Рішення

від 25.01.2012 по справі 28/225пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/225пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.01.12 р.                                                                                 Справа № 28/225пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Мозговій Н.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Прокурора м.Донецька в інтересах держави особі Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради,  м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства „Спектр-93” м. Донецьк

про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 28.11.2000р. та зобов'язання вчинити певні дії

Представники сторін:

Прокурор: Кулікова Ю.В.

Від позивача: Супрун О.М.

Від відповідача: не прибув

СУТЬ СПРАВИ:

        Прокурор м.Донецька в інтересах держави особі Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради,  м. Донецьк (далі –Позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства „Спектр-93” м. Донецьк, про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 28.11.2000р. та зобов'язання Приватного підприємства „Спектр-93”, м. Донецьк звільнити нежитлове приміщення площею 143,6 кв.м., розташованого за адресою: м.Донецьк, вул. Щорса, 42, від майна та співробітників, зобов'язавши останнє, в особі її директора, у 10 денний термін з дня набрання чинності цього рішення передати вільне приміщення за актом-прийому передачі Управлінню комунальних ресурсів Донецької міської ради.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор  посилається на договір оренди нежитлового приміщення від 28.11.2000р., акт приймання-передачі від 28.11.2000р., рішення господарського суду Донецької області від 25.10.2011р. по справі №24/181, та неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення від 28.11.2000р.

       Господарський суд Донецької  області ухвалою  від 14.12.2011р. порушив провадження у справі №28/225пд.

Прокурор та позивач в судових засіданнях підтримали вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідно до пояснень №06-21 від 11.01.2012р. та додаткових пояснень б/н від 23.01.2012р. Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради,  м. Донецьк підтримує позовні вимоги викладені в позовній заяві в повному обсязі.

Відповідач в засідання суду не з'явився, пояснень по суті спору не надав.

Ухвали господарського суду Донецької області по цій справі направлялися сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на всі адреси, що вказані у позовній заяві (про що свідчать штампи канцелярії господарського суду на зворотному боці ухвал).

Як встановлено судом, в позовній заяві вказано адресу відповідача: м. Донецьк, вул. Університетська, 30.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.12.2011р. відповідач зареєстрований за адресою: 83050, м. Донецьк, вул. Університетська, 30.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи. Поважних причин невиконання вимог суду відповідачем не надано. Таким чином, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

        Перед початком розгляду справи по суті представника прокурора та позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокурора та позивача, господарський суд встановив, що

28.11.2000р. між представництвом Фонду держмайна України в м. Донецьку (орендодавець) та Малим приватним підприємством “Спектр”(орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення загальною площею 143,6 кв.м, яке розташовано за адресою: м Донецьк, вул. Щорса, 42.  Згідно п.2.2 договору передання майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на майно, що орендується, орендар користується ним протягом строку оренди.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м.Донецька, затвердженої рішенням виконкому Донецької міської ради №534 від 26.11.2003р. та складає 15 063,19 грн. без ПДВ (п.3.1 договору в редакції додаткової угоди від 01.01.2004р.). Пунктом 3.3 договору сторони визначили, що внесення орендних платежів здійснюється щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Пунктом 6.1 договору сторони встановили строк дії договору –до 28.11.2010р. Сторони також встановили, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який укладено договір; загибелі об'єкта оренди; за рішенням суду; за згодою сторін та на інших підставах, визначених чинним законодавством (п.6.5 договору).

         Відповідно до  ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

        Частиною 4 ст. 284 Господарського кодексу України  передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

       Як встановлено  судом, відповідач після закінчення строку дії договору оренди, продовжував користуватися предметом оренди, що за відсутності доказів повернення майна відповідачем та доказів виявлення орендарем або орендодавцем наміру щодо припинення дії договору після закінчення строку його дії, дає підстави стверджувати, що договір оренди продовжив свою дію (був пролонгований).

Пунктом 6.2 договору сторони встановили, що зміни або розірвання договору можуть мати місце за згодою сторін. За заявою однієї зі сторони договір може бути розірваний або змінений за рішенням арбітражного суду у випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань або на інших підставах, передбачених законодавством України.

28.11.2000р. орендодавець передав за актом прийому-передачі, а орендар (відповідач) прийняв в орендне користування вбудоване нежитлове приміщення підвалу та першого поверху площею 143,6 кв.м. за адресою: м.Донецьк, вул.Щорса, 42.

27.09.2004р. Донецька міська рада прийняла рішення №13/20 “З питань оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Донецька, які включені в програму приватизації”, згідно п.1 якого передано управлінню комунальних ресурсів міської ради в строк до 01.12.2004р. функції і повноваження орендодавця при передачі в оренду об'єктів права комунальної власності, включених у програму приватизації.

       Додатковою угодою від 17.11.2004р. сторони визначили орендодавцем за договором оренди нежитлового приміщення від 28.12.2000р. Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради.

В матеріалах справи міститься претензія позивача від 16.08.2011р. №06-949 та докази її направлення відповідачу, в якій позивач вимагав відповідача сплатити борг з орендної плати та повернути об'єкт оренди. Оскільки доказів її отримання відповідачем не надано,  суд не вважає що відповідно до ст.782 ЦК України договір оренди від  28.11.2000р. є розірваним, крім того в претензії відсутнє  посилання позивача на відмову від договору.

Як вбачається з матеріалів справи, через невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати за договором оренди нежилого приміщення від 28.11.2000р., рішенням господарського суду Донецької області від 25.10.2011р. по справі №24/181 позовні вимоги Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради щодо стягнення з Приватного підприємства „Спектр-93” заборгованості у розмірі 51463,06грн. були задоволені у повному обсязі, стягнута заборгованість за період з липня 2010р. по серпень 2011р. в розмірі 50442,42 грн. та пеня в розмірі 1020,64грн., також в рішенні  господарського суду Донецької області зазначено, що суду доведено зміна назви відповідача з Малого приватного підприємства „Спектр” на Приватне підприємство „Спектр -93”, в зв'язку з чим, господарський суд  задовольнив клопотання прокурора шляхом зміни найменування відповідача по справі на Приватне підприємство “Спектр-93”.

