Рішення

від 12.09.2008 по справі 23/88-08-3423

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/88-08-3423

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" вересня 2008 р.Справа  № 23/88-08-3423

За позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Оселя ХХІ"

До відповідача: Комунального автотранспортного підприємства № 152801 Одеського міськвиконкому  

про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності  

Суддя                        Степанова Л.В.

Представники:

Позивача: Гоголь Н.В. за довіреністю

Відповідача: не з'явився

Суть спору: про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності  

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оселя ХХІ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального автотранспортного підприємства № 152801 Одеського міськвиконкому  про визнання договору купівлі-продажу від 28.07.2008 року укладеного між ТОВ "Оселя ХХІ" та Комунальним автотранспортним підприємством № 152801 Одеського міськвиконкому  дійсним та про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Оселя ХХІ" права власності на  нежитлову будівлю (суспільний туалет), яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 90-К.

 Відповідач надав відзив на позов, в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі.   

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оселя ХХІ" та Комунальним автотранспортним підприємством № 152801 Одеського міськвиконкому 28.07.2008 року був укладений договір купівлі –продажу. Відповідно до пункту 1.1. договору  Комунальне автотранспортне підприємство № 152801 Одеського міськвиконкому –«Продавець»зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність  Товариства з обмеженою відповідальністю "Оселя ХХІ" –«Покупця», а Товариство з обмеженою відповідальністю "Оселя ХХІ" –«Покупець»зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити нежитлову будівлю (суспільний туалет) (надалі іменується Об'єкт).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що «Продавець»зобов'язується протягом місяця з моменту укладання договору передати «Покупцеві»всю необхідну документацію для оформлення права власності «Покупця»на об'єкт, присвоїти поштову адресу нежитловій будівлі (суспільний туалет) та посвідчити договір нотаріально.

Відповідно до п. 1.3. Договору вартість об'єкта відповідно доповненню, що є невід'ємною частиною даного договору.  

Також між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оселя ХХІ" та Комунальним автотранспортним підприємством № 152801 Одеського міськвиконкому 28.07.2008 року була укладена додаткова угода до договору купівлі – продажу від 28.07.2008 року, відповідно до п. 1 якої ціна нежитлової будівлі (суспільний туалет) загальною площею 83, 22 кв.м., за яку вчинено продаж становить 2 300 грн.   

У відповідності до п. 2.2 Договору передання об'єкта продавцем і прийняття об'єкта покупцем посвідчується актом прийому –передачі, який підписується сторонами та є невід'ємною частиною договору, та п. 2.3. встановлено, що право власності на об'єкт переходить від продавця до покупця з моменту підписання акту прийому-передачі.

Відповідно до акту приймання –передачі нежитлової будівлі за договором від 28.07.2008 року, підписаним 28.07.2008 року, відповідач передав, а позивач прийняв нежитлову будівлю (суспільний туалет), загальною площею 83, 22 кв.м.

Позивач виконав свої обов'язки передбачені  договором, про що свідчить довідка відповідача, щодо сплати позивачем вартості нежитлової будівлі (суспільний туалет).

Враховуючи, що відповідно до ст. 657 Цивільного Кодексу України –Договір   купівлі-продажу   земельної   ділянки,   єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.  Позивач та Відповідач домовились про нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу (пункт 7.1 договору), але  відповідач відмовляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Позивач звертався до відповідача з проханням про нотаріальне посвідчення договору, що підтверджується листом ТОВ "Оселя ХХІ" від 12.08.2008 року за № 18.

До теперішнього часу - 02.09.2008 року (дата надходження позовної заяви до Господарського суду Одеської області) нотаріальне посвідчення Договору купівлі-продажу укладеного 28.07.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оселя ХХІ" та Комунальним автотранспортним підприємством № 152801 Одеського міськвиконкому не здійснено, що зумовило звернення позивача до суду.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 статті 334 Цивільного Кодексу України встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно акту приймання –передачі нежитлової будівлі за договором від 28.07.2008 року, підписаним 28.07.2008 року, відповідач передав, а позивач прийняв нежитлову будівлю (суспільний туалет), загальною площею 83, 22 кв.м.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідач проти позовних вимог не заперечує, в судовому засіданні та у відзиві на позов визнав їх в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 220 Цивільного Кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що  підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Також у відповідності до п. 1 ст.15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного Кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права та припинення дії, яка порушує право.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 Цивільного Кодексу України). За приписами ст. 392 Цивільного Кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Досліджуючи матеріали справи, з огляду на приписи чинного законодавства, приймаючи до уваги, що позивач відповідно до умов договору купівлі - продажу від 28.07.2008 року виконав свої зобов'язання за договором про що свідчить довідка відповідача, а відповідач згідно акту приймання –передачі від 28.07.2008 року  передав, а позивач прийняв нежитлову будівлю (суспільний туалет) загальною площею 83,22 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 90-К, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оселя ХХІ" до Комунального автотранспортного підприємства № 152801 Одеського міськвиконкому підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 15, 16, 181, 220, 334, 526, 655 Цивільного Кодексу України, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

          Частиною 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін, суд вважає, що позивач набув у встановленому законом порядку права власності на нежитлову будівлю (суспільний туалет) загальною площею 83,22 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 90-К  і згідно чинного законодавства за ним повинно бути визнано право власності на це майно.

Судові витрати віднести на відповідача відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу  України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 28.07.2008 року укладений між   Товариством з обмеженою відповідальністю "Оселя ХХІ" та Комунальним автотранспортним підприємством № 152801 Одеського міськвиконкому.  

3.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Оселя ХХІ" (01014, м. Київ, вул. Правобережна, 14, код 33546769; п/р 26004307041000 в ТОВ КБ «СКБ», МФО 388313) право власності на нежитлову будівлю (суспільний туалет) загальною площею 83,22 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 90-К.

4.          Стягнути з Комунального автотранспортного підприємства № 152801 Одеського міськвиконкому (65000, м. Одеса, 7-ий км. Овідіопольської дороги, код 03350479) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оселя ХХІ" (01014, м. Київ, вул. Правобережна, 14, код 33546769; п/р 26004307041000 в ТОВ КБ «СКБ», МФО 388313)  187 (сто вісімдесят сім) грн. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати згідно ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                       Степанова Л.В.