Ухвала

від 17.09.2008 по справі 21/540-07(35/446-06)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

21/540-07(35/446-06)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

17 вересня 2008 р.                                                                                   № 21/540-07(35/446-06)  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ВІД плюс", м. Харків,

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2008

зі справи № 21/540-07(35/446-06)

за позовом комунального підприємства "Міський інформаційний центр" (далі –Підприємство), м. Харків,

до товариства з обмеженою відповідальністю "ВІД плюс" (далі –Товариство)

про стягнення 60 589,47 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про зобов'язання Товариства повернути на підставі актів прийому-передачі місця для розміщення спеціальних конструкцій, які надавалися йому в тимчасове користування, та стягнути з відповідача 969,40 грн. боргу, пеню в сумі 120,07 грн. і 59 500 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.03.2008 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2008 зазначене рішення місцевого господарського суду зі справи скасовано та позов задоволено частково: зобов'язано Товариство повернути на підставі актів прийому-передачі місця для розміщення спеціальних конструкцій, які знаходяться в комунальній власності; стягнуто 59 500 грн. штрафу; в частині стягнення 969,40 грн. боргу та 120,07 грн. пені провадження у справі припинено.

Товариство 29.07.2008 звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2008 зі справи.  

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на те, що до скарги на порушення вимог частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому розмірі.

Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 “Про державне мито” (далі –Декрет).

Підпунктом “а” пункту 2 статті 3 Декрету ставку державного мита з позовних заяв майнового характеру встановлено в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 6 і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підпунктом “б” пункту 2 статті 3 Декрету ставку державного мита з позовних заяв немайнового характеру встановлено в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з підпунктом “г” пункту 2 статті 3 Декрету розмір ставки державного мита з касаційних скарг на рішення та постанови складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.   

Товариством до касаційної скарги додано квитанцію від 28.07.2008   № 5902\з69 про сплату державного мита в сумі 51 грн.

Проте, вимагаючи скасування постанови апеляційного господарського суду в повному обсязі, Товариство мало сплатити державне мито в сумі 345,45 грн., яка складається з позовних вимог як майнового (60 589,47 грн.), так і немайнового характеру (зобов'язання вчинити певні дії), чого ним зроблено не було.    

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Сплачене  Товариством з касаційної скарги державне мито в сумі        51 грн. підлягає поверненню з державного бюджету відповідно до пункту 2 частини першої статті 8  Декрету.

Керуючись статтею 46, пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2008 зі справи № 21/540-07(35/446-06) до розгляду не приймати та повернути товариству з обмеженою відповідальністю "ВІД плюс".

2. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "ВІД плюс" державне мито в сумі 51 грн. Видачу відповідної довідки доручити господарському суду Харківської області.

Суддя               В.Селіваненко

Суддя                І.Бенедисюк

Суддя                                                                                                Б.Львов