Рішення

від 23.01.2012 по справі 8/196/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГА НСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВ В, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.12 Справа № 8/196/2011

За позовом Луганського міського комуна льного підприємства "Теплок омуненерго", м. Луганськ,

до Луганської міської багатопрофільної дитячої лі карні № 3, м. Луганськ,

про стягнення 71031 грн. 11 коп .

Суддя господарс ького суду Луганської област і Середа А.П.,

при секретарі судового за сідання Качановській О.А.,

в присутності представник ів сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - провідний юрисконсульт юр идичного відділу, - довіреніс ть №3-д від 11.01.12 року;

від відповідача - ОСОБ А_2 - адвокат, - довіреність № б/н від 12.12.11 року, -

розглянувши матеріали сп рави, -

в с т а н о в и в:

суть спору: 23.11.11 року поз ивач звернувся до господарсь кого суду Луганської області з позовом до Луганської місь кої багатопрофільної дитячо ї лікарні №3 (далі - дитяча лік арня №3) (вих. №15/42-7/2716 від 03.10.11 року), у якому заявив вимогу про стяг нення з відповідача заборгов аності за теплову енергію, сп ожиту у лютому та серпні 2011 рок у, у загальній сумі 93489,11 грн. (59299,54 г рн. + 34189,57 грн.), інфляційних нарах увань за лютий 2011 року (з суми б оргу 59299,54 грн.) у сумі 1304,59 грн., 3% річ них за період з 14.02.11 року по 30.09.11 р оку у сумі 1703,11 грн. та пені за пе ріод з 14.02.11 року по 30.09.11 року у сум і 8723,87 грн.

Разом з позовною заявою поз ивач подав заяву про зменшен ня позовних вимог (вих. №15/42-7/2999 від 31.10.11 року), відповідно до як ої відмовився від стягнення частки основного боргу у роз мірі 34189,57 грн. та просить стягн ути з відповідача заборгован ість за теплову енергію, спож иту у лютому 2011 року, у сумі 59299,54 г рн., інфляційні нарахування з а період з березня по серпень 2011 року у сумі 1304,59 грн., 3% річних з а період з 14.02.11 року по 30.09.11 року у сумі 1703,11 грн. та пеню за період з 14.02.11 року по 30.09.11 року у сумі 8723,87 г рн., - мотивуючи зміну розміру позовних вимог тим, що 28.09.11 року (тобто до звернення позивача до суду з цим позовом) відпові дач добровільно сплатив сум у боргу за серпень 2011 року у роз мірі 34189,57 грн. (розрахунок суми п озову надано до справи).

З урахуванням вищевикладе ного, керуючись ст. 22 ГПК Украї ни, суд прийняв цю заяву та виз начився, що предметом спору п о даній справі на момент пору шення провадження є вимоги, з азначені у заяві про зменшен ня позовних вимог (вих. №15/42-7/2999 від 31.10.11 року).

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відклад ено: з 12.12.11 року до 26.12.11 року; з 26.12.11 ро ку до 12.01.12 року, а у судовому зас іданні, яке відбулося 12.01.12 року , було оголошено перерву до 23.01. 12 року - з метою надання сторон ам можливості надати додатко ві докази та заперечення, а та кож здійснити взаємозвірку.

До початку судового засіда ння 23.01.12 року сторонами заявле но клопотання про відмову ві д здійснення фіксації судово го процесу технічними засоба ми, яке судом задоволено.

У судовому засіданні поз ивач свої вимоги підтрима в у повному обсязі.

Відповідач позов не виз нав, пославшись на те, що:

1)з моменту введення в експл уатацію будівель Луганської міської багатопрофільної ди тячої лікарні №3 (1983 рік) і до дня укладення з позивачем догов ору на постачання теплової е нергії №365 від 15.10.09 року їх інвен таризація не здійснювалася, а тому за наявними у нього дан ими він у договорі вказав, що о палювана площа становить 14000 м 2.

У листопаді 2010 року на йог о замовлення Луганським місь ким комунальним підприємств ом "Бюро технічної інвентари зації" (далі - БТІ) здійснена і нвентаризація будівель, за р езультатами якої було встано влено, що загальна площа опал юваних приміщень дитячої лік арні №3 становить 13667,30 м2, а не 14000м2, тобто на 332,7 м2 менше (згідно Акту ревізії КРУ №04-21/006 від 14.03.2011 року її визначено у ро змірі 332,9 м2) (том 1, а.с.70-140).

2)24.02.11 року за вих. №01-14/109 дит яча лікарня №3 на адресу позив ача - Луганського міського ко мунального підприємства "Те плокомуненерго" (далі - ЛМКП "Теплокомуненерго") спрямува ла листа, яким повідомила, що ф актична площа опалюваних при міщень становить 13667,30 м2 (док ументальні докази з цього пр иводу до листа не додані), т а запропонувала здійснити пе рерахунок усіх фінансових к оштів, які були сплачені нею з а період з 15.10.09 року по 01.02.11 року, шляхом зарахування суми пере плати у розмірі 59299,54 грн. в рахун ок внесення відповідачем пл ати за теплову енергію, спожи ту ним у майбутні періоди (том 1, а.с.127), але позивач відхилив цю пропозицію (вих. №15/42-7/503 від 28.02.11 ро ку), пославшись на її повну без підставність (том 2, а.с.54).

