Постанова

від 25.09.2008 по справі 34/357-07-7981

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/357-07-7981

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"25" вересня 2008 р. Справа № 34/357-07-7981

 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                    Разюк Г.П.

суддів:                                        Колоколова С.І

                                                  Петрова М.С.

(склад колегії суддів змінювався згідно до розпоряджень керівництва суду №107 від 01.09.2008р., №114 від 08.09.2008р. та № 131 від 16.08.2008р.)

при секретарі судового засідання Ніколовій О.Г.

за участю представника від відповідача –Батранюка О.В. за довіреністю № 283/07 від 25.10.07р.

/позивач на використав права на участь його представників в судовому засіданні, хоча  був завчасно повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином (див. поштове повідомлення № 361790 від 10.09.08р.)/

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу спільного підприємства „ФОРТРАНС” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

на рішення господарського суду Одеської області від 20.08.2008р.

по справі №34/357-07-7981

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Судноплавне агентство „Посейдон”, м. Херсон

до скаржника

про стягнення 38 539,47 доларів США та 4 626,44 грн.

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2007р. товариство з обмеженою відповідальністю „Судноплавне агентство /далі –ТОВ / „Посейдон” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом (з урахуванням остаточних уточнень до нього - т.2,а.с.51,52) до спільного підприємства „ФОРТРАНС” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі –СП „ФОРТРАНС”) про стягнення з відповідача суми у розмірі 38539,47 доларів США та 4626,44 грн., з яких:

- 35 832,06 доларів США (180 591,90грн.) заборгованість по дисбурсменському рахунку №147/07;

- 439,8 доларів США (2 220,99грн.) штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань;

- 2 420грн. витрати на юридичну допомогу;

- 1 855,93 грн. витрати на сплату держмита;

- 118 грн. витрати на ІТЗ судового процесу;

- 874,73 доларів США пеня за прострочення сплати рахунків ДП „Дельта-Лоцман” згідно рішення господарського суду Херсонської області;

- 192,27 доларів США витрати ДП „Дельта-Лоцман” по сплаті держмита згідно рішення господарського суду Херсонської області;

- 118 грн. витрати ДП „Дельта-Лоцман” на ІТЗ судового процесу згідно рішення господарського суду Херсонської області;

- 114,51 грн. витрати на сплату держмита по уточненню позовних вимог.

Правовою підставою позову, за якою означені суми підлягають відшкодуванню, позивач вважає ст.ст. 193,231 ГК України, ст.ст. 525,526,611, 903 ЦК України та ст.ст. 116,118 КТМ України /т.2,а.с.88/, а також договір від 05.02.2001р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.08.2008р. (суддя Фаєр Ю.Г.) уточнені позовні вимоги ВАТ „Посейдон” задоволені частково, при цьому про відхилення вимоги про стягнення, як судових витрат, 2 420грн. витрат на юридичну допомогу вказано лише в описовій частині рішення, крім того, судом додатково стягнуто на користь позивача 1200, 61 доларів США штрафу за прострочення сплати рахунків ДП „Дельта Лоцман” за рішенням господарського суду Херсонської області.                

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи містять достатньо належних доказів виникнення між позивачем та відповідачем на підставі договору про взаємне субагентування від 05.02.2001р. цивільних прав та обов'язків, передбачених ст. 901 Цивільного кодексу України, та ст.ст.116, 118 Кодексу торговельного мореплавства України.

Не погоджуючись з означеним вище рішенням господарського суду, СП „ФОРТРАНС” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати повністю та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.  

Скаржник стверджує, що судом порушено норми процесуального права, а саме розглянуто спір без його участі та належного повідомлення про час та місце проведення судового засідання. Крім того, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що висновок суду про номінація позивача агентом для здійснення обслуговування проходу ЛЛС „Стахановець” та плавдоку „ПД-92” по Дніпро-Бузькому лиману та заходу в Херсонський морський канал в липні 2007року здійснено відповідачем в рамках договору від 05.02.2001р. не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки воно здійснено Швейцарською компанією „Fortrans LTD”, якою і проводилася оплата наданих послуг. Відповідний висновок господарського суду Херсонської області в справі  №4/425-07, викладений в рішенні від 13.11.2007р., судом проігноровано без аналізу. Скаржник, також вважає, що суд безпідставно прийняв у якості доказу пояснення директору заводу „Паллада” та вийшов за межі позовних вимог в частині  стягнення 1200, 61 доларів США штрафу за прострочення сплати рахунків ДП „Дельта Лоцман” за рішенням господарського суду Херсонської області.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, клопотання директора позивача про відкладання розгляду скарги через неможливість його особистої участі у судовому засіданні у зв'язку із хворобою, колегією відхилено, оскільки така участь не визнавалася судом необхідною, окрім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач мав двох повноважних представників, а саме, панів Білого П.П. /т.1,а.с.90/ та Кандибку В.В./т.2,а.с.86/, які не прибули в судове засідання без поважних причин.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та вислухавши пояснення представника скаржника, судова колегія прийшла до висновку про наявність підстав для скасування рішення виходячи з такого.

