ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНС ЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" січня 2012 р.
Справа № 5004/2561/11
за позовом Товариств о з обмеженою відповідальніс тю "Галант-ЛТД"
до відповідача: Приват не підприємство "Західбудуні версал"
про стягнення 77 007 грн. 23 ко п.
Суддя: Кравчук В.О.
за участю представникі в сторін: < Текст >
від позивача: ОСОБА_1 , доручення №1 від 05.12.2011 р.
від відповідача: не з' я вились
Суть спору: Товарист во з обмеженою відповідальні стю "Галант-ЛТД" звернулось до господарського суду з позов ом до приватного підприємств а "Західбудуніверсал" про стя гнення 81 486 грн. 29 коп., в тому числ і 57 100,00 грн. заборгованості по о платі поставленого товару на виконання умов укладеного м іж сторонами договору купівл і - продажу від 20.07.2009р., 9 821,20 грн. сум и інфляційних нарахувань, 3772,48 грн. трьох процентів річних з а період прострочки платежів з 14.10.2009р. по 26.12.2011р., нарахованих зг ідно із ст. 625 Цивільного кодек су України, 10 792,61 грн. процентів за користування чужими грош овими коштами за період з 14.10.2009р . по 26.12.2011р., нарахованих згідно і з ст. 536 Цивільного кодексу Укр аїни, та 1 629,73 грн. в повернення в итрат по сплаті судового збо ру.
Ухвалою господарського су ду від 11.01.2012р. розгляд справи ві дкладався у зв' язку з подан ням представником позивача к лопотання про відкладення ос танньої.
25.01.2012р. позивачем подано заяв у про зменшення позовних вим ог, що не суперечить ст.22 Госпо дарського процесуального ко дексу України, в якій просить стягнути з відповідача 77 007,23 гр н., в тому числі 53 900,00 грн. заборго ваності по оплаті поставлено го товару на виконання умов у кладеного між сторонами дого вору купівлі - продажу від 20.07.2009 р., 9 358,61 грн. суми інфляційних на рахувань, 3 561,01 грн. трьох процен тів річних за період простро чки платежів з 14.10.2009р. по 26.12.2011р., на рахованих згідно із ст. 625 Циві льного кодексу України, 10 187,61 гр н. процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 14.10.2009р. по 26.12.2011р., нарахов аних згідно із ст. 536 Цивільног о кодексу України, та 1 609,50 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.
Згідно п.17 Інформаційного л иста Вищого господарського с уду України від 20.10.2006р. № 01-8/2351 "Про деякі питання застосування н орм Господарського процесуа льного кодексу України, пору шені у доповідних записках п ро роботу господарських суді в у 2005 році та в першому піврічч і 2006 року" в разі зменшення позо вних вимог, якщо його прийнят о господарським судом, має мі сце нова ціна позову, виходяч и з якої й вирішується спір.
Відповідач у судові засіда ння не з' явився, витребуван их документів не подав, клопо тання про відкладення судово го засідання не заявив. Ухвал а суду від 26.12.2011 р. повернута ост анньому органами зв' язку з відміткою „за терміном збері гання”.
Постановою Кабінету Мініс трів України від 05.03.2009р. №270 "Про з атвердження правил надання п ослуг поштового зв' язку", а с аме п. 99 даної Постанови, визна чено, що рекомендовані пошто ві відправлення, у тому числі рекомендовані поштові листи з позначкою "Судова повістка ", вручаються адресату, а в раз і його відсутності - повнолі тньому члену сім' ї. У разі ві дсутності адресата, або повн олітніх членів його сім' ї д о абонентської поштової скри ньки адресата вкладається по відомлення про надходження з азначеного реєстрованого по штового відправлення.
