Рішення

від 25.09.2008 по справі 13/478-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/478-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

25.09.2008                                                                                 Справа №  13/478-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Товариства  з обмеженою відповідальністю "Арсенал-С",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Матіас",  

за участі представників сторін:

від позивача – Фаллєр О.В. (представника за дорученням),

від відповідача – не з'явився,

про стягнення заборгованості в розмірі 7117,52 грн,  

                                             в с т а н о в и в:

Позовної вимоги ґрунтуються на факті невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 224-Д про надання послуг з охорони об'єктів від 1 лютого 2008 року щодо своєчасної сплати вартості наданих послуг.

Ухвалою суду від 17 вересня поточного року порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 25 вересня із зобов'язанням відповідача з'явитись в судове засідання та надати відзив на позов.  Проте, відповідач в засідання свого представника не направив, відзив на позов не надав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи, що слідує з повідомлення про вручення поштового відправлення № 19/901, за яким поштова кореспонденція отримана ним 23 вересня поточного року (а.с. 26).

Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що 1 лютого 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю  „Арсенал –С” та товариством з обмеженою відповідальністю „Матіас” укладено договір № 224-Д про надання послуг з охорони об'єктів, за умовами якого позивач зобов'язався здійснити охорону будівельних конструкцій об'єктів, зазначених в дислокації, що є додатком до договору, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався серед інших обов'язків щомісячно сплачувати вартість послуг до 25 числа поточного місяця безготівковим розрахунком. З урахуванням положень пункту 4.1. договору та його додатків № 2 та № 3 вартість послуг складає 1000 грн на місяць. Поряд з цим, згідно до додатку № 1 охороні підлягав склад-офіс ТОВ „Матіас” по вулиці Залізнодорожній, 3 у м. Херсоні, шляхом фізичної охорони на 2 –постах в робочі дні з –1700 до 800, у вихідні дні –з 800 до 800 (а.с. 10-12).

На виконання умов договору позивач здійснював безпосереднє надання послуг з охорони об'єктів, у зв'язку з чим нарахував до оплати 6387,10 грн за період з 1 лютого по 13 серпня 2008 року, що вбачається з картки рахунку (а.с. 16).

Проте відповідач умови договору своєчасно не виконував, сплату вартості наданих послуг проводив нерегулярно та не в повному обсязі, перерахувавши позивачу лише 700 грн, а тому його заборгованість перед останнім складає 5687,10 грн.

Аналіз правовідносин сторін вказує на те, що за своєю юридичною природою між сторонами укладено договір про надання послуг, а тому вони за таким  правочином регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.

Зокрема, статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Поряд з цим, згідно до статті 903 того ж Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем зазначеної заборгованості суперечить вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим порушені права позивача на підставі статті 20 ГК України  підлягають судовому захисту.

Водночас, позивач на підставі положень статті 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, нарахував до сплати відповідачу інфляційні в сумі 693,835 грн. за період з 1 лютого по 30 червня 2008 року.

Як зазначено вище, позивач в період обрахунку інфляційних включив інфляційний період за лютий 2008 року, проте таке включення є необґрунтованим, оскільки зобов'язання у лютому відповідачем повинні були бути виконаними до 25 числа, а тому несплата заборгованості саме в лютому не повинна враховуватись при обрахунку інфляційних, а тому правильною сумою інфляційних є 540,27 грн з розрахунку: 9,5% х 5687,10 грн = 540,27 грн за період з 25 лютого по 25 червня 2008 року.

За змістом статті 625 ЦК України крім інфляційних боржник зобов'язаний сплатити також 3 відсотки річних від простроченої суми, у зв'язку з чим позивач нарахував 170,61 грн таких річних за той же період, що вказаний вище. Разом з тим, обрахунок річних позивачем зроблено помилково без урахування періоду нарахування, у зв'язку з чим правильною є сума річних, яка дорівнює 57,03 грн з розрахунку: 5687,10 грн х 3% х 122 дні : 365 днів = 57,03 грн, де 122 дні є періодом нарахування з 25 лютого по 25 червня 2008 року.

Позивачем також нараховано до сплати відповідачу 565,98 грн пені з урахуванням положень пункту 6.1. договору, за яким сторонами визначено, що вони несуть відповідальність за договором у відповідності з діючим законодавством України.

З цього приводу судом констатується неправомірність нарахування пені виходячи з наступного.

Так, згідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до статті 231 того ж Кодексу законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Крім того, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому  договором.

В даному випадку законом не встановлено розміру штрафних санкцій за правовідносинами, які мають місце між сторонами, а договором вони не визначили нарахування конкретного розміру штрафних санкцій, а тому таке нарахування пені є необґрунтованим.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а сплачене позивачем державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

в и р і ш и в :

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Матіас” (розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Червонофлотська, 41; розрахунковий рахунок 26000870953331 в ХОД АКБ в „Укрсоцбанк”, МФО 352015, код 24119450) на користь товариства з обмеженою відповідальністю  „Арсенал –С” (розташованого за адресою: м. Херсон, вул. К. Маркса, 76/14; розрахунковий рахунок 26007002744 в ХФ  КБ „Західінкомбанк”, МФО 352327 код 32391712) –5687,10 грн основної заборгованості, 540,27 грн інфляційних, 57,03 грн річних,  102 грн витрат по сплаті державного мита  і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.В іншій частині позову в задоволенні позовних вимог відмовити.

                                  Дата підпису рішення –26 вересня 2008 року

                           Суддя                                                                                      М.К. Закурін