10.03.11 року за вих. №01-14/123 відпо відач повторно спрямував поз ивачеві листа (з доданням коп ії технічного паспорту дитяч ої лікарні №3) з пропозицією за рахувати вказану суму коштів в якості частки платежу за те пло, спожите ним у лютому 2011 рок у (том 1, а.с.142), але відповідач ві дхилив її (вих. №15/42-7/762 від 25.03.11 року ), пославшись на відсутність п ідстав для перерахунку плати за спожиту теплову енергію (т ом 2, а.с.34). Посилаючись на ст. 9 За кону України "Про бухгалтерс ький облік та фінансову звіт ність", відповідач вважає, що ц ей лист є підставою для внесе ння змін до даних бухгалтерс ького обліку ЛМКП "Теплокому ненерго" в частині взаємороз рахунків з дитячою лікарнею №3 при нарахуванні плати за сп ожите нею тепло, а також до вищ езгаданого договору №365 від 15.10 .09 року;

3)як вважає відповідач, факт безпідставної сплати ним у п еріод з жовтня 2009 року по січен ь 2011 року на користь позивача к оштів у сумі 59299,54 грн. за спожиту теплову енергію підтверджен о Актом ревізії фінансово-го сподарської діяльності Луг анської міської багатопрофі льної дитячої лікарні №3 за пе ріод з 01.03.2008 року по 01.02.2011 року, зді йсненої Контрольно-ревізій ним управлінням у Луганській області (далі - КРУ) у період з 07.02.11 року по 14.03.11 року (акт №04-21/006 ві д 14.03.2011 року) (том 1, а.с.143-150; том 2, а.с.1-28 ;30), а також вимогою КРУ на адрес у відповідача (вих. №12-04-14-14/3524 від 1 5.04.11 року) - про вжиття заходів пр етензійно-позовного характе ру з метою відшкодування заз наченої суми коштів (том 2, а.с.38 -40);

4)з урахуванням вищесказано го він, посилаючись на ст.1212 Цив ільного кодексу України, вва жає спірну суму коштами, безп ідставно набутими або збере женими позивачем за його (від повідача) рахунок, а тому відп овідно до приписів ст.ст.202-203 Го сподарського кодексу Україн и запропонував здійснити її залік в рахунок платежу за те плову енергію, спожиту ним у л ютому 2011 року (вих. №01-14/155 від 01.04.11 ро ку) (том 2, а.с.35-36), але позивач не п огодився з цією пропозицією, вважаючи її необґрунтованою (вих. №610 від 06.04.11 року (том 2, а.с.37) (ві дзив на позов від 12.12.11 року за ви х. №01-14/535 (том 1, а.с.48-50); пояснення ві д 26.12.11 року за вих. №б/н (том 2, а.с. 67-6 8); та ін.).

Крім того, відповідач, запер ечуючи проти позову, у поясне нні від 05.01.12 року за вих. №б/н, а та кож у судовому засіданні ств ерджує, що позивач припустив ся порушення умов пункту 12.1 до говору №365 від 15.10.09 року, у якому с казано, що для постійного зв' язку з постачальником та вре гулювання усіх питань, пов' язаних з виконанням умов цьо го договору, споживач призна чає відповідального за тепло ве господарство в особі інже нера по будівлях та спорудах Гельфонда В., - тобто, на думку в ідповідача, рахунок на оплат у вартості спожитого тепла п озивач був зобов' язаний вру чити тільки та виключно Гель фонду В., а не будь-якій іншій о собі.

Як вбачається з реєстру вид ачі рахунків споживачам за л ютий 2011 року, наданого до справ и позивачем, 09.03.11 року рахунок з а названий місяць отримав не Гельфонд В., а Кринична П.І. (том 1, а.с.23), з огляду на що відповіда ч твердить, що йому не відомо, чи працює вказана особа в дит ячій лікарні №3, а тому ця обст авина, на його думку, свідчить про те, що рахунок на сплату в артості тепла, спожитого від повідачем у лютому 2011 року, йом у не вручено, - з огляду на що у п озивача не виникло право вим агати сплати боргу, що є предм етом спору по справі.

Відповідач також вв ажає, що суду при вирішенні ць ого спору слід керуватися чи нним законодавством, а також пунктом 31 Інформаційного лис та Вищого господарського су ду України від 07.04.08 року №01-8/211 "Про деякі питання практики заст осування норм Цивільного та Господарського кодексів Укр аїни", у якому сказано, що згі дно з частиною третьою ст атті 203 ГК України господарс ьке зобов'язання припиняєть ся зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк яко ї настав або строк якої не заз начений чи визначений момент ом витребування. Для зараху вання достатньо заяви однієї сторони.

Згідно з частиною тр етьою статті 203 ГК України гос подарське зобов'язання прип иняється зарахуванням зуст річної однорідної вимоги, ст рок якої настав або строк яко ї не зазначений чи визначени й моментом витребування. Дл я зарахування достатньо зая ви однієї сторони. Аналогіч ні правила містить і стаття 601 ЦК України.

Отже, заява однієї ст орони про зарахування зус трічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, я кий має наслідком припинення зобов'язань. Якщо друга сторо на вважає, що заява першої сто рони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов'я зання (наприклад, за відсутні стю зобов'язання другої стор они або в разі недопустимост і зарахування зустрічних в имог згідно з частинами четв ертою, п'ятою статті 203 ГК Украї ни, статтею 602 ЦК України), то д руга сторона вправі звернути ся до суду з позовом про приму сове виконання зобов'язання першою стороною в натурі аб о про застосування інших спо собів захисту, встановлених законом.

12.01.12 року відповідач по дав клопотання (вих. №б/н від 12.0 1.12 року), у якому просить, у разі задоволення позовних вимог, врахувати, що відповідач є к омунальною установою, яка фі нансується виключно за рахун ок коштів місцевого бюджету, не має будь-яких самостійних доходів та займається виклю чно наданням медичної допомо ги дитячому населенню м. Луга нська; на 2012 рік міською радою затверджено кошторис витрат , який лише на 49% покриває обся г необхідних витрат, - з огляду на що він просить застосуват и приписи ст.233 Господарського кодексу України та зменшити заявлені до стягнення штраф ні санкції на 95%.

