Рішення

від 20.12.2011 по справі 5026/2724/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

   20 грудня 2011 року                                        Справа № 08/5026/2724/2011

          Господарський суд Черкаської області в складі   головуючого  судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача –ОСОБА_1 - представник за довіреністю,  

від відповідача – не брав участі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача                      фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

до відповідача       товариства з обмеженою відповідальністю “Райагрохім”

про                                 стягнення 35 168,58 грн.,        

ВСТАНОВИВ:

          Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Райагрохім” про стягнення 35 168,58 грн. у тому числі: 32 155,00 грн. основного боргу, 937,49 грн. 3 % річних та 2 076,09 грн. інфляційних втрат згідно договору оренди від 01.10.2010 та відшкодування у зв‘язку із цим судового збору.

          У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у  повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Також ним подано акт звірки взаємних розрахунків між сторонами від 15.12.2011, підписаний їх представниками, згідно якого загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 32 155,00 грн.

          Від відповідача надійшов лист про неможливість направлення його представника у судове засідання без пояснення причин неявки. Письмового відзиву на позов не подано.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

01.10.2010 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі –орендодавець, позивач у справі), що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2, і товариством з обмеженою відповідальністю “Райагрохім” (далі –орендар, відповідач у справі) в особі директора Нагаєвського І.С., що діє на підставі статуту підприємства, було укладено договір оренди (далі - договір) (а. с. 3), згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування технічно справну сільськогосподарську техніку (далі - майно), а саме: трактор МТЗ-82, номер державної реєстрації 17142СА з плугом ПЛН-3,35.

Пунктом 2.1 договору його сторони погодили між собою, що орендна плата визначається орендодавцем та орендарем по закінченню кожного місяця оренди складанням акту виконаних робіт; орендна плата перераховується орендарем на рахунок орендодавця не пізніше 15 числа наступного місяця (п. 2.2 договору).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що він набуває юридичної сили з моменту підписання і діє до 30.11.2010.

Свої зобов‘язання по договору позивач виконав належним чином, що, зокрема, підтверджено актами виконаних робіт від 30.10.2010 та 30.11.2010 на суму 14 720,00 грн. та 17 435,00 грн. відповідно (а. с. 4-5).

Відповідач же орендну плату за договором не сплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 32 155,00 грн.

Позивач надсилав відповідачу вимогу від 10.02.2011 про погашення наявної заборгованості, однак цього зроблено не було.

За прострочення виконання грошового зобов‘язання позивач нарахував до стягнення із відповідача 937,49 грн. 3 % річних та 2 076,09 грн. інфляційних втрат.

          Саме невиконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної сплати орендних платежів стало підставою для звернення позивача із цим позовом до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до часткового  задоволення, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України Кодексом.

Правовідносини найму урегульовані главою 58 Цивільного кодексу України.

          За своєю правовою природою договір оренди від 01.10.2010 року є договором найму (оренди) і відповідає вимогам статті 283 Господарського кодексу України та статті 759 Цивільного кодексу України якими встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

          Відповідно до ст. 762 ЦК України та пунктів 2.1, 2.2 та 3.2 договору орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно не пізніше 15 числа наступного місяця згідно акту виконаних робіт.

          У порушення вказаних вище вимог закону та положень договору відповідач орендну плату не сплатив, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість згідно актів виконаних робіт за жовтень та листопад 2010 року в сумі 32 155,00 грн.

          Доказів належної сплати суми боргу відповідач суду не надав, заперечень проти наявності, походження та розміру боргу суду не представлено.

          Враховуючи викладене, суд вважає доведеною та такою що підлягає до задоволення вимогу позивача про стягнення з відповідача 32 155,00 грн.  заборгованості по орендній платі.

          Наявність заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договору оренди, актів виконаних робіт, претензії та актом звірки взаємних розрахунків, іншими матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано до стягнення з відповідача за період з 16.11.2010 по 21.11.2011 –937,49 грн. 3 % річних та 2 076,09 грн. інфляційних втрат. Вказані вимоги підлягають до часткового задоволення, оскільки судом встановлена математична помилка при проведенні розрахунків позивача, виходячи з чого, до стягнення підлягає 937,12 грн. - 3% річних та 1 530,58 грн. -   інфляційних втрат станом на 21.11.2011.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту належної сплати позивачу орендної плати, тому до стягнення на користь останнього з відповідача підлягають 32 155,00 грн. заборгованості, 937,12 грн. - 3% річних та 1 530,58 грн. -   інфляційних втрат.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути пропорційно до задоволених вимог судовий збір у сумі 1 389,59 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Райагрохім” (Черкаська обл., м. Монастирище, вул. Паркова, 2, код 32503551) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) 32 155,00 грн. заборгованості по орендній платі, 937,12 грн.  - 3% річних, 1 530,58 грн.  -   інфляційних втрат та 1 389,59 грн. судового збору.

У задоволення решти позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

            Суддя                                                                                    О.І. Кучеренко