05.02.2001р. між СП „ФОРТРАНС” та ТОВ „Посейдон” укладено договір щодо взаємного субагентування, відповідно до умов якого предметом цього договору є взаємне субагентування українських та іноземних суден в морських та річкових портах України (п.1.1 р.1 вказаного договору).

20.06.2007р. директор СП „ФОРТРАНС” пан Валерій Кушнір в інтересах компанії Fortrans LTD та від її імені, використавши електрону поштову скриньку відповідача, здійснив замовлення агентських послуг позивача з обслуговування ЛСС „Стахановець” та плавдоку „ПД-92”.

Позивач не заперечує проти того, що швейцарська компанія Fortrans LTD та відповідач є окремими юридичними особами, але вважає, що цивільно-правові відносини, пов'язанні з обслуговуванням ЛСС „Стахановець” та плавдоку „ПД-92”, у тому числі, й відповідні зобов'язання, виникли між позивачем та відповідачем на підставі Договору про взаємне субагентування, укладеного між ними 05.02.2001р., та заявки від 20.06.07р., з чого і виходив господарський суд першої інстанції.

Колегія суддів не може погодитись з даними висновками суду першої інстанції  з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, пан Валерій Кушнір в правовідносинах сторін діяв як представник швейцарської компанії Fortrans LTD, і хоча на час подання заявки загальні Довіреності Fortrans LTD на ім'я пана Валерія Кушніра не були дійсні тому, що термін дії першої закінчився 12.12.2006р., а термін дії другої розпочався 30.10.2007р., компанія визнала його дії за межами повноважень такими, що породили для неї правові наслідки, як це встановлено ст..241 ЦК України, оскільки здійснила протягом липня-серпня 2007р. часткову оплату в сумі 140000 доларів США /т.1,а.с.128-131/ послуг позивача, наданих на здійснене від її ім'я замовлення пана Валерія Кушніра.  

З означеного випливає, що відповідач українське підприємство СП „Фортранс”, що є резидентом, не було учасником спірних правовідносин, а отже не може відповідати за зобов'язаннями швейцарської компанії Fortrans LTD, хоча і має співзвучну назву.

На думку колегії, безумовним доказом того факту, що позивач точно знав яка юридична особа замовила послуги з агентування та обслуговуванням ЛСС „Стахановець” та плавдоку „ПД-92”, є умови договору, що ним у якості виконавця укладено 03.07.2007р. з ФГУ „Державна адміністрація Мурманського Морського рибного порту” (замовник/покупець), згідно до якого виконавець взяв на себе зобов'язання, відповідно до замовлення покупця, надавати на умовах FOB –порт Херсон, згідно правил Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС 2000, обладнання для комплектації буксирного приладу та сигнально-відрізнених вогнів для здійснення буксировочних операцій.

Відповідно до п.1.2 цього договору виконавець, з метою підготовки „Свідоцтва на разовий перегін”, зобов'язався здійснити роботи по монтажу та пред'явленню Регістру, буксирного приладу та розміщенню сигнально-відмітних вогнів судна.

Згідно п.2.1 названого договору вартість виконання робіт на судні складає 97556доларів США, з врахуванням усіх податків відповідно до законодавства України, та визначається на підставі засвідченої Специфікації до названого договору.

Відповідно до п. 2.3 вказаного договору покупець за власний рахунок забезпечує прибуття (буксировщика) т/ч „Стахановець” в акваторію п. Херсон (ХГЗ „Паллада” м. Херсон) та постановку його до причалу, а також вихід судна з акваторії п. Херсон після виконання робіт.

Пунктом 2.4 цього договору встановлено, що виконавець здійснює роботи в об'ємі узгодженому сторонами попереднім замовленням. У випадку, якщо замовник заявляє роботи, не вказані в попередньому замовлені, (у тому випадку їх ціна, технологія виконання та додаткова тривалість виконання, якщо необхідно) окремо письмово взаємно узгоджуються до початку виконання таких робіт, а потім вносяться до кінцевої відомості до закінчення робіт. Остаточна вартість ремонту визначається згідно протоколу фактичної вартості робіт, підписаному представниками сторін для виходу судна із акваторії виконавця.

Відповідно до п. 2.5 зазначеного договору постачання обладнання здійснюється за цінами, узгодженими сторонами та зафіксованими в Специфікації (додаток №1), вартість наданих послуг узгоджується додатком №2.

Згідно п. 2.6 договору виконавець починає виконувати роботи на судні після 100% передплати робіт покупцем. Передплата за послуги здійснюється у повному об'ємі безготівковим платежем в доларах США шляхом банківського переказу на рахунок виконавця не пізніше 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Відповідно до п.2.8 договору платником за поставлене обладнання та виконані роботи по даному договору є компанія: Firm „Fortrans LTD”, Adress eristrasse 11, 8001 Zurich, Switzerland. Bank details: Bank-Credit Suisse. Addres: Paradeplatz 8, 8070 Zurich, Switzerland. Account No: 0835-995430-02 (USD). IBAN: CH 59 0483 5099 5430 0200 0. SWIFT: CRES CH ZZ 80A.

Замовлення визначеного в договорі обладнання та гарантії оплати його вартості та монтажу, теж здійснювалося паном Кушніром в електронному режимі від імені вказаного в договорі іноземного підприємства - платника /див. надані позивачем листи-т.1,а.с.14-16/.

Включення 97 556 доларів США, що були предметом даного договору до дисбурсменського рахунку № 147/07, оплату якого вимагає позивач з СП „Фортранс”, суперечить вищевикладеним умовам договору /п.2.8/, відповідно до яких платником за договором є Швейцарська компанія, а не Українське підприємство, яке не приймало участі в укладанні договору.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.11.2007р. по справі №4/425-07, порушеній за позовом державного підприємства „Дельта-Лоцман” до товариства з обмеженою відповідальністю „Судноплавне агентство „Посейдон” про стягнення з останнього 19 226,89доларів США за невиконання відповідачем своєчасних розрахунків за надані послуги по безпечному проходженні суден Бузько-Дніпровсько-Лиманському, Херсонському морських каналах відповідно до договору №86/П-06 від 22.09.2006р., з яких 17151,55доларів США основного боргу, 874,73 доларів США пені, 1200,61 доларів США штрафу, позовні вимоги задоволено у повному обсязі, з ТОВ „Посейдон” стягнуто заявлену до стягнення суму боргу, а також 192,27доларів США витрат по сплаті державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Означені суми позивач цілком вимагає стягнути з СП „Фортранс”. Одначе, при розгляді спору, як зазначено в рішенні, судом відхилено посилання ТОВ „Посейдон” на заборгованість нерезидентів, як на підставу несвоєчасних розрахунків, тобто при розгляді позову ДП „Дельта-Лоцман” позивач знав, що він заборгував внаслідок неналежного виконання зобов'язань перед ним підприємств-нерезідентів, до яких відповідач не відноситься. Таким чином, у господарського суду не було жодних підстав для стягнення вказаних сум з відповідача.

Приймаючи рішення суд вірно встановив, що відповідно до ст.116 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства. Плата за послуги агентських організацій всіх форм власності встановлюється Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України. При виконанні договору морського агентування морський  агент, що діє від імені судновласника, може також діяти на користь іншої договірної сторони, якщо вона її на те уповноважила і якщо судновласник не заперечує.

Згідно ст. 118 Кодексу торговельного мореплавства України судновласник або інший довіритель зобов'язані: а) надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій; б) відшкодовувати морському агенту будь-які витрати, зроблені ним від їх імені або за їх згодою; в) нести відповідальність за наслідки будь-яких дій морського агента в межах його повноважень. У разі обмеження довірителем звичайних повноважень морського агента будь-яка угода, укладена ним з третьою особою, яка  діяла добросовісно, є дійсною і обов'язковою для довірителя, якщо тільки третій особі не було відомо про таке обмеження.

Один лише факт наявності договору про взаємне субагентування від 05.02.2001р. між СП „ФОРТРАНС” та ТОВ „Посейдон”, за яким сторони домовились щодо взаємного субагентування українських та іноземних суден в морських та річкових портах України (п.1.1 р.1 вказаного договору), не може бути підставою для відповідальності СП „Фортранс”, оскільки останнім не здійснювалися дії передбачені п.2.1.1 договору, а саме письмова номінація позивача, як субагенту.  

Як свідчать матеріали справи, і номінація позивача і оплата наданих ним послуг були здійснені Швейцарською компанією Fortrans LTD, а тому у відповідності до ст. 526, ст.901 Цивільного Кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 114-118 КТМ України, лише вона і може бути відповідачем за вимогами ТОВ „Посейдон”.  

Таким чином, суд першої інстанції не вірно з'ясував обставини справи, з якими законодавство України пов'язує настання цивільно-правової відповідальності, а також дав помилкову оцінку правовідносинам сторін, що спричинило прийняття незаконного рішення.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 20.08.2008р. скасуванню з відмовою в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги відшкодовуються за рахунок іншої сторони.

Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу спільного підприємства „ФОРТРАНС” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 20.08.2008 року по справі № 34/357-07-7981 скасувати.

У позові товариства з обмеженою відповідальністю „Судноплавне агентство „Посейдон” відмовити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Судноплавне агентство „Посейдон” (73025, м. Херсон, вул. Комунарів,5, 1-й поверх, р/р 26007116 в Херсонській обласній дирекції АПБ „Аваль”, МФО 325093, код ЄДРПОУ 22759872) на користь спільного підприємства „ФОРТРАНС” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (68001,Одеська область, м.Іллічівськ, Шкільний провулок, 2/24, код 245402815030, р/р 260031100921 у філії „Морський транспортний банк” м. Іллічівськ, МФО 388498) 985 грн. 22 коп. витрат по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги.

3. Видачу наказів за постановою та в порядку ст. 122 ГПК України доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                             Г.П.Разюк

Суддя                                                                                   С.І.Колоколов

Суддя                                                                                   М.С. Петров