Позивач не пог одився з доводами відповідач а проти позову, оскільки вваж ає, що:

1)при укладенні догов ору №365 від 15.10.09 року на постачан ня теплової енергії дані про опалювану площу надав сам сп оживач, - позивач як сторона за договором не наділений прав ом здійснення перевірки опал юваних площ споживачів шляхо м їх обміру;

2)на думку позивача, ві дповідач порушив умови п.4.2.4 ук ладеного договору, згідно як ому він зобов' язаний не піз ніше 25-го числа кожного місяця повідомляти теплопостачаль ну організацію про усі зміни на об' єктах теплоспоживанн я, у т.ч. і їх площу;

3)лист відповідача ві д 10.03.11 року за вих. №01-14/123 (отримани й позивачем 10.03.11 року), у якому в ін повідомляє про односторон ній залік зайво, на його думку , сплаченої суми коштів у рах унок сплати за теплову енерг ію, спожиту у лютому 2011 року, - по зивач вважає незаконними дія ми, оскільки він плату за спож иту теплову енергію за лютий 2011 року нарахував відповідно до умов укладеного між сторо нами договору; він вважає, що й ого вимоги та вимоги відпові дача не є однорідними, оскіль ки у позивача взагалі відсут ні грошові зобов' язання пер ед ним;

4)документальні доказ и на підтвердження фактичної площі опалюваних приміщень відповідач на вимогу ЛМКП "Те плокомуненерго" надав лише 24.0 3.11 року; на їх підставі того ж д ня сторони уклали додаткову угоду до вищезазначеного дог овору, яка є чинною з 01.03.11 року, п ри цьому нарахування плати з а спожиту теплову енергію з в казаної дати позивачем визна чено з урахуванням внесених до договору змін;

5)він у період з 15.10.09 року по 31.01.11 року отримав з відповід ача плату за спожиту теплову енергію (у т.ч. грошові кошти у сумі основного боргу, що є пре дметом спору по даній справі ) у відповідності з умовами чи нного договору, а тому підста в для застосування ч.3 ст.1212 Цив ільного кодексу України - не вбачає (том 2, а.с.51-52);

6)відповідач, на думку позивача, навмисно ухиляєтьс я від здійснення взаємозвірк и стану розрахунків з позива чем з метою затягування вирі шення цього спору.

Позивач заперечив пр оти задоволення клопотання в ідповідача про зменшення сум и заявлених до стягнення штр афних санкцій, оскільки, на йо го думку, борг виник виключно з вини відповідача; крім того , останній не довів наявність винятковості обставин, які б надавали йому право звертат ися до суду з таким клопотанн ям.

І.Заслухавши сторо ни, дослідивши наявні докази , суд встановив наступні факт ичні обставини справи.

15.10.09 року між позивач ем (постачальник) та відповід ачем (споживач) у простій пись мовій формі укладено договір №365 на постачання теплової ен ергії, відповідно до якого по стачальник взяв на себе зобо в' язання надавати споживач еві теплову енергію належної якості та у необхідних розра хункових договірних обсягах до межі балансової належнос ті, а споживач зобов' язуєть ся оплачувати отриману тепло ву енергію у повному обсязі з а встановленими тарифами та у строки, визначені цим догов ором (п.1.1).

Максимальне теплове навантаження - 1256389 гкал/год, у т.ч опалення - 1166389 гкал/год, гар яче водопостачання - 0,090000 гкал/ год (п.2.2).

Теплова енергія пода ється споживачу належної як ості, у обсягах згідно Додатк у №1 за умови технічно справн их систем теплоспоживання (п .3.7)

У Додатку №1 визначено об' єкти теплопостачання та їх загальна площа - 14000 м2 (том 1, а.с.13).

Перелік прав спожива ча визначено у підпунктах 4.1.1-4. 1.4 пункту 4.1 розділу 4 "Права та об ов' язки споживача", при цьом у у підпункті 4.1.4 п.4.1 цього розд ілу зазначено, що споживач ма є право на зменшення плати з а послуги теплопостачання у випадку їх ненадання або надання не у повному обся зі за умови своєчасного офор млення та підписання двосто ронніх актів за участю уповн оважених представників сто рін цього договору.

Відповідач не надав до справи документальних до казів вжиття ним заходів, спр ямованих на виконання припис ів вищецитованого підпункту договору.

Пунктом 4.2 розділу 4 договору визначено перелік обов' язків споживача, згід но яким він, між іншим, зобов' язаний:

призначити особу, відпові дальну за справність та експ луатацію власних тепло-спожи ваючих установок та теплових мереж (п/п 4.2.2);

письмово повідомляти пост ачальника про зміну власної назви, організаційно-правов ої форми, місцезнаходження, б анківських реквізитів та т.і ., а також про усі об' єкти теп лоспоживання, які підключені до теплових мереж споживача (найменування, максимальне т еплове навантаження, обсяги теплоспоживання, будівельни й об' єм, займана опалюва на площа) не пізніше 25 числ а місяця, в якому відбулися зм іни (п.4.2.2).

Як вбачається з наявних у сп раві доказів (том 1, а.с.70-140), відпо відач не виконав приписів п/п 4.2.2 пункту 4.2 договору, оскільки у листопаді 2010 року на йо го (відповідача) замовлення Б ТІ здійснена інвентаризація будівель, за результатами як ої було встановлено, що загал ьна площа опалюваних приміще нь дитячої лікарні №3 станови ть 13667,30 м2, а не 14000м2, - але про цю обс тавину він повідомив пози вача лише 24.02.11 року (том 1, а.с.127 ), а документальні докази з цього приводу та пропозиції про здійснення взаємозаліку та про внесення змін до догов ору надав лише 10.03.11 року (поз ивач стверджує - 24.03.11 року, - що відповідач не спростував) (то м 1, а.с.142).

Як сказано у п/п 4.2.11 п.4.2 та п.7.2 до говору, споживач зобов' язан ий оплачувати рахунки постач альника за отриману теплову енергію у 5-денний строк з дня їх отримання, а відповідно до п/п 4.2.15 п.4.2 - щомісячно до 20-го числ а здійснювати звірку взаємн их розрахунків з фінансовим відділом постачальника.

Виходячи з викладеного у по передньому абзаці, суд не при ймає в якості належних та доп устимих доказів посилання ві дповідача на те, що з вини пози вача він позбавлений можливо сті здійснити взаємозвірку с тану розрахунків за договоро м, у т.ч. в частині платежу, що є предметом цього спору, оскіл ьки саме відповідач як тепло споживач був зобов' язаний в жити заходів до складення ак ту взаємозвірки стану розрах унків за лютий 2011 року не піз ніше 20.03.11 року, - тобто задовг о до звернення позивача з цим позовом до суду.

Відповідно до п/п 5.1.1 п.5.1 догов ору постачальник має право в имагати від споживача авансо ву оплату за теплову енергію незалежно від форми власнос ті, а відповідно до п/п 5.2.4 п.5.2 дог овору він зобов' язаний вик онувати перерахунок за спожи ту теплову енергію з урахува нням зробленого авансового платежу та показників прила дів комерційного обліку тепл ової енергії впродовж місяця після закінчення опалюваль ного сезону .

Сторони домовилися, що облі к теплової енергії здійснюєт ься розрахунковим шляхом (п.6.1 ); у разі відсутності приладу о бліку теплової енергії оплат а здійснюється згідно норма м споживання відповідно до ч инних тарифів (п.6.3).

Розрахунки за тепло ву енергію здійснюються у гр ошовій формі згідно затвердж еним доставочним тарифам, на підставі виставлених постач альником рахунків, які спрям овуються споживачеві поштою або вручаються під розписку (п.7.1), впродовж 5-ти днів від дня отримання рахунку (п.7.2); розрах унковим періодом є календарн ий місяць, за який здійснено нарахування оплати за спожит у теплову енергію (п.7.4).

За невиконання або не належне виконання сторонами зобов' язань за договором в инна сторона відшкодовує інш ій стороні спричинені збитки , у т.ч. не отриманий прибуток, у порядку, визначеному чинним законодавством України. Від шкодування збитків не звільн яє сторону від виконання зоб ов' язань за договором (п.8.1).

У випадку прострочен ня платежу за спожиту теплов у енергію споживач сплачує н а користь постачальника пеню у розмірі подвійної обліков ої ставки НБУ від суми простр оченого платежу, за кожний де нь прострочення, яка діяла у п еріод, за який нараховується пеня (п.8.2.1).

Зміни до договору вно сяться шляхом обміну листами та укладення додаткових уго д (п.9.1).

Договір укладено на п еріод з 15.10.09 року - до 31.12.09 року (п.11. 1), з можливістю пролонгації йо го дії за умов, визначених у п. 11.4 договору.

Сторони домовилися, щ о термін позовної давності з а цим договором встановлюєть ся у 5 років (п.11.3).

У п.12.1 договору зазнач ено, що для постійного зв' яз ку з постачальником та врегу лювання усіх питань, пов' яз аних з виконанням умов цього договору, споживач признача є відповідального за теплове господарство в особі інжене ра по будівлях та спорудах Ге льфонда В. (а.с.10-13; 14-17).

24.03.11 року сторони уклали додаткову угоду про в несення змін до цього догово ру, у тому числі - максимальн ого теплового навантаження ( п.2.1), а також Додатку №1 до догов ору, відповідно до якого опал ювана площа становить 13619,7 м2, - а отже різниця між раніше вк азаною у договорі опалюваною площею та площею після уклад ення додаткової угоди станов ить 380,3 м2 (14000м2 - 13619,7 м2), а не зазнач ені в акті ревізії 332,9 м2; ця у года набирає чинності з 01.03.11 ро ку (том 2, а.с.32-33).

Проаналізувавши зміс т договору, у т.ч. його п/п 4.2.2 п.4.2 т а пункт 12.1, суд дійшов висновку , що він не містить заборони по стачальнику тепла вручати ра хунки іншим уповноваженим сп оживачем особам, крім Гельфо нда В. Крім того, з обставин сп рави та наявних у ній доказів вбачається, що інший працівн ик відповідача (крім Гельфон да В.) міг отримати рахунок за лютий 2011 року лише з відома та за наявності повноважень, на даних йому відповідачем (спо живачем), - тобто саме він припустився порушення умов п.12.1 договору. За таких обстави н у суду маються достатні під стави вважати, що рахунок на с плату вартості теплової енер гії, спожитої відповідачем у лютому та у серпні 2011 року, - ни м отримано. Це так ще й тому, що саме після отримання рахунк у за лютий 2011 року він відмови вся від сплати частки плати у розмірі 59299,54 грн.

З урахуванням викл аденого суд не погоджується з доводами відповідача про н еотримання ним вищезгаданог о рахунку за лютий 2011 року, оскі льки вони спростовані наявни ми у справі доказами.

Рахунок №1262 про спл ату вартості спожитої теплов ої енергії за серпень 2011 року у сумі 34189,568 грн. (том 1, а.с.33) відпові дач отримав 12.09.11року (том 1, а.с.35), я кий оплатив 28.09.11 року (том 1, а.с.39-40 ).

З обставин справи та н аявних у ній доказів вбачаєт ься, що спори між сторонами за вищезгаданим договором №365 ві д 15.10.09 року у період з дня укладе ння до лютого 2011 року не виника ли.