У пункті 11 Інформаційного л иста Вищого господарського с уду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про д еякі питання практики застос ування норм Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, порушені у доповідних зап исках про роботу господарськ их судів у 2006 році" зазначено, щ о до повноважень господарськ их судів не віднесено устано влення фактичного місцезнах одження юридичних осіб або м ісця проживання фізичних осі б - учасників судового проце су на час вчинення тих чи інши х процесуальних дій. Водноча с, законодавство України, в т.ч . ГПК, не зобов' язує сторону у справі, зокрема позивача, з' ясовувати фактичне місцезна ходження іншої сторони у спр аві (якщо воно не співпадає з ї ї місцезнаходженням, визначе ним згідно із ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначат и таке фактичне місцезнаходж ення в позовній заяві чи інши х процесуальних документах.
У разі коли фактичне місцез находження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визнач еному згідно із законом, і дан а особа своєчасно не повідом ила про це господарський суд , інших учасників процесу, то в сі процесуальні наслідки так ої невідповідності покладаю ться на цю юридичну особу (Інф ормаційний лист Вищого госпо дарського суду України від 14.0 8.2007р. № 01-8/675).
Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України сторони зобов' язані доброс овісно користуватися належн ими їм процесуальними правам и, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вж ивати заходів до всебічного, повного та об' єктивного до слідження всіх обставин спра ви. У разі неподання учаснико м судового процесу з неповаж них причин або без повідомле ння причин матеріалів та інш их доказів, витребуваних гос подарським судом, останній м оже здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалам и та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання з ловживанню процесуальними п равами у господарському судо чинстві").
Відповідно до ст. 75 Господар ського процесуального кодек су України якщо відзив на поз овну заяву і витребувані гос подарським судом документи н е подано, справу може бути роз глянуто за наявними в ній мат еріалами.
Проаналізувавши подані по зивачем на обґрунтування поз овних вимог докази, беручи до уваги те, що ухвалою суду від 11.01.2012р. явка в судове засідання представника відповідача об ов' язковою не визнавалась, відповідачі належним чином п овідомлялись про дату, час та місце судового розгляду спр ави, проте не направив в судов е засідання свого представни ка, не подав заперечень на поз ов, господарський суд вважає за можливе розглянути справ у за відсутності представник а відповідача, за наявними у н ій матеріалами. Представник позивача в судовому засіданн і з приводу розгляду справи з а відсутності представника в ідповідача не заперечив.
Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення пре дставника позивача, господар ський суд,-
ВСТАНОВИВ:
20 липня 2009 року між товар иством з обмеженою відповіда льністю "Галант-ЛТД", м.Дубно т а приватним підприємством "З ахідбудуніверсал", м. Луцьк бу ло укладено договір купівлі- продажу, у відповідності до у мов котрого товариством було взято на себе зобов' язання щодо продажу відповідачу то варів в обумовлених між стор онами асортименті та кількос ті (а.с. 12).
На виконання умов зазначен ого договору позивачем згідн о накладних №54 від 30.07.2009 р., №4 від 1 2.08.2009 р., №8 від 14.09.2009 р., №9 від 15.09.2009 р. бул о відпущено ПП Західбудуніве рсал", а останнім прийнято тов арно-матеріальних цінностей (цегла марки М-75) загальною вар тістю 113 288,00 грн.
Викладене підтверджується долученими позивачем до мат еріалів справи накладними та довіреностями (а.с. 13-17).
Згідно п. 2.1 договору купівлі -продажу від 20.07.2009р. відповідач зобов' язувався провести ро зрахунок не пізніше 30 днів з м оменту поставки товару шляхо м перерахунку коштів на раху нок продавця або готівкою.
Проте, приватним підприємс твом "Західбудуніверсал" взя ті на себе згідно договору ку півлі-продажу від 20.07.2009р. зобов' язання в частині проведення з позивачем розрахунків по о платі відпущеного товару (у с троки, порядку та розмірах, ви значених угодою) не виконало , вартість останнього в повно му обсязі не оплатило у зв' я зку з чим заборгувало товари ству з обмеженою відповідаль ністю "Галант-ЛТД" 53 900,00 грн. Визн ачена сума заборгованості вк лючає в себе загальну вартіс ть проданих товарів 113 288,00 грн. з а мінусом здійснених оплат 59 3 88,00 грн., що підтверджується бан ківськими виписками по особо вим рахункам, прибутковими к асовими ордерами (а.с. 18-23).
Відповідно до ст. 144 Господар ського кодексу України, майн ові права та майнові обов' я зки суб' єктів господарюван ня виникають з угод, передбач ених законом, а також з угод, н е передбачених законом, але т аких, що йому не суперечать.
Укладений товариством з об меженою відповідальністю "Га лант-ЛТД", м.Дубно та приватни м підприємством "Західбудуні версал", м. Луцьк договір від 20.0 7.2009 р. за своєю природою є догов ором купівлі-продажу.
Статтею 655 Цивільного кодек су України визначено, що за до говором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає а бо зобов' язується передати майно (товар) у власність друг ій стороні (покупцеві), а покуп ець приймає або зобов' язуєт ься прийняти майно (товар) і сп латити за нього певну грошов у суму.
В даному випадку, відносини між сторонами носять догові рний характер, укладений між останніми договір купівлі-п родажу предметом судових роз глядів не виступав, недійсни м судом не визнавався, сторон ами розірваний не був.
Відповідно до ст. 173 Господар ського кодексу України та ст . 509 Цивільного кодексу Україн и, зобов' язанням є правовід ношення, в якому одна сторона (боржник) зобов' язана вчини ти на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передат и майно, виконати роботу, нада ти послугу, сплатити гроші то що) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вима гати від боржника виконання його обов' язку.
Згідно з положеннями статт і 193 Господарського кодексу Ук раїни, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов' яза ння має виконуватися належни м чином відповідно до умов до говору та вимог цих Кодексів , інших актів цивільного зако нодавства, а за відсутності т аких умов та вимог - відпові дно до звичаїв ділового обор оту або інших вимог, що звичай но ставляться. Боржник зобов ' язаний виконати свій обов' язок, а кредитор - прийняти в иконання особисто, якщо інше не встановлено законом або д оговором, не випливає із суті зобов' язання. Якщо у зобов' язанні встановлений строк (т ермін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей стр ок (термін).
Відповідно до ст.525 Цивільно го кодексу України односторо ння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо ін ше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 629 Цив ільного кодексу України дого вір є обов' язковим до викон ання сторонами.
У відповідності до ст. 202 Госп одарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу Укра їни зобов'язання припиняєтьс я виконанням, проведеним нал ежним чином.
З огляду на викладене, врах овуючи укладення між сторона ми договору купівлі-продажу, відпуск позивачем на викона ння його умов відповідачу то варів, отримання їх приватни м підприємством "Західбудуні версал" та не проведення при ц ьому всіх належних розрахунк ів і платежів, суд прийшов до в исновку про підставність пре д' явленого до відповідача п озову щодо стягнення суми ос новної заборгованості 53 900,00 гр н.
Сума заборгованості 53 900,00 грн . повністю підтверджується н аявними в матеріалах справи документами, та додатково на даними представником позива ча оригіналами останніх, які були оглянуті у судовому зас іданні. Відповідачем не нада но суду належних та допустим их доказів, які б підтверджув али фактичне перерахування к оштів.
У відповідності до ст. 625 Цив ільного кодексу України, бор жник не звільняється від від повідальності за неможливіс ть виконання ним грошового з обов' язання. Боржник, який п рострочив виконання грошово го зобов' язання, на вимогу к редитора зобов' язаний спла тити суму боргу з урахування м встановленого індексу інфл яції за весь час простроченн я платежів, а також три процен ти річних від простроченої с уми, якщо інший розмір процен тів не встановлений договоро м або законом.
