Рішення

від 23.01.2012 по справі 17/206/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.12                                                                                 Справа № 17/206/2011

За позовом Державного підприємства «Свердловантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта імені Я.М. Свердлова», м. Свердловськ Луганської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Свердловськ  Луганської області

про стягнення  1994 грн. 96 коп.

Суддя   Фонова О.С.   

                                                     Представники:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 14-63д від 14.02.2008, паспорт № НОМЕР_3, виданий Свердловським МВ УМВС України в Луганській області, 26.02.2002;

від відповідача:  не прибув;

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за оренду у сумі 1994,50 грн., за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 003145/09 від 06.02.2009.

Представник позивача у судовому засіданні 04.01.2012 надав заяву про доповнення та уточнення позовних вимог №14-3/35 від 22.12.2011, в якій зазначив, що станом на теперішній час відповідачем не сплачена заборгованість за орендну плату за січень-лютий 2011 року в сумі 117,23 грн. (згідно з рахунками №0000003 від 28.01.2011, №0000046 від 28.02.2011, №0000047 від 28.02.2011), за спожиту електроенергію за січень-лютий в сумі 1437,32 грн. (згідно з рахунками №0000023 від 31.01.2011 та №0000043 від 28.02.2011, за опалення в сумі 421,13 грн. (згідно з рахунком №0000044 від 28.02.2011), за послуги зв'язку в сумі 14,22 грн. (згідно з рахунком №0000036 від 28.02.2011), за оперативно-технічне обслуговування технологічних мереж для подання електроенергії в сумі 5,06 грн. (згідно з рахунком №0000051 від 28.02.2011). Разом заборгованість складає 1994,96 грн.

13.05.2011 на адресу відповідача була направлена претензія №339, але відповідь ВП "Шахта ім. Я.М. Свердлова" ДП "Свердловантрацит" не отримав.

Тому, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1994,96 грн.

Оскільки діюче господарське процесуальне законодавство не передбачає такої процесуальної дії як уточнення позовних вимог, то суд з урахуванням суті такої заяви розцінює її як заяву про збільшення позовних вимог.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, збільшення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 01.12.2011, 12.12.2011, 22.12.2011, 04.01.2012, 12.01.2012 та 23.01.2012 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місце-знаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних  дій.  Тому  відповідні процесуальні документи надсилались  згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

    в с т а н о в и в:

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області (позивач у справі), як Орендодавцем, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідач у справі), як Орендарем,  було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 0031450/09 від 06.02.2009 (далі –Договір).

Згідно пункту 1.1 Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлове вбудоване приміщення (пункт підземного живлення) (далі - Майно) площею 28,3 кв.м., розміщене за адресою: Луганська обл., м. Свердловськ, ВП «Шахта імені Я.М. Свердлова»ДП «Свердловантрацит»(відображене в звіті оцінки), на першому поверсі триповерхової будівлі АПК шахти ім. Я.М. Свердлова (інв.№81), що перебуває на балансі Відокремленого підрозділу «Шахта імені Я.М. Свердлова»Державного підприємства «Свердловантрацит»(далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 30.11.2008 і становить за незалежною оцінкою 45 844,00 грн.

          Відповідно до п. 2.1 Договору, вказане в пункті 1.1, Майно Орендодавець  передає Орендареві під розміщення буфету, який не здійснює продаж товарів підакцизної групи.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що орендна плата визначається за результатами конкурсу на право оренди державного майна (протокол №2 засідання конкурсної комісії від 02.02.2009) і становить за базовий місяць - листопад 2008 року - 230,00 грн. без урахування ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України.

          Як зазначене у п. 3.2 Договору, орендна плата за перший місяць оренди - лютий 2009 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць листопад 2008 року на індекси інфляції за грудень 2008 року, січень та лютий 2009 року.

          Пунктом 3.3 Договору передбачено, що Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.4 Договору, Орендна плата перераховується: - 70 відсотків від суми місячної орендної плати (у розмірі 161,00 грн. за базовий місяць листопад 2008 року) - в Державний бюджет України, 30 відсотків від суми місячної орендної плати (у розмірі 69,00 грн. за базовий місяць листопад 2008 року) - Балансоутримувачу, щомісячно не пізніше 8 числа місяця, наступного за звітним

Крім того, між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, (відповідач у справі), як Споживачем, та Відокремленим підрозділом «Шахта імені Я.М. Свердлова», що діє від імені Державного підприємства «Свердловантрацит»(позивач у справі), як Виконавцем, був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення, телефонного зв‘язку та спільного використання технологічних мереж №ОП-102/7-09 від 27.11.2009 (далі –Договір 1).

Пунктом 1.1 Договору 1 передбачено, що Виконавець зобов'язується своєчасно надавати Споживачеві послуги з централізованого опалення, телефонного зв'язку та спільного використання технологічних мереж (далі —послуги), а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги у строки і на умовах, що передбачені дійсним Договором.

Згідно пункту 1.2 Договору 1, характеристика об'єкту послуг: вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 28,3 м., що складається з 3-х кімнат, розташованих на першому поверсі триповерхової будівлі адміністративно-побутового комплексу (АПК) ВП "Шахта імені ЯМ. Свердлова", що перебуває в строковому платному користуванні у відповідності до Договору оренди нерухомого майна №003145/09 від 06.02.2009, укладеному між Споживачем та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області.

Як встановлено у пункті 2.1 Договору 1, вартість послуг визначається на підставі кошторису, який додається до даного Договору і погоджується обома Сторонами Протоколом узгодження договірної ціни, який є  невід'ємною частиною даного і Договору (Додаток №1).

Пунктом 2.2 Договору 1 передбачено, що місячна вартість послуг за Договором складає:

- в період з листопада 2009 року по квітень 2010 року включно - 685,10 грн. (шістсот вісімдесят п'ять гривень 10 копійок), у тому числі ПДВ-20% 114,18 грн.;

- в період з травня 2010 року по жовтень 2010 року включно - 30,01 грн. (тридцять гривень 01 копійка), у тому числі ПДВ - 20%  5,00 грн.

Як зазначене у п. 2.3 Договору 1, оплата фактично наданих послуг  здійснюється Споживачем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця або готівкою до каси Виконавця на підставі рахунку.

Відповідно до п. 2.4 Договору 1, Споживач сплачує вартість спожитих послуг до 10 числа після звітного місяця.

Пунктом 2.5 Договору 1 встановлено, що Споживач самостійно укладає договір з ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", на підставі якого здійснює оплату за фактично спожиту об'єктом послуг електроенергію, не пізніше двох тижнів з дати укладення даного Договору.

Відповідно до п. 7.1 Договору 1, він набирає чинності з моменту його підписання обома Сторонами і діє по 31.10.2010. Договір вважається продовженим на наступний рік, якщо за два тижні до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання.

Майно яке є предметом Договору, було передано відповідачеві за актом приймання-передавання державного майна, яке перебуває на балансі ВП «Шахта імені Я.М. Свердлова»ДП «Свердловантрацит»від 06.02.2009, підписаного обома сторонами договору оренди (а.с.12).

Згідно акту приймання-передавання державного майна, яке перебуває на балансі ВП «Шахта імені Я.М. Свердлова»ДП «Свердловантрацит»від 18.02.2011, вказане майно було повернуто Балансоутримувачу (позивачу).

У зв'язку з тим, що відповідач не виконав вимоги позивача щодо сплати заборгованості з оренди приміщення та наданих послуг, за ним виникла заборгованість в сумі 1994,96  грн. за період з січня по лютий 2011 року,  за стягненням якої позивач  звернувся до суду, зокрема:  заборгованість за орендну плату за січень-лютий 2011 року в сумі 117,23 грн., за спожиту електроенергію за січень-лютий в сумі 1437,32 грн., за опалення в сумі 421,13 грн., за послуги зв'язку в сумі 14,22 грн., за оперативно-технічне обслуговування технологічних мереж для подання електроенергії в сумі 5,06 грн.

Відповідачем відзиву на позовну заяву та пояснень стосовно суті спору не надано.

          Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до змісту статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно.

Згідно статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату  незалежно  від  наслідків  господарської діяльності.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

Згідно  ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені  договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було встановлено при розгляді справи та підтверджено матеріалами справи, відповідачем в повному обсязі не виконані зобов'язання за Договором щодо перерахування орендної плати, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість з орендної плати за період січень –18 днів лютого 2011 року у сумі 117,23  грн., яка є обґрунтовано заявленою та підлягає стягненню з відповідача.

Також належним та обґрунтованим є розрахунок відповідача боргу за лютий 2011 року за послуги зв'язку в сумі 14,22 грн., опалення в сумі 421,13 грн.  та послуги з оперативно технічного обслуговування мереж в сумі 5,06 грн., на які було виставлено відповідні рахунки-фактури  №36 від  28.02.2011, №44 від 28.02.2011, №51 від 28.02.2011, тому сказані вимоги також підлягають стягненню з відповідача.

Стосовно вимог щодо стягнення вартості електроенергії,  спожитої у січні-лютому 2011 року в сумі 1437,32 грн.,  то суд дійшов висновку про безпідставність даної вимоги, з оглядну на наступне.

Так, згідно пункту 2.5 Договору 1, відповідач  самостійно укладає договір з ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", на підставі якого здійснює оплату за фактично спожиту об'єктом послуг електроенергію, не пізніше двох тижнів з дати укладення даного Договору.

Судом встановлено, що позивач не є постачальником електричної енергії відповідачу, договору про постачання вказаної електроенергії між сторонами у справі укладено не було,  доказів на підтвердження факту поставки позивачем відповідачу електроенергії, в обсягах, вартість яких  він просить стягнути  з позивача, суду не надано.

Водночас, жодним з Договорів не передбачено обов'язок відповідача сплачувати позивачу вартість спожитої ним електроенергії, а тому підстав для стягнення вказаного боргу за спожиту відповідачем електроенергію в сумі 1437,32 грн. не вбачається.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за період січень –18 днів лютого 2011 року у сумі 117,23  грн., борг послуги зв'язку в сумі 14,22 грн., опалення в сумі 421,13 грн.  та послуги з оперативно технічного обслуговування мереж в сумі 5,06 грн., всього –557,64 грн.  є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню, в решті вимог –відмовити, з віднесенням судових витрат на сторін пропорційно задоволених позовних вимог,  згідно зі статтею 49 ГПК України.

Відповідно до пункту «а»частини 2 статті 3  Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№ 7-93 від 21.01.1993, державне мито з заяв майнового характеру, що подаються  до господарського суду, сплачується у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ціна позову складає 1994,96  грн.,  отже державне мито складатиме 102,00 грн., тоді як позивачем сплачено 199,50 грн. за платіжним дорученням № 1867 від 31.10.2011, що знаходиться в матеріалах справи. Зайве сплачене державне мито у сумі 97,50 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

       в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Державного підприємства «Свердловантрацит», м. Свердловськ  Луганської області, вул. Енгельса, буд. 1, код 32355669, в особі Відокремленого підрозділу «Шахта імені Я.М. Свердлова», м. Свердловськ, Луганської області,  ідентифікаційний код 26477426, заборгованість в сумі 557,64 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 28,51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 65,97 грн., видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог  відмовити.

4. Повернути Державному підприємству «Свердловантрацит», м. Свердловськ  Луганської області, вул. Енгельса, буд. 1,  код 32355669, в особі Відокремленого підрозділу «Шахта імені Я.М. Свердлова», м. Свердловськ, Луганської області,  ідентифікаційний код 26477426, зайве сплачене державне мито в сумі 97,50 грн., сплачене за платіжним дорученням № 1867 від 31.10.2011, що знаходиться в матеріалах справи.

Підставою для повернення державного мита є дане рішення, засвідчене печаткою господарського суду Луганської області.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено:  30.01.2012.

Суддя                                                                                    О.С. Фонова