Вказане рішення суду набуло законної сили, а отже факт невиконання відповідачем (Приватним підприємством “Спектр-93”),  умов договору щодо внесення орендної плати в силу ст.35 ГПК України є встановленим і не потребує додатково доказування.

За таких обставин позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи розірвання договору оренди від 28.11.2000р. та зобов'язання повернути нежитлове приміщення  по вул.Щорса, 42, м.Донецька, власнику, зі складанням та підписанням сторонами відповідного акту прийому-передачі.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

За своєю правовою природою договір від 28.11.2000р. є договором майнового найму (оренди) і підпадає під правове регулювання норм статей 759-786 ЦК України. Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України,  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України. Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В силу п.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна",  орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Відповідно до п. п. 1, 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна",  орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України,  договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

За змістом  ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України,  договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, що кореспондується із ч. 3 ст. 26  Закону України „Про оренду державного та комунального майна”. Водночас, п. 6.2. спірного договору встановлює можливість його розірвання за рішенням суду у випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідачем належним чином не виконується обов'язок щодо своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати за користування приміщенням.  

Встановлені судом обставини дозволяють констатувати не тільки невиконання у відповідності до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України вимог певних пунктів договору з боку Відповідача, але й існування істотних у розумінні ч. 2 ст. 651 цього Кодексу порушень з боку орендаря, адже його дії позбавили можливості реалізації законодавчо і договором обумовлених очікувань орендодавця на отримання орендної плати, що зумовлює правомірність ініціювання питання про розірвання договору згідно ч. 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

В свою чергу, наявність порушення умов договору у розумінні ст.ст. 610, 651 Цивільного кодексу України, одним із наслідків якого (порушення) згідно ст. 611 цього кодексу законодавець та сторони в п. 6.2 самого визначили його розірвання.  Правильність цього висновку узгоджується із позицією Вищого господарського суду України, сформульованою в абз. 2 п. 13 Роз'яснення „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна від 25.05.2000р. № 02-5/237, щодо достатності для розірвання договору оренди доведеного належним чином факту невиконання орендарем хоча б одного з зобов'язань, передбачених ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, у тому числі –щодо своєчасного і у повному обсязі внесення орендної плати.

За таких обставин, вимоги про дострокове розірвання спірного договору підлягають задоволенню у повному обсягу.   

Щодо позовних вимог про зобов'язання повернути нежитлове приміщення по вул. Щорса, 42, м.Донецька власнику, зі складанням та підписанням сторонами відповідного акту прийому-передачі, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Виходячи з положень, наведених в ст.173 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов'язання як правовідношення сторін є підставою для існування відповідних прав та обов'язків його учасників, припинення зобов'язання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права, зокрема –для подальшого перебування у Відповідача майна, отриманого за спірним договором.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” наслідком припинення договору оренди у зв'язку із розірванням договору є обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди на умовах, визначених у договорі. Аналогічні положення щодо обов'язку повернення із вказівкою на негайність його здійснення закріплені і в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Відтак, позовні вимоги про зобов'язання Відповідача повернути орендоване майно також підлягають задоволенню у повному обсягу.

За змістом ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов'язання виконати певну дію (в розглядуваному випадку –повернути об'єкт оренди) суд має вказати строк вчинення відповідної дії. Враховуючи необхідність надання певного часу для звільнення об'єкту оренди від майна інших осіб та приведення у відповідність до вимог щодо необхідного стану об'єкту перед поверненням Орендодавцю,  суд дійшов висновку про необхідність встановлення строку вчинення відповідних дій тривалістю 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

       Судовий збір покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.  22, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

                                                             В И Р І Ш И В:

         Позов Прокурора м. Донецька в інтересах держави особі Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради,  м. Донецьк до відповідача Приватного підприємства „Спектр-93” м.Донецьк, задовольнити.

Розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 28.11.2000р., укладений між Представництвом Фонду державного майна України в м.Донецьку (правонаступник Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, м.Донецьк) та   Малим приватним підприємством “Спектр” м. Донецьк (правонаступник Приватне підприємство „Спектр-93” м. Донецьк).

Зобов'язати Приватне підприємство „Спектр-93” (83050, м.Донецьк, вул.Університетська, 30, ЄДРПОУ 20376807, п/р 26006980991 в ДОД УСБ м.Донецька, МФО 334011) протягом 10 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили, звільнити нежитлове приміщення по вул. Щорса, 42, м. Донецька, загальною площею 143,6 кв.м. (вбудоване нежитлове приміщення підвалу та першого поверху) від майна та співробітників та передати вільне приміщення Управлінню комунальних ресурсів Донецької міської ради (83050, м.Донецьк, вул. Артема, 98, ЄДРПОУ 33489905, п/р 33218871700002 місцевий бюджет м.Донецька в ГУ ДКУ Донецької області, МФО 834016) зі складанням та підписанням відповідного акту прийому-передачі.                                      

Стягнути з Приватного підприємства „Спектр-93” (83050, м.Донецьк, вул.Університетська, 30, ЄДРПОУ 20376807, п/р 26006980991 в ДОД УСБ м.Донецька, МФО 334011) на користь Державного бюджету України – судовий збір у розмірі 941,00грн.

 Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 25.01.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.  Повний текст рішення буде складено та підписано 30.01.2012р.

Суддя                                                               Курило Г.Є.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

Повний текст рішення складено та підписано 30.01.2012р.