Як сказано вище у цьом у рішенні, Контрольно-ревізі йним управлінням у Луганські й області у період з 07.02.11 року по 14.03.11 року здійснено ревізію фі нансово-господарської діяль ності дитячої лікарні №3 (акт № 04-21/006 від 14.03.2011 року) (том 1, а.с.143-150; том 2, а.с.1-28;30), за результатами якої в иявлено, що згідно матеріала м інвентаризації, вчиненої Б ТІ, опалювана площа становит ь не 14000 м2, як вказано у Додатку № 1 до договору, - а на 332,9 м2 менше, то бто 13667,1 м2 (14000 м2 - 332,9 м2), у зв' язку з чим за період з 15.10.2009 року по 01.02. 2011 року дитяча лікарня №3 за сп ожите тепло зайво сплатила 59 299,54 грн., - тобто їй спричинені зб итки на вказану сумі шляхом з авищення касових та фактични х видатків.

В акті КРУ сказано, що це сталося внаслідок порушен ня вимог підпункту 4.2.4 п.4.2 догов ору та частини 1 ст. 629 Цивільног о кодексу України (том 2, а.с.23-25).

Як вбачається зі зміс ту договору №365 від 15.10.09 року, під пунктом 4.2.4 п.4.2 договору пер едбачено обов' язок спожива ча (тобто відповідача про спр аві) письмово повідомляти постачальника про зміну вла сної назви, організаційно-пр авової форми, місцезнаходжен ня, банківських реквізитів т а т.і., а також про усі об' єкти теплоспоживання, які підклю чені до теплових мереж спожи вача (найменування, максимал ьне теплове навантаження, об сяги теплоспоживання, будіве льний об' єм, займана опа лювана площа) не пізніше 2 5 числа місяця, в якому відбули ся зміни.

Тобто КРУ в ході пе ревірки дійшло висновку, що з айва сплата 59299,54 грн. сталася з вини дитячої лікарні №3.

Далі у акті КРУ заз начено, що станом на 01.03.2011 року та на момент завершення реві зії 12.04.2011 року будь-яка забор гованість дитячої лікарні №3 перед ЛМКП "Теплокомуненерг о" або навпаки відсутня (то м 2, а.с.25).

На думку суду, такий висно вок КРУ суперечить фактичним обставинам справи з урахува нням наступного.

Так, 09.03.11 року відповідач отри мав рахунок №1262 від 09.03.2011 року пр о сплату вартості спожитого тепла за лютий 2011 року на суму 2 05441,75 грн. (том 1, а.с.22; 23).

Платіжним дорученням №139 ві д 29.03.2011 року він сплатив частину вищезазначеної суми, а саме: 1 46142,21 грн., - вказавши в якості при значення платежу "часткова о плата за теплопостачання зг ідно договору №365 від 15.10.2009 року, рахунок №1262 від 09.03.2011 за лютий 2011 р оку", - внаслідок чого утворив ся борг у сумі 59299,54 грн. (205441,75 грн. - 146142,21 грн.) (том 2, а.с.31).

Тобто з вищевикладеного ви дно, що як в ході вищезгаданої ревізії, так і станом на 12.04.2011 ро ку (дату її завершення) між ст оронами по даній справі вини кли та існували спірні борго ві правовідносини, які з неві домих причин не були виявлен і КРУ та не зафіксовані у Акті №04-21/006 від 14.03.2011 року.

У зв' язку з незгодою позив ача з вищеописаними діями ві дповідача про односторонній залік взаємних грошових вим ог 18.08.11 року він за вих. №15/42-7/2304 спр ямував на адресу відповідача претензію №54-С з вимогою про с плату 96472,32 грн. (59299,54 грн. + 34189,57 грн.) (то м 1, а.с.18), яку той отримав 22.08.11 року (том 1, а.с.19), але тільки частково вжив заходів до його погашен ня (на суму 34189,57 грн.), - що стало пі дставою для звернення позива ча з цим позовом до суду.

Відповідач його не визнав.

ІІ.Заслухавши сто рони, оцінивши наявні у справ і докази, суд дійшов висновку , що позов підлягає задоволен ню частково з наступних підс тав.

Згідно частинам 1-2 с татті 11 Цивільного кодексу Ук раїни (далі - ЦКУ) цивільні пр ава та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені акта ми цивільного законодавства , а також із дій осіб, що не пе редбачені цими актами, але за аналогією породжують цив ільні права та обов'язки. Підс тавами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особ и, спрямована на набуття, змі ну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ) .

За загальним правило м договором є домовленість д вох або більше сторін, спрямо вана на встановлення, зміну а бо припинення цивільних прав та обов' язків ( частина 1 ст. 62 6 ЦКУ); він є обов'язковим до вик онання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

З норми, викладеної у ч астині 1 ст. 179 Господарського к одексу України, а також аналі зу спірного договору вбачаєт ься, що він належить до числа г осподарських договорів.

Уклавши договір, стор они набули низку прав та зобо в' язань.

Зобов'язанням є пр авовідносини, в яких одна сто рона (боржник) зобов'язана вик онати на користь іншої сторо ни (кредитора) певні дії (перед ати майно, виконати роботу, на дати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певн ої дії, а кредитор має право в имагати від боржника виконан ня його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦК У).

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарськ ого кодексу України (далі - Г КУ) господарським визнаєтьс я зобов' язання, що виникає м іж суб' єктом господарюванн я та іншим учасником (учасник ами) відносин у сфері господа рювання з підстав, передбаче них Господарським кодексом , в силу якого один суб' єкт (з обов' язана сторона, у тому ч ислі боржник) зобов' язаний вчинити певну дію господарс ького чи управлінсько-господ арського характеру на корис ть іншого суб' єкта (виконат и роботу, передати майно, спл атити гроші, надати інформац ію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб' єкт (упр авнена сторона, у тому числі к редитор) має право вимагати в ід зобов' язаної сторони вик онання її обов' язку.

Одностороння відмов а від зобов' язання є неприп устимою (ст. 525 ЦКУ).

Відповідно до ст.526 ЦКУ (ст.193 ГКУ) зобов'язання має вик онуватися належним чином від повідно до умов договору та в имог цього Кодексу, інших акт ів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов т а вимог - відповідно до звич аїв ділового обороту або інш их вимог, що звичайно ставлят ься.

Частиною 1 ст.530 ЦКУ вст ановлено, що якщо у зобов'яза нні встановлений строк (терм ін) його виконання, то воно під лягає виконанню у цей строк ( термін).

Конкретний термі н сплати вартості отриманої теплової енергії сторони виз начили у пунктах 4.2.11 та 7.2 догово ру, однак відповідач порушив його умови, не вжив заходів до своєчасної та повної сплати вартості теплової енергії, о триманої у лютому 2011 року.

Дослідивши доводи ві дповідача з приводу того, що у нього відсутнє зобов' язанн я перед позивачем щодо сплат и основного боргу у розмірі 592 99,54 грн., оскільки він здійснив односторонній його залік шля хом спрямування листів від 24.0 2.11 року за вих. №01-14/109 та від 10.03.2011 ро ку за вих. №01-14/123 на адресу позив ача, які містять пропозицію з гідно ст. 203 Господарського ко дексу України здійснити залі к вказаної суми коштів в раху нок оплати за опалення за лют ий 2011 року, - суд не погоджуєтьс я з ними з огляду на таке.

Так, обидва вищезгада ні листи за назвою, формою та з містом не є заявами про зар ахування зустрічних вимог , що суперечить приписам ста тті 601 Цивільного та ст. 203 Госпо дарського кодексів України.

Відповідач у порядку та у спосіб, встановлені чинн им законодавством, не довів, щ о він має до ЛМКП "Теплокомуне нерго" зустрічні однорідн і вимоги, - оскільки:

1)він не надав до справ и відповідних доказів у цій ч астині (претензій, письмових вимог про сплату (повернення ) позивачем на його (відповіда ча) користь спірної суми борг у, та т.і), - що суперечить припис ам чинного законодавства;

2)він не дотримався ум ов п/п 4.1.4 п.4.1 договору щодо умов та підстав зменшення плати з а послуги теплопостачання у випадку їх ненадання або над ання не у повному обсязі шлях ом своєчасного оформлення та підписання двосторонніх ак тів за участю уповноважених представників сторін цього договору;

3)дані про опалювану пл ощу при укладенні договору № 365 від 15.10.09 року надав сам спожив ач (тобто відповідач); також са ме він, отримавши у листопаді 2010 року докази того, що фактичн о опалювана площа є меншою, ні ж зазначена у договорі, не вик онав приписів п.4.2.4 договору, то бто до 25.11.10 року не повідомив по стачальника теплової енергі ї про зазначену обставину, вч инивши такі діє лише 245.02.11 року;

4)він же у період з лист опада 2010 року по 24.03.2011 року не вжи в заходів до захисту власних інтересів шляхом застосуван ня умов п.9.1 договору про внесе ння вищезазначених змін до н ього шляхом укладення додатк ової угоди, а тому позивач у пе ріод з 15.10.09 року по 01.03.11 року право мірно визначав вартість отри маного споживачем тепла відп овідно до умов п.6.1 договору;

5)наявними у справі док азами, у тому числі договором №365 від 15.10.09 року та вищезгадани м актом КРУ, доведено, що зайв і виплати у сумі 59299,54 грн. здійсн ені з вини самого відповідач а;

6)позивач заперечує фа кт наявності перед відповіда чем будь-яких грошових зобов ' язань, а також - факт наявн ості у відповідача до нього б удь-якої зустрічної однор ідної вимоги, у т.ч. у розмі рі суми позову, а тому не вбача є законних та фактичних підс тав для здійснення дій, перед бачених ст.601 ЦК України та ст. 2 03 ГК України, тобто для зараху вання зустрічної однорідної вимоги.

Вищевикладене над ає суду підстави дійти висно вку, що в діях ЛМКП "Теплокомун енерго" відсутні ознаки безп ідставного отримання або збе реження за рахунок відповіда ча суми коштів у розмірі осно вного боргу.

За таких обста вин суд при вирішенні спору в иходить з наступного.

Згідно статті 598 Цивіл ьного кодексу України зобов' язання припиняється частков о або у повному обсязі на підс тавах, встановлених договоро м або законом. Припинення зо бов'язання на вимогу одніє ї із сторін допускається ли ше у випадках, встановлених д оговором або законом

Як сказано у ст. 601 Ц КУ, зобов'язання припиняєть ся зарахуванням зустрічн их однорідних вимог, строк в иконання яких настав, а тако ж вимог, строк виконання яких не встановлений або визна чений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустріч них вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Аналогічна норма викладена у частині 3 ст. 203 Гос подарського кодексу України , а в частині 5 названої статті міститься припис, відповідн о до якого не допускається з арахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони нал ежить застосувати строк по зовної давності і строк цей минув, а також в інших випадка х, передбачених законом.

З урахуванням обстав ин справи та наявних у ній док азів суд вважає, що відповіда ч без достатніх підстав вваж ає себе таким, що не має боргу у заявленій до стягнення сум і, оскільки припустився неві рного тлумачення фактичних о бставин справи, змісту пункт у 31 Інформаційного листа Вищ ого господарського суду Укра їни від 07.04.08 року №01-8/211 "Про деякі питання практики застосуван ня норм Цивільного та Господ арського кодексів України", а також вищезгаданого чинного законодавства.

Правовідносини, як і існують між сторонами за ци м спором, належать до купівлі -продажу у вигляді його різно виду - договору енергопоста чання.

Згідно ст.655 ЦКУ за дог овором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає а бо зобов'язується передати м айно (товар) у власність другі й стороні (покупцеві), а покупе ць приймає або зобов'язуєтьс я прийняти майно (товар) і спла тити за нього певну грошову с уму.

Частиною 1 ст.275 Господарського кодексу Укра їни (далі - ГКУ) встановлено, щ о за договором енергопостач ання енергопостачальне під приємство (енергопостачальн ик) відпускає електричну ене ргію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) спожив ачеві (абоненту), який зобов'яз аний оплатити прийняту енерг ію та дотримуватися передба ченого договором режиму її в икористання, а також забезпе чити безпечну експлуатацію е нергетичного обладнання, що ним використовується.

Позивач по справі нал ежним чином виконав вимоги с т.ст. 662, 663 ЦКУ та 276 ГКУ, - тобто пере дав відповідачу обумовлену д оговором кількість теплової енергії.

З огляду на викладене відповідач, отримавши від по зивача теплову енергію на ви щезгадану суму, повинен був, к еруючись приписами ст. 692 Циві льного кодексу та частин 6-7 ст . 276 Господарського кодексу Ук раїни, у визначений договоро м строк оплатити її вартість , однак не зробив цього, - а знач ить - припустився порушенн я вимог чинного цивільного з аконодавства та умов договор у.

Суд вважає належним чино м встановленим факт неви конання відповідачем основн ого (грошового) зобов' язанн я за договорами №1152 від 25.09.08 року на суму 120793,51 грн.

Отже, з боку відпові дача має місце неналежне вик онання умов укладеного між с торонами договору (порушення зобов' язань).

Порушенням зобов'яза ння є його невиконання або ви конання з порушенням умов, в изначених змістом зобов'яза ння (неналежне виконання) (ст . 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 6 11 Кодексу у разі порушення зоб ов'язання настають правові наслідки, встановлені догово ром або законом, зокрема, спла та неустойки та відшкодуванн я збитків та моральної шкоди .

Частинами 1 та 2 стат ті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прост рочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання аб о не виконав його у строк, вст ановлений договором або зако ном.

Боржник, який простро чив виконання зобов'язання , відповідає перед кредиторо м за завдані простроченням з битки і за неможливість вик онання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням виклад еного та наявних у справі док азів суд вважає, що позивач на лежним чином довів наявніст ь вини відповідача у невикон анні умов договору, а тому осо ба, яка порушила зобов'язання , несе відповідальність за на явності його вини (умислу чи н еобережності), якщо інше не вс тановлено законом або догово ром (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшко дувати кредиторові спричине ні збитки. Розмір збитків, спр ичинених порушенням зобов'яз ання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Якщо за порушення зобов'язання встановлено не устойку, то вона підлягає ст ягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодуванн я збитків. Договором може бут и встановлено обов'язок від шкодувати збитки лише в тій ч астині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може б ути встановлено стягнення не устойки без права на відшкод ування збитків або можливіст ь за вибором кредитора стягн ення неустойки чи відшкодува ння збитків (ст. 624 ЦКУ).

Згідно частинам 1 та 3 с татті 549 Цивільного кодексу не устойкою (штрафом, пенею) є гро шова сума або інше майно, які б оржник повинен передати кре диторові у разі порушення бо ржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєч асно виконаного грошового зо бов'язання за кожен день прос трочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господа рського кодексу України (дал і - ГКУ), встановлено, що нарах ування штрафних санкцій, якщ о інше не встановлено догово ром або законом, припиняєтьс я через шість місяців після в иникнення права на нарахуван ня таких санкцій.

Пунктом 4.2.11 та 7.2 договор у передбачено, що споживач зо бов' язаний сплатити вартіс ть отриманої теплової енергі ї впродовж 5-ти днів від дня от римання рахунку постачальни ка.

Матеріалами справи п ідтверджено, що відповідач р ахунок за лютий 2011 року отрима в 09.03.11 року та був зобов' язани й оплатити його не пізніше 14.03 .11 року (п.7.2 договору), але частко во - у сумі 146142,21 грн. - оплатив лише 29.03.11 року, у зв' язку з чим у позивача вникло право на на рахування пені: з 15.03.11 року по 29.03 .11 року - з суми боргу в 205441,75 грн ., - тобто 1308,64 грн.; з 29.03.11 року по 14.09.11 р оку - з суми боргу в 59299,54 грн., - то бто 4255,76 грн., що разом становить 5564,40 грн.

Стягнення суми боргу за серпень 2011 року у розмірі 34189 ,57 грн. позивачем також було за явлено в якості предмету спо ру на момент подання позову, а ле того ж дня він уточнив свої вимоги та відмовився від її с тягнення, оскільки відповіда ч сплатив її добровільно 28.09.11 р оку, - тобто ще до звернення ЛМ КП "Теплокомуненерго" з цим по зовом до суду, але позивач не в ідмовився від стягнення пені , 3% річних та інфляційних нара хувань з вказаної суми.

З огляду на викладене та відповідно до умов догово ру відповідач повинен був сп латити частку боргу в 34189,57 грн. у період з 10.09.11 року по 14.09.11 року, ал е зробив це лише 28.09.11 року.

З 15.09.11 року у позивача ви никло право на нарахування п ені за період з 15.09.11 року по 28.09.11 р оку з суми боргу 93489,11 грн. (59299,54 грн . + 34189,57 грн.), - тобто у сумі 555,81 грн., а з 29.09.11 року по 30.09.11 року - з суми 592 99,54 грн., - тобто у сумі 25,18 грн.

