Рішення

від 21.11.2011 по справі 5026/475/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 21 листопада 2011 року                                        Справа № 08/5026/475/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М, за участю представників сторін:

від позивача –ОСОБА_1 –представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з'явився,

від третьої особи –представник не з'явився,                   

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача         публічного акціонерного товариства  “Райффайзен Банк Аваль”

в особі Черкаської обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”  

до

відповідача    товариства з обмеженою відповідальністю  “Софія-Град”

третя особа:   товариство з обмеженою відповідальністю “Агрокомплекс –Л”

про                   стягнення 2 383 373,19 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” в особі Черкаської обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль” звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Софія-Град», за участю третьої особи –товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс –Л», заборгованості за кредитним договором №010/05-02/025-09 від 09.10.2009 у сумі 2 383 373,19 грн. за рахунок заставного майна, а саме предмета іпотеки –комплексу нежитлових будівель і споруд, що розташований за адресою: м. Умань, вул. Леніна, 72-а, загальною площею приміщень 1226 кв. м. та відшкодування у зв'язку з цим державного мита та втрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заявою від 10.10.2011 №с24-120-1/4513 позивач уточнив позовні вимоги та просить з метою погашення заборгованості за кредитним договором №010/05-02/025-09 від 09.10.2009 в сумі 2 383 373,19 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки - комплекс нежитлових будівель і споруд, що розташований за адресою: м. Умань, вул. Леніна, 72-а, загальною площею приміщень 1226 кв. м., що належать ТОВ ”Софія-Град”, та відшкодувати у зв'язку з цим державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вказане уточнення прийнято судом до розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги в редакції заяви про уточнення від 10.10.2011 підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

          Відповідач та третя особа, були належним чином повідомленими про дату та час слухання справи, що підтверджено відмітками канцелярії суду на ухвалах від 30.09.2011 та від 01.11.2011, про відправлення останніх рекомендованими листами на адреси товариства з обмеженою відповідальністю “Софія-Град” та товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомплекс –Л”, що містяться у ЄДР, та відповідними поштовими повідомленнями, своїх представників у судове засідання не направили, про причини неявки третя особа не повідомила.

Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з підстав хвороби його представника.

Згідно з п. 3.6 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" із змінами і доповненнями, внесеними  рекомендаціями президії Вищого господарського суду України від 19.07.2010р. №04-06/113, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст. 32 - 34 ГПК).

Окрім того, суд приймає до уваги закінчення строку розгляду справи, виходячи з чого, суд вважає, що дане клопотання до задоволення не підлягає.

Письмового відзиву на позовну заяву суду не подано.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

09.10.2009 між позивачем - ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) в особі заступника директора ЧОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, та в особі заступника начальника Центрального Уманського відділення ЧОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності та положення про дирекцію, та ТОВ «Агрокомплекс –Л»(позичальник), в особі директора Лукашенка О.І., що діє на підставі статуту, було укладено генеральну кредитну угоду №010/05-02/025-09/г, відповідно до п. 1.1 якої кредитор зобов‘язується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених і у додаткових кредитних договорах, що укладатимуться в рамках даної угоди і які після їх підписання стають її невід‘ємними частинами.

На виконання генеральної кредитної угоди, 09.10.2009 між позивачем - ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі заступника директора ЧОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, та в особі заступника начальника Центрального Уманського відділення ЧОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності та положення про дирекцію (надалі –банк), та ТОВ «Агрокомплекс –Л», в особі директора Лукашенка О.І., що діє на підставі статуту, (позичальник, третя особа у справі) було укладено кредитний договір №010/05-02/025-09 (далі - договір), відповідно до якого банк надавав позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, а позичальник зобов‘язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути банку суму кредиту, сплатити відсотки за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов‘язки, визначені цим договором.

Пунктом 1.1.1 договору його сторони погодили розмір кредитного ліміту у сумі 2 000 000,00 грн., цільовим використання кредиту визначено поповнення обігових коштів та ведення поточної фінансово-господарської діяльності підприємства.