Суд відзначає, що передбаче не законом право кредитора в имагати сплати боргу з ураху ванням індексу інфляції та п роцентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких поляга є у відшкодуванні матеріальн их втрат кредитора від знеці нення грошових коштів внаслі док інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати ) від боржника за користуванн я утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно з представленими го сподарському суду розрахунк ами, позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу Укра їни було нараховано відповід ачу 9 358,61 грн. суми інфляційних в трат за період з 14.10.2009р. по 26.12.2011р., а також 3 561,01 грн. трьох відсотків річних за період прострочки платежів з 14.10.2009р. по 26.12.2011р.
Розглянувши позовні вимог и щодо стягнення сум інфляці йних нарахувань та трьох про центів річних суд вважає, що о станні підставні, нараховані у відповідності та з дотрима нням вимог чинного законодав ства України, відповідають ф актичним обставинам справи т а підлягають до повного задо волення.
Крім того, відповідачу було нараховано 10 187,61 грн. відсотків за користування чужими кошт ами на рівні облікової ставк и Національного банку Україн и за період з 14.10.2009 р. по 26.12.2011р. При ц ьому позивач посилається на те, що у даному випадку слід за стосовувати аналогію закону щодо розміру стягнення з від повідача процентів за корист ування чужими грошовими кошт ами відповідно до ст.1048 Цивіль ного кодексу України, оскіль ки статтею 8 Цивільного кодек су України передбачено, що як що цивільні відносини не вре гульовані цим Кодексом, інши ми актами цивільного законод авства або договором, вони ре гулюються тими правовими нор мами цього Кодексу, інших акт ів цивільного законодавства , що регулюють подібні за зміс том цивільні відносини (анал огія закону), а в даному випадк у подібність відносин поляга є в користуванні грошовими к оштами.
Відповідно до ст.1048 Цивільно го кодексу України позикодав ець має право на одержання ві д позичальника процентів від суми позики, якщо інше не вста новлено договором або законо м. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються до говором. Якщо договором не вс тановлений розмір процентів , їх розмір визначається на рі вні облікової ставки Націона льного банку України.
Розглянувши позовні вимог и щодо стягнення суми відсот ків за користування чужими к оштами суд вважає, що останні не підлягають до задоволенн я. Викладене пов' язане з нас тупним.
Згідно зі ст.536 Цивільного ко дексу України за користуванн я чужими грошовими коштами б оржник зобов'язаний сплачува ти проценти, якщо інше не вста новлено договором між фізичн ими особами. Розмір проценті в за користування чужими гро шовими коштами встановлюєть ся договором, законом або інш им актом цивільного законода вства.
Згідно з ч.3 ст.198 Господарськ ого кодексу України відсотки за грошовими зобов' язанням и учасників господарських ві дносин застосовуються у випа дках, розмірах та порядку, виз начених законом або договоро м.
Як встановлено судом ані ум овами договору купівлі-прода жу від 20.07.2009 р., ані законом, зокре ма, ст.ст.536, 692 Цивільного кодекс у України, не визначено розмі р процентів за користування покупцем чужими коштами (заб оргованість за поставлений т овар).
В свою чергу, ч.1 ст.8 Цивільно го кодексу України передбаче но, що у разі, якщо цивільні ві дносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами циві льного законодавства або дог овором, вони регулюються тим и правовими нормами цього Ко дексу, інших актів цивільног о законодавства, що регулюют ь подібні за змістом цивільн і відносини (аналогія закону ).
Отже, аналогію закону можна застосовувати виключно в ра зі подібності спірних невре гульованих правовідносин та тих цивільних правовідносин , правове регулювання яких чі тко визначено.
Водночас, висновок позивач а про те, що подібність віднос ин купівлі-продажу і позики п олягає у користуванні грошов ими коштами не відповідає зм істу ст.ст.655, 1046, 1048 Цивільного ко дексу України.
Так, згідно зі ст.655 Цивільног о кодексу України визначено, що за договором купівлі-прод ажу одна сторона (продавець) п ередає або зобов' язується п ередати майно (товар) у власні сть другій стороні (покупцев і), а покупець приймає або зобо в' язується прийняти майно ( товар) і сплатити за нього пев ну грошову суму.
Причому, чинним законодавс твом не визначено, що до догов ору купівлі-продажу застосов уються положення про позику, як і не передбачено цього дог овором купівлі-продажу від 20.0 7.2009 р. та статтями 1046-1049 ЦК України , якими врегульовано відноси ни позики. Не випливає цього із характеру спірних (консен суальних) відносин сторін.
В свою чергу, відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу Укра їни за договором позики одна сторона (позикодавець) перед ає у власність другій сторон і (позичальникові) грошові ко шти або інші речі, визначені р одовими ознаками, а позичаль ник зобов' язується поверну ти позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики ) або таку ж кількість речей то го ж роду та такої ж якості.
На відміну від договору поз ики, за яким у власність позич альника передаються грошові кошти з обов' язком поверну ти таку ж суму коштів з процен тами, нарахованими на суму по зики (ст.ст.1048,1049 Цивільного коде ксу України), за договором куп івлі-продажу кошти перерахов увалися в рахунок оплати вар тості придбаного товару.
Таким чином, договори купів лі-продажу і позики є не подіб ними, а різними за своєю право вою природою та регулюють рі зні види цивільних правовідн осин, в зв' язку з чим застосу вання позивачем положень ч.1 с т.1048 Цивільного кодексу Украї ни по аналогії закону не відп овідає суті спірних правовід носин сторін та фактичним об ставинам справи.
Крім того, згідно імператив них приписів ч.ч.1, 2 ст.14 Цивільн ого кодексу України цивільні обов' язки виконуються у ме жах, встановлених договором або актом цивільного законод авства. Особа не може бути при мушена до дій, вчинення яких н е є обов' язковим для неї.
Тобто, відповідач (покупець ) не може бути примушений до ді й щодо сплати процентів за ко ристування належними позива чу коштами (невчасний перера хунок коштів за проданий тов ар), які (дії) не є обов' язкови ми для нього (відповідача) в си лу невизначеності законом та договором купівлі-продажу в ід 20.07.2009 р. розміру процентів.
Беручи до уваги, що спір до с уду було доведено з вини відп овідача, витрати, пов' язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в су ді, що поніс позивач, слід відш кодувати останньому у відпов ідності до ст. 49 ГПК України пр опорційно задоволених вимог за рахунок приватного підпр иємства "Західбудуніверсал".
Враховуючи вищевикла дене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 198, 202 Г осподарського кодексу Украї ни, ст.ст. 8, 14, 509, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 599, 655, 1046, 1048 Ци вільного кодексу України, ст .ст. 44, 49, 82-85 Господарського проце суального кодексу України, г осподарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити ч астково.
2. Стягнути з приватного під приємства "Західбудуніверса л" (43000, м.Луцьк, вул.. Конякіна, 24, ко д ЄДРПОУ 34572171) на користь товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Галант-ЛТД" (35600, м.Дубно, в ул.. Шевченка, 2А, код ЄДРПОУ 23308137) 53 900,00 грн. заборгованості, 3 561,01 гр н. 3% річних, 9 358,61 грн. суми інфляц ійних нарахувань, всього: 66 819,62 г рн., а також 1 396,56 грн. в поверненн я витрат по сплаті судового з бору.
3. В стягненні 10 187,61 грн. відсот ків за користування чужими к оштами відмовити.
Суддя В. О. Крав чук
Повний текст рішення
складено та підписано
26.01.12
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 26.01.2012 |
Оприлюднено | 07.02.2012 |
Номер документу | 21202202 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Кравчук Віктор Оксентійович
Господарське
Господарський суд Волинської області
Кравчук Віктор Оксентійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні