ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2012 року Справа № 08/5026/2763/2011
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників:
від прокуратури –представник не з'явився,
від позивача –ОСОБА_1- представник за довіреністю, ОСОБА_2 –за посадою,
від відповідача –представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою прокурора Лисянського району в інтересах держави в особі
позивача: Черкаського відділення Українського державного фонду
підтримки фермерських господарств
до відповідача: фермерського господарства "35714"
про стягнення 26 285,25 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Лисянського району в інтересах Черкаського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до суду із позовом до фермерського господарства "35714" про стягнення 26 285,25 грн. згідно договору №29 від 01.09.2008 про надання фінансової підтримки (допомоги) в рахунок поворотної фінансової допомоги та відшкодування у зв'язку з цим судових витрат.
Відповідач до початку судового засідання надіслав до суду клопотання від 20.12.2011, яким позов визнав повністю, просив розглянути справу без участі його представника.
Прокурор, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджено відповідною відміткою канцелярії суду на ухвалі від 20.12.2011 про її відправлення сторонам та учасникам процесу, у засідання суду не з‘явився, про причини неявки не повідомив.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просять позов задовольнити повністю.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розглядати справу за відсутності прокурора та представника відповідача за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, судом встановлено наступне.
01.09.2008 між Черкаським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (далі фонд –позивач у справі), в особі директора ОСОБА_2, який діє на підставі доручення №48 від 15.03.2005, та фермерським господарством "35714" (позичальник - відповідач у справі) в особі голови Ревенка В.М., який діє на підставі статуту, було укладено договір №29 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (далі –договір), згідно якого фонд зобов‘язується надати позичальнику фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі у сумі 30 000,00 грн., а фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку у визначений даним договором строк.
Відповідно до п. 2.1 договору метою надання фінансової підтримки (допомоги) є поновлення обігових коштів та придбання пального.
Згідно п. 3.4.2 договору позичальник зобов‘язаний повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) відділенню фонду згідно такого графіку: до 01.11.2009 –3 000,00 грн.; до 01.10.2010 –10 000,00 грн.; до 01.15.2011 –17 000,00 грн.
Пунктом 5.2 договору сторони встановили, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки позичальник сплачує фонду пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.
Відповідно до положень пунктів 7.1 та 7.2 договору він набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та діє до повного повернення позичальником коштів фінансової підтримки та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов‘язань, передбачених цим договором.
Відповідач, на день звернення з позовом, повернув лише 6 000,00 грн. фінансової допомоги, чим порушив взяті на себе зобов‘язання.
23.08.2011 відповідачу було надіслано претензію №101/01 із вимогою погасити наявну заборгованість, однак відповідач заборгованість не сплатив.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань стало підставою для звернення із цим позовом до суду.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.
Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №29 від 01.09.2008, який за своєю правовою природою є договором позики. Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові), зокрема, грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.
Факт отримання відповідачем коштів у сумі, вказаній у договорі, підтверджується платіжним дорученням №27 від 09.09.2008 (а. с. 5).
Обов‘язок позичальника повернути кошти у строк до 01.05.2011 закріплено п. п. 1 та 3.4.2 договору.
Свої зобов‘язання в частині повернення коштів у встановлений договором строк відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилася заборгованість у сумі 24 000,00 грн.
Наявність, походження та розмір боргу відповідач визнав повністю.
Відповідачем не надано суду доказів належного виконання своїх зобов‘язань по договору, виходячи з чого, суд вважає доведеним право позивача на примусове стягнення з відповідача 24 000,00 грн. заборгованості.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідальність за порушення строків виконання грошових зобов'язань, передбачена пунктом 5.2 договору, відповідно до якого позивач нарахував відповідачу 1 865,09 грн. пені за період з 02.05.2011 по 31.10.2011 у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, вимога про стягнення якої є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням викладеного, вимога про стягнення 3% річних у сумі 420,16 грн. підлягає до задоволення.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, копіями договору, платіжного доручення, претензії, розрахунком боргу та іншими матеріалами справи.
На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача в доход державного бюджету України підлягає стягненню 1 411,50 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фермерського господарства "35714" (с. Хижинці Лисянського району, Черкаська область, код 31942665) на користь Черкаського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, код 14206935) 24 000,00 грн. боргу, 1 865,09 грн. пені та 420,16 грн. 3% річних.
Стягнути з фермерського господарства "35714" (с. Хижинці Лисянського району, Черкаська область, код 31942665) через ДПІ у Лисянському районі (пл. Миру, 42, смт. Лисянка, Черкаська обл.) до Державного бюджету України: отримувач УДК м. Черкаси, код 22809222, банк ГУДКУ у Черкаській області, МФО 854018, рахунок №31218206700002, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу –судовий збір за розгляд позовної заяви господарським судом Черкаської області (код ЄДРПОУ 03500051) - 1411,50 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.
Суддя О.І. Кучеренко
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2012 |
Оприлюднено | 07.02.2012 |
Номер документу | 21205084 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Кучеренко О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні