Рішення

від 11.01.2012 по справі 48/528

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/528

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  48/528

11.01.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рамірент Україна"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "І.К.-БУТ"

простягнення 2 975,03 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Кароян С.В.

від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рамірент Україна" (надалі –ТОВ "Рамірент Україна") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "І.К.-БУТ" (надалі –ТОВ "І.К.-БУТ") про стягнення 2 975,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач згідно умов акту прийому-передачі №R – 00000406 від 28.04.2009 р. до дог. №ДГ-25.11-А від 25.11.2008 р. передав у тимчасове платне користування обладнання, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендних платежів не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 2 340,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача індексу інфляції у розмірі 481,61 грн. та 3% річних у розмірі 153,42 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 07.12.2011 р.  

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.09.2011 р. у зв'язку із неявкою представників сторін та неподанням ними витребуваних доказів, розгляд справи відкладено до 11.01.2011 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 103 - А, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.02.2011 р. та вказано в позові.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.04.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рамірент Україна" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "І.К.-БУТ" (орендар) було укладено акт прийому-передачі №R – 00000406 від 28.04.2009 р. до дог. №ДГ-25.11-А від 25.11.2008 р.

Як вбачається із змісту акту прийому-передачі №R – 00000406 від 28.04.2009 р. до дог. №ДГ-25.11-А від 25.11.2008 р., сторонами погоджено об'єкт оренди: леса Layher SpeedyScaF (у наступній комплектації: рама добірна 2.00 х 0,73 м. у кількості 116 шт.; верхня Euro рама 0,73 м. у кількості 10 шт.; рама бокова 1.00 х 73 м. у кількості 6 шт.; домкрат основна плата 0,6 м. сталь у кількості 58 шт.; подвійні перила 3,07 м. у кількості 26 шт.; перила безпеки 3,07 м. у кількості 26 шт.; діагональ з клиновим хомутом у кількості 48 шт.; настил жорсткий 0,61 м. ширина у кількості 135 шт.; настил жорсткий ширина 0,61 м. у кількості 35 шт.; анкер у кількості 45 шт.; сцепка звичайна 48/48 22А/F сталь у кількості 45 шт.; подвійні перила 0,73 м. у кількості 18 шт.) (надалі - "обладнання"); відновну вартість одиниці обладнання у розмірі 100 000,00 грн.; дату передачі в оренду 28.04.2009 р.; дату повернення 05.05.2009 р., розмір орендної плати 325,00 грн. за день.     

28.04.2009 р. позивач передав згідно умов акту прийому-передачі №R – 00000406 від 28.04.2009 р. до дог. №ДГ-25.11-А від 25.11.2008 р., а відповідач прийняв обладнання в оренду.

30.04.2009 р. та 08.05.2009 р. сторони підписали акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №3/ДГ-25.11-А/4 від 30.04.2011 р. за яким орендна плата за користування майном у період з 28.04.2009 р. по 30.04.2009 р. становить 780,00 грн. та №3/ДГ-25.11-А-5/8 від 08.05.2009 р. згідно якого орендна плата за користування майном у період з 01.05.2009 р. по 08.05.2009 р. становить 1 560,00 грн., що у загальному розмірі становить 2 340,00 грн.    

05.05.2009 р. на виконання умов акту прийому-передачі №R – 00000406 від 28.04.2009 р. до дог. №ДГ-25.11-А від 25.11.2008 р. відповідач передав, а позивач прийняв обладнання з оренди.  

18.07.2011 р. позивач, шляхом направлення на адресу відповідача листа №411, звернувся до останнього з вимогою про повернення майна та оплату заборгованості, яка у тому числі виникла на підставі акту прийому-передачі №R – 00000406 від 28.04.2009 р. до дог.              №ДГ-25.11-А від 25.11.2008 р., однак відповіді відповідач не направив, а грошові кошти не перерахував.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті орендних платежів за користування обладнанням у період з 28.04.2009 р. по 08.05.2009 р. на підставі акту прийому-передачі №R – 00000406 від 28.04.2009 р. до дог. №ДГ-25.11-А від 25.11.2008 р., у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 2 340,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.   

Частиною 4 ст. 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ч. 3. ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.  

Актом прийому-передачі №R – 00000406 від 28.04.2009 р. до дог. №ДГ-25.11-А від 25.11.2008 р. сторони погодили предмет, ціну та строк дії договору, на підтвердження чого засвідчили зазначений акт підписами та печатками підприємств.

Згідно ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Доказів існування договору №ДГ-25.11-А від 25.11.2008 р. матеріали справи не містять, а тому правочин оформлений актом прийому-передачі.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини, які за своєю правовою природою є договором оренди, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний правочин є підставою для виникнення у їх сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (актами прийому-передачі та повернення обладнання) підтверджується факт передачі обладнання в оренду, користування ним відповідачем, повернення майна з оренди та правомірне нарахування позивачем орендної плати у розмірі 2 340,00 грн. за користування майном у період з 28.04.2009 р. по 08.05.2009 р.

Будь-яких заперечень щодо користування об'єктом оренди у спірний період відповідачем не надано.

Підтвердженням надання послуг за правочином у період з 28.04.2009 р. по 08.05.2009 р. є засвідчені підписами та відтисками печаток сторін акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №3/ДГ-25.11-А/4 від 30.04.2011 р. за яким орендна плата за користування майном у період з 28.04.2009 р. по 30.04.2009 р. становить 780,00 грн. та №3/ДГ-25.11-А-5/8 від 08.05.2009 р. згідно якого орендна плата за користування майном у період з 01.05.2009 р. по 08.05.2009 р. становить 1 560,00 грн., що у загальному розмірі становить 2 340,00 грн.

Згідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

18.07.2011 р. позивач, шляхом направлення на адресу відповідача листа №411, звернувся до останнього з вимогою про оплату заборгованості протягом 7 календарних днів з дня отримання відповідачем зазначеного листа, яка у тому числі виникла на підставі акту прийому-передачі №R – 00000406 від 28.04.2009 р. до дог. №ДГ-25.11-А від 25.11.2008 р., однак відповіді відповідач не направив, а грошові кошти не перерахував.

Направлення листа №411 від 18.07.2011 р. на адресу відповідача підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальними чеками №3219 від 18.07.2011 р. та №3215 від 18.07.2011 р.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України та листа №411 від 18.07.2011 р. строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних платежів за правочином на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи (акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №3/ДГ-25.11-А/4 від 30.04.2011 р. та №3/ДГ-25.11-А-5/8 від 08.05.2009 р.) підтверджується заборгованість відповідача у розмірі 2 340,00 грн. Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариство з обмеженою відповідальністю "І.К.-БУТ" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рамірент Україна" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "І.К.-БУТ" заборгованості у розмірі 2 340,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних збитків у розмірі 481,61 грн. та 3% річних у розмірі 153,42 грн., нарахованих за кожен місяць окремо за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з квітня 2009 р. по серпень 2011 р.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду з урахуванням наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних збитків, розмір 3% річних та інфляційних збитків, що підлягає стягненню з відповідача становить 153,55 грн. та 487,17 грн. відповідно.

Оскільки позивачем заявлено вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних збитків у розмірах, які є меншими, ніж визначені судом, то з урахуванням відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог, такі вимоги задовольняються у розмірі, заявленому позивачем до стягнення.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рамірент Україна" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "І.К.-БУТ" заборгованості у розмірі 2 340,00 грн., інфляційних збитків у розмірі 481,61 грн. та 3% річних у розмірі 153,42 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рамірент Україна" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "І.К.-БУТ" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 103-А, ідентифікаційний код 35830232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рамірент Україна" (04074, м. Київ, вул. Бережанська, буд. 9; ідентифікаційний код 32664239) заборгованість у розмірі 2 340 (дві тисячі триста сорок) 00 грн., інфляційні збитки у розмірі 481 (чотириста вісімдесят одна) грн. 61 коп., 3% річних у розмірі 153 (сто п'ятдесят три ) грн. 42 коп., державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –13.01.2012 р.