, обробки металів і захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування «Енергосталь» /УкрДНТЦ «Енергосталь»/ (далі - позивач) було змінені Орендодавця на його правонаступника – позивача та  платіжні реквізити, на які  перераховується орендна плата  у 100% об'ємі.

Додатковою угодою № 3/1 до договору оренди державного майна № 135 від 01.03.2002 року, укладеною між позивачем та відповідачем 31 грудня 2004 року, був продовжений строк дії договору до 30 листопада 2005 року включно.

Додатковою угодою № 4 до договору оренди державного майна № 135 від 01.03.2002 року, укладеними між позивачем та відповідачем 01 лютого 2007 року, 30 вересня 2007 року пункт 3.2 договору був викладений у наступній редакції: «Орендна плата перераховується Орендарем Орендодавцю до 15 числа місяця наступного за звітним. Орендодавець відокремлює від кожного платежу за оренду майна 30% до державного бюджету та перераховує їх 15 числа місяця, наступного за звітним» та додано розділ 3 договору пунктом 3.6. наступного змісту: «Зобов'язання орендаря» по сплаті орендної плати забезпечується у вигляді авансового платежу у розмірі орендної плати за базовий місяць розрахунку».

Додатковою угодою № 5 до договору оренди державного майна № 135 від 01.03.2002 року, укладеною між позивачем та відповідачем 01 грудня 2006 року, в статті 11 договору були змінені реквізити платіжні та поштові реквізити Орендодавця (позивача),  змінена площа переданих у користування нежитлових приміщень на 180,5 кв. м. та розмір орендної плати на 1320,35 грн. (без індексів інфляції за червень та ПДВ)

31  грудня 2006 року між позивачем та відповідачем був підписаний акт прийому-передачі приміщення, яке знаходиться в оренді по договору оренди державного майна № 135 від 01.03.2002 року, у відповідності з яким була зменшена  площа переданих у користування відповідачу нежитлових приміщень до 39, 3 кв. м.

Додатковою угодою № 6  до договору оренди державного майна № 135 від 01.03.2002 року, укладеною між позивачем та відповідачем 25 грудня 2006 року, була змінена площа переданих у користування нежитлових приміщень на 136,4 кв. м. та визначена їх вартість, яка у відповідності з експертної оцінкою на 01.12.2006 року складає 553147,01 грн., пункт 3.1. договору доповнено новим абзацом: «З 01.01.2007 року розмір орендної плати змінений та складає без ПДВ за базовий місяць перерахунку – листопад 2006 року – 4609,56 грн.»

Додатковою угодою № 7 до договору оренди державного майна № 135 від 01.03.2002 року, укладеною між позивачем та відповідачем 01 лютого 2007 року, було змінено цільове використання переданих в оренду приміщень – для організації офісу та торгівельної точки, пункт 3.1. договору доповнено новим абзацом: «З 01.02.2007 року розмір орендної плати змінений та складає без ПДВ за базовий місяць перерахунку – грудень 2006 року – 4685,15 грн.»

Додатковою угодою № 8 до договору оренди державного майна № 135 від 01.03.2002 року, укладеною між позивачем та відповідачем 01 червня 2007 року, був змінений розмір орендної плати: «Орендна плата за базовий місяць перерахунку оренди – січень 2007 року складає без ПДВ – 7011,45 грн. В зв'язку з доповненням цільового використання орендованої площі орендна плата за базовий місяць перерахунку оренди – лютий 2007 року складає без ПДВ – 7074,20 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати проводиться в порядку, передбаченому діючим законодавством», також розділ 6 «Права орендатора» був викладений у нової редакції.

Додатковою угодою № 9 до договору оренди державного майна № 135 від 01.03.2002 року, укладеною між позивачем та відповідачем 30 вересня 2007 року, був пролонгований строк дії договору до 01.12.2007 року включно та доповнений п. 5 розділу 5 «Обов'язки орендатора» п. 5.8, у відповідності з яким був узгоджений порядок повернення орендованих приміщень.

Додатковою угодою № 10 до договору оренди державного майна № 135 від 01.03.2002 року, укладеною між позивачем та відповідачем 30 листопада 2007 року, в зв'язку з уменшенням розміру орендованих  приміщень був змінений розмір орендної плати: «орендна плата за базовий місяць перерахунку оренди – жовтень 2007 року складає без ПДВ – 5358,74 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати проводиться в порядку передбаченому діючим законодавством»

Актами прийому-передачі нежитлових приміщень, які знаходилися в оренді по договору оренди державного майна № 135 від 01.03.2002 року, укладеними між позивачем та відповідачем 30 листопада 2007 року та 31 грудня 2007 року, відповідач повернув позивачу орендовані приміщення, у зв'язку з чим вищезазначений договір оренди припинив свою дію.

Проте, відповідач в період дії договору оренди з урахуванням додаткових угод до нього, не виконав свої зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати до  позивача, внаслідок чого виникла заборгованість відповідача з орендної плати за грудень 2007 року перед позивачем (балансоутримувачем) у сумі  6709,97 грн., що і стало підставою позивачу для звернення до суду з відповідним позовом.

За загальним положенням цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті  284  Господарського  кодексу  України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього кодексу та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального  майна"

Станом на момент розгляду справи, відповідач 6709,97 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

          Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати за договором  оренди державного майна № 135 від 01.03.2002 року та додаткових  угод до нього.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі  його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, приймаючи до уваги викладені обставини, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 6709,97 грн. заборгованості з орендної плати, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема  сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до п. 3.4 договору оренди державного майна № 135 від 01.03.2002 року, сторонами цього договору була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ  від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

За прострочення внесення орендної плати позивач нарахував відповідачу пеню, яка за період з грудня 2007 року по липень 2008 року,  склала  728,20  грн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, позивачем необґрунтовано нараховане  відповідачу пеню на всю суму заборгованості за період з грудня 2007 року по липень 2008 року у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі  728,20  грн., пеня перерахована судом з урахуванням вимог законодавства і за період з грудня 2007 року по липень 2008 року –за шість місяців складає 710,13  грн.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов'язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку про стягнення пені у сумі 710,13  грн.

В решті заявленої вимоги щодо  стягнення пені у сумі 18,07 грн. слід відмовити у задоволенні, як зайво нарахованої.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 115,50 грн. та 1000, 05 грн.  інфляційних витрат, нарахованих вірно згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов'язання, підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані (здійснений позивачем розрахунок перевірено судом).

Відповідно до договору № 135/1 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, укладеного сторонами 25 грудня 2007 року, Орендатор (відповідач) повинен не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за санітарне обслуговування допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі пропорційно займаним площам приміщень, на ремонт у відповідності з відновленою вартістю приміщень, а також комунальні послуги.

Пунктами 5.1 договору № 135/1 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 25 грудня 2006 року,  сторони передбачили, що договір укладений строком на 1 рік та діє з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Додатковими угодами № 1 та № 2 до договору № 135/1 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 25 грудня 2006 року, укладеними між позивачем та відповідачем 01  лютого 2007 року та 30 вересня 2007 року, в зв'язку з зменшенням орендованих приміщень, був змінений пункт 1.1 розділу 1 «предмет договору» стосовно площі займаних відповідачем приміщень та їх експертна вартість.  

Зазначений договір був припинений, у зв'язку з поверненням відповідачем позивачу орендованих приміщень (акти прийому-передачі нежитлових приміщень, які знаходилися в оренді по договору оренди державного майна № 135 від 01.03.2002 року, від 30 листопада 2007 року та 31 грудня 2007 року).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення договору № 135/1 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 25 грудня 2006 року та  додаткових угод до нього № 1, № 2 від 01 лютого 2007 року та 30 вересня 2007 року, несвоєчасно та не в повному обсязі вносив оплату за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень Будівлі, технічне обслуговування Будівлі відповідно до загальної площі Приміщення, на ремонт відповідно до вартості Приміщення, а також за комунальні послуги, у зв'язку з чим виникла заборгованість з оплати послуг за цим договором, яка станом на 12.08.2008 року складає 2529,15 грн.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 2529,15 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

          Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати боргу на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг за договором № 135/1 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 25 грудня 2006 року та  додаткових угод до нього № 1, № 2 від 01 лютого 2007 року та 30 вересня 2007 року, які були укладені між сторонами по справі.

Враховуючи вимоги ст.ст. 258, 626, 629, 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3695,99 грн. заборгованості з відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг позивачу по договору № 135/1 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 25 грудня 2006 року та  додаткових угод до нього № 1, № 2 від 01 лютого 2007 року та 30 вересня 2007 року, обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

          Враховуючи вимоги ст. ст. 530, 546, 548, 610, 611 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 232 , ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та з огляду на те, що п. 2.2.3 по договору № 135/1 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 25 грудня 2006 року та  додаткових угод до нього № 1, № 2 від 01 лютого 2007 року та 30 вересня 2007 року, сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки,  зокрема й те, що з вини відповідача в невиконанні взятих на себе зобов'язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором,  дають підстави для висновку суду про стягнення на користь позивача пені у сумі 265,12   грн. (пеня перерахована судом з урахуванням вимог діючого законодавства)

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 48,13 грн. та 410,95 грн.  інфляційних витрат, нарахованих вірно згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов'язання, підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані (здійснений позивачем розрахунок перевірено судом).

Відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита пропорційно задоволених вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються  на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 11,179, 509, 526, 530, 611, 612, 629, 764 Цивільного кодексу України, статтями 232, 283, 286, 343 Господарського кодексу України,  статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49,  75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого центру «Схід» ( 61145, м. Харків, вул. Космічна, 47, кв.15, р/р № 260060586 в Харківській філії АБ «Синтез», МФО 350578, код ЄДРПОУ 31756370) на користь  Українського державного науково-технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування «Енергосталь» (УкрДНТЦ „Енергосталь”) (61166, м. Харків, пр. Леніна, 9, п/р № 26007052300253 в ХГРУ Приватбанк, м. Харків, МФО 351533, код ЄДРПОУ 31632128) 9239,12 грн. боргу,  975,25 пені, 1411 грн інфляційних, 163,63 грн., 117,89 грн. державного мита   та   117,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 18,07  грн. пені в задоволенні позову відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст Рішення підписано 15 вересня  2008 року.

Суддя