Отже, позов в части ні стягнення пені підлягає з адоволенню частково - у загал ьній сумі 6145,39 грн. (5564,40 грн. + 555,81 грн . + 25,18 грн.).

При вирішенні питанн я про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних суд кер ується ст. 625 ЦКУ, згідно якій б оржник не звільняється ві д відповідальності за нем ожливість виконання ним грош ового зобов'язання. Боржник, я кий прострочив виконання гро шового зобов'язання, на вимог у кредитора зобов'язаний спл атити суму боргу з урахуванн ям встановленого індексу ін фляції за весь час простроче ння, а також три проценти річ них від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором а бо законом.

При визначенні 3% річни х позивач припустився помилк и.

Як уже сказано вище у ц ьому рішенні, на момент поруш ення провадження по справі д о стягнення заявлено основни й борг у розмірі 59299,54 грн., 3% річни х заявлені до стягнення за пе ріод з 14.02.11 по 30.09.11 року, що супере чить фактичним обставинам сп рави, оскільки право на їх нар ахування у позивача виникло з 15.03.11 року, - у зв' язку з чим вон и підлягають стягненню: за пе ріод з 15.03.11 року по 29.03.11 року - з с уми 205441,75 грн. (або 253,28 грн.); з 30.03.11 рок у по 14.09.11 року - з суми 59299,54 грн. (або 818,82 грн.), - тобто разом 1072,10 грн.

З 15.09.11 року у позивача ви никло право на нарахування 3% р ічних за період з 15.09.11 року по 28.09 .11 року з суми боргу 93489,11 грн. (59299,54 г рн. + 34189,57 грн.), - тобто у сумі 107,58 грн ., а з 29.09.11 по 30.09.11 - з суми 59299,54 грн., - т обто у сумі 4,87 грн.

Отже, позов в частин і стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково - в зага льній сумі 1184,55 грн. (1072,10 грн. + 107,58 гр н. + 4,87грн.).

Інфляційні нараху вання підлягають стягненню у сумі, визначеній позивачем, т обто 1304,59 грн.

Суд не у повній мір і погодився з розрахунком су м пені, 3% річних та інфляційни х нарахувань з огляду на те, щ о вимоги про стягнення основ ного боргу за інші періоди за боргованості, крім за лютий т а серпень 2011 року, позивачем на день звернення до суду з позо вом не були заявлені.

Спосіб захисту поруш еного права сторонами за цим спором обрано у відповіднос ті до вимог ст. 16 ЦКУ та ст. 20 ГКУ.

Розглянувши клопотан ня відповідача про зменшення на 95% суми штрафних санкцій, су д дійшов висновку, що воно не п ідлягає задоволенню з наступ них підстав.

Як зазначено у пун кті 3 ст. 83 ГПК України, суд, прий маючи рішення у справі, має пр аво зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (ш трафу, пені), яка підлягає с тягненню зі сторони, що п орушила зобов'язання.

Відповідач, заявивши це клопотання, не надав до спр ави жодного документального доказу на підтвердження вин ятковості фінансово-економ ічного стану дитячої лікарні №3 на момент вирішення цього с пору.

Таким чином, позовн і вимоги підлягають задоволе нню частково - у сумі 67934,07 грн. (59299,54 грн. + 6145,39 грн. + 1184,55 грн. + 1304,59 грн.) - з підстав, про які йдеться вищ е у цьому рішенні.

Відповідно до приписів с т.ст.44 та 49 ГПК України суд покл адає сплату судового збору н а відповідача пропорційно су мі задоволених позовних вимо г - як на сторону, яка порушил а вимоги закону, умови закону та з вини якої спір доведено д о суду, а саме: у сумі 1344,28 грн.

Решта судових витрат покла даються на позивача.

Суд зазначає, що факт зменше ння позивачем суми позовних вимог не потягнув за собою пі дстав для застосування припи сів ст. 7 Закону України "Про су довий збір".

На підставі викладе ного, ст.ст.11.16,509,525,526,529,530,549,611,612,614,623-625,655,692 Ци вільного кодексу України, ст .ст.173,193,227,232,275,276 Господарського код ексу України, керуючись ст.ст .4-3,22,32-34,43,44,49,82, 84 та 85 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити част ково.

2.Стягнути з Луганської місь кої багатопрофільної дитячо ї лікарні №3, ідентифікаційни й код 01986434, яка знаходиться за ад ресою: місто Луганськ, кв. Якір а, 8-б, - на користь Луганського м іського комунального підпри ємства "Теплокомуненерго", ідентифікаційний код 24047779, яке знаходиться за адресою: м істо Луганськ, вул. Куракіна, 2 3-а, - основний борг за отриман у теплову енергію у сумі 59299 (п' ятдесят дев' ять тисяч двіст і дев' яносто дев' ять) грн. 54 коп., пеню у сумі 6145 (шість тися ч сто сорок п' ять) грн.39 коп., 3% р ічних у сумі 1184 (одна тисяча сто вісімдесят чотири) грн. 55 коп., інфляційні нарахування у сум і 1304 (одна тисяча триста чотири ) грн. 59 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1344 (одна тисяча триста сорок чо тири) грн.28 коп.; видати наказ пі сля набрання рішенням законн ої сили.

3.У задоволенні решти позовн их вимог відмовити.

4.Решту судових витрат покла сти на позивача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засі данні 23.01.12 року оголошено лише вступну та резолютивну част ини рішення.

Рішення набирає зако нної сили після закінчення д есятиденного строку з дня йо го підписання, оформленого в ідповідно до ст. 84 ГПК України .

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 26 січня 2012 року.

Суддя А.П.Сер еда