Пунктом 1.1.4 договору - 03.10.2010 визначено як дату остаточного погашення кредиту, строк користування кредитом визначено тривалістю 360 днів (п. 1.1.5 договору), відсоткову ставку визначено у розмірі 28 % річних (п. 1.2.1).

Відповідно п. 5.2 договору його сторони погодили, що позичальник зобов'язаний здійснювати погашення кредиту та відсотків на рахунки кредитора для погашення кредиту та відсотків у валюті кредиту, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту. Якщо графік зменшення кредитного ліміту містить лише місяць здійснення платежу. Вважається, що платіж повинен бути здійсненим не пізніше останнього робочого дня зазначеного графіком календарного місяця.

У разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов‘язань за цим договором кредитор має право припинити видачу кредитних коштів та вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом із сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред‘явлення вимоги, включаючи відсотки за кредитом, пеню, штрафи та інші платежі відповідно до цього договору (п. 7.1 договору).

Згідно п. 13.4 кредитного договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов‘язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов‘язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов‘язання включно. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого грошового зобов‘язання.

Згідно п. 14.1 кредитного договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього договору зобов‘язань.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов‘язань за  вказаним вище кредитним договором 10.10.2009 між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі начальника Центрального Уманського відділення ЧОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності та статуту ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", та заступника начальника Центрального Уманського відділення ЧОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності та статуту ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (іпотекодержатель), та ТОВ “Софія-Град” в особі директора Лукашенка О.І., що діє на підставі статуту (іпотекодавець), було укладено договір іпотеки №010/05-02/025-09з, предметом іпотеки, згідно якого визначено нерухоме майно: комплекс будівель та споруд складського та адміністративно-торгівельного призначення ТОВ “Софія-Град”, розташований в м. Умань за адресою вул. Леніна, 72-а, загальною площею 1226 кв. м., який належить іпотекодавцю на праві власності (п. 1.2 договору іпотеки).

У договорі іпотеки сторони передбачили, що цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з генеральної кредитної угоди №010/05-02/025-09/г від 07.10.2009, укладеної між іпотекодержателем та боржником –ТОВ “Агрокомплекс –Л”, а також додаткових угод до неї, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якої боржник зобов‘язується перед іпотекодержателем повернути кредит, сплатити відсотки за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору. У відповідності до даного договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання боржником своїх зобов‘язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, заставленого згідно договору.

          Пунктом 1.5. договору іпотеки заставна вартість предмету іпотеки визначена сторонами у розмірі  1 117 800,00 грн.

          Згідно п. 6.1 договору іпотеки у разі порушення боргового зобов‘язання, умов кредитного договору або умов цього договору іпотекодержатель надсилає боржнику та/або іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, у якій зазначається стислий зміст порушених зобов‘язань, вимога про виконання порушеного зобов‘язання у не менш ніж 30-дений строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

          Позичальник (третя особа у справі) не виконав зобов‘язання згідно п. 5.2 кредитного договору, порушив графік погашення кредиту, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, яка станом на 31.01.2011 складає 2 000 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 257 753,43 грн. заборгованість за відсотками, 125 619,76 грн. пені за порушення строків повернення кредиту та відсотків за його користування.  

Позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію з вимогою погасити наявну заборгованість (а. с. 9), яку останній отримав 09.11.2010, що підтверджено відповідним поштовим повідомленням.

З метою задоволення своїх вимог позивач, посилаючись на положення договору іпотеки, просить стягнути суму заборгованості у розмірі 2 383 373,19 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить відповідачу на праві власності, а саме: комплекс нежитлових будівель і споруд, що розташований за адресою: м. Умань, вул. Леніна, 72-а, загальною площею приміщень 1226 кв. м.

          Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором  банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути  кредит та сплатити проценти.

За умовами, укладеного між позивачем та третьою особою, кредитного договору, кредитор (позивач) надає позичальнику (третя особа) кредит у розмірі 2 000 000,00 грн. з кінцевим строком сплати 03.10.2010, із відсотковою ставкою у розмірі 28 %  річних.

Факт отримання кредитних коштів у вказаній сумі позичальником підтверджується платіжним дорученням №685 від 12.10.2009 на 1 005 000,00 грн. та платіжним дорученням №686 від 12.10.2009 на 995 000,00 грн. (а. с. 10).

У відповідності до умов кредитного договору повернення кредиту та сплати процентів відбувається шляхом сплати позичальником платежів згідно з графіком погашення до цього договору –п. 5.2 кредитного договору.

Як вбачається із матеріалів справи, та наданих позивачем розрахунків (а. с. 5-8), позичальник не виконав умови кредитного договору належним чином, станом на 13.01.2011 за позичальником рахується непогашена заборгованість за кредитом у сумі 2 000 000,00 грн., 257 753,43 грн. заборгованість за відсотками. Ні позичальник, ні іпотекодавець не надали суду доказів належної сплати  банку сум кредиту та відсотків за його користування.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідальність за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом та комісій передбачена пунктом 13.4 кредитного договору. За розрахунками позивача за порушення строків повернення кредиту та відсотків за його користування станом на 13.01.2011 позичальнику було нараховано пеню за порушення строків повернення кредиту у розмірі 118 376,71 та пеню за порушення строків повернення процентів у розмірі 7 243,05 грн., а всього  125 619,76 грн. пені.

Розрахунок пені зроблено вірно та у відповідності до умов кредитного договору і обставин справи.

Заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідач чи третя особа суду не надали, доказів належної сплати пені також не надано.

          Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку»іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Вказані положення закону відображені також у п. 3.1.4 договору іпотеки, у пункті 6 договору іпотеки встановлено порядок звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно підпунктів 6.1 –6.3 цього договору іпотекодержатель, перш ніж отримати право звернення стягнення на предмет іпотеки повинен звернутися із письмовою вимогою про усунення порушення виконання боргового зобов‘язання до боржника та/або іпотекодавця, що й було виконано іпотекодержателем шляхом направлення претензії №10-00/06-375 від 05.11.2010 (а. с. 9).

Виходячи з викладеного, суд прийшов до висновку, що у даному випадку у позивача виникло право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, оскільки відповідач після звернення до нього банку з вимогою погасити суму заборгованості та санкцій - кредит, відсотки за його користування та пеня, оплату не провів.

          Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку»та п. 3.1.4 договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Матеріалами справи підтверджується, що  позичальник свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, за таких обставини позивач правомірно набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки, тому позовна вимога про стягнення заборгованості по кредиту, відсотків за його користування та пені шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає до задоволення.  

          З огляду на вищевикладені фактичні обставини справи та положення законодавства, з метою погашення 2 383 373,19 грн. заборгованості та санкцій за кредитним договором №010/05-02/025-09 від 09.10.2009, у тому числі     2 000 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 257 753,43 грн. заборгованості за відсотками, 125 619,76 грн. пені за порушення строків повернення кредиту та відсотків, звернути стягнення на предмет іпотеки - комплекс нежитлових будівель і споруд, що розташований за адресою: м. Умань, вул. Леніна, 72-а, загальною площею приміщень 1226 кв. м., що належать ТОВ ”Софія-Град”.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі  –23833,73 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, –

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити  повністю.

        Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Софія-Град” (20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Леніна, 72-а, код 36451335) на користь публічного акціонерного товариства ”Райффайзен Банк Аваль” в особі Черкаської обласної дирекції АТ ”Райффайзен Банк Аваль" (18000, м. Черкаси, вул. Гоголя, 224, код 21366225) –2 383 373,19 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - комплекс нежитлових будівель і споруд, що розташований за адресою: м. Умань, вул. Леніна, 72-а, загальною площею приміщень 1226 кв. м., що належать ТОВ ”Софія-Град”.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Софія-Град” (20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Леніна, 72-а, код 36451335) на користь публічного акціонерного товариства ”Райффайзен Банк Аваль” в особі Черкаської обласної дирекції АТ ”Райффайзен Банк Аваль" (18000, м. Черкаси, вул. Гоголя, 224, код 21366225) –23 833,73 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.   

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                      О.І. Кучеренко

Повне рішення підписане 25.11.2011