Рішення

від 18.01.2012 по справі 5023/10076/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/10076/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2012 р.                                                            Справа № 5023/10076/11

вх. № 10076/11

Суддя господарського суду Прохоров С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

за участю представників сторін:

прокурора - не з'явився.

позивача - не з'явився.

відповідача - не з'явився. позивача - < Текст > 3-й особи - < Текст > відповідача - < Текст > 3-й особи - < Текст >

розглянувши справу за позовом  Заступника військового прокурора Харківського гарнізону, м. Харків в інтересах держави< Текст > в особі ДП МОУ "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення", м. Харків 3-я особа < Текст > 

до  ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія", м. Харків 3-я особа < Текст > 

про стягнення 8 216,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Харківського гарнізону звернувся до суду в інтересах держави в особі ДП МОУ "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" до ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія" про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 8 216,00 грн. за договором схову №31 від 31.12.2010 року.

Представники прокуратури та позивача в призначене судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені, про причини неявки суду не повідомили.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, до суду повернулись копії ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, направлені на адресу відповідача, з відміткою пошти: "зі спливом терміну зберігання".

Як вбачається з наданої до матеріалів справи позивачем довідки з ЄДРПОУ, відповідач станом на 26.12.2011 року числиться в ЄДРПОУ як юридична особа та знаходиться за адресою: 61052, м.Харків, пров.Малопанасівський, буд. 4/7, як і зазначено в позовній заяві.

Відповідно до роз'яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі   №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу,  наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої  кореспонденції, повернуті  органами зв'язку з позначками  “адресат  вибув”,  “адресат  відсутній”і  т.  п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового  процесу  про  вчинення   цим   судом   певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Відповідно до військової субординації (ст. 10 закону "Про Збройні Сили України, Положення про Міністерство оборони) органом державної влади на місцях є з'єднання, військової частини та інші формування, в тому числі підприємства. Командири військових частин особисто відповідають перед державою за бойову і мобілізаційну готовність своєї військової частини (ст. ст. 58, 59 Статуту внутрішньої служби). Статтями 1 і 10 Закону "Про оборону України визначено, що Міністерство оборони є органом державного управління Збройними Силами, які створені для озброєного захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України. Збройні Сили України складаються з військових об'єднань, з'єднань, частин, підприємств та інших формувань. МО України є центральним органом виконавчої влади, а органом державної влади на місцях є підпорядковані Міністерству оборони зазначені вище формування.

В силу ст.121 Конституції України, на прокуратуру України покладається функція представництва інтересів держави в суді. Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів у наслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.

Однією з форм представництва, що визначено ч.3 вказаної норми, є звернення до суду з позовами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, формою його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку передбаченому процесуальним законом.

В силу ст. 2 ч. 1 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частина 3 вказаної норми також визначає, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 8 квітня 1999 року № 3рп/99 у справі про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному суді, прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини цього рішення під понятгя "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах", зазначеним у ч. 2 ст. 2 ГПК України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Саме таким органом є як Міністерство оборони України, так і державне підприємство Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення", яке створено з метою забезпечення потреб капітального будівництва Міністерства оборони України. Саме ці органи виконавчої влади і вказані прокурором у позовній заяві, а згідно п. 5 мотивувальної частини зазначеного рішення, орган, уповноважений державою здійснювати відповідно функції у спірних правовідносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за заявою прокурора і на підставі ч. 1 ст. 21 ГПК України, є стороною в господарському процесі.

Стосовно позовних вимог, то слід зазначити наступне:

між Державним підприємством Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" (Виконавець-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія" (Замовник-відповідач) 31 грудня 2010 року був укладений договір №31. Відповідно до розділу 1 договору, предметом договору є надання складських послуг щодо зберігання товарів та надання послуг з прийняття (відправки) вантажу замовника залізничним транспортом та здійснення робіт щодо завантаження-розвантаження силами Виконавця.

Відповідно до вимог п.2.1.1. зазначеного договору, позивач зобов'язався  приймати та зберігати товар відповідача за його видатковими накладними.

Відповідно до п.3.1. договору за надання послуг щодо зберігання відповідач зобов'язався сплачувати вартість фактично займаної площі згідно прийнятих розцінок. Відповідно до п.3.3. договору, остаточний розрахунок здійснюється на підставі виставлених рахунків разом з видачею акту виконаних робіт.

Позивачем належним чином виконувались взяті на себе зобов'язання та виставлені відповідні рахунки на оплату послуг наданих відповідачу, що підтверджується матеріалами справи, а саме актами виконаних робіт, які підписані відповідачем.

Разом з тим, відповідачем взяті на себе зобов'язання щодо сплати наданих послуг за договором належним чином виконані не були, внаслідок чого станом на 04.05.2011 року  утворилась заборгованість за договором №31 від 31.12.10 року та становить 8 216,00 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін)

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, те, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а також те, що заборгованість відповідачем не спростована, позовні вимоги прокурора щодо стягнення заборгованості у розмірі 8 216,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений,  стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог,  якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1411,50 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526 ЦК України, ст.22, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги прокурора задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія" (61052, м.Харків, пров.Малопанасівський, буд.4/7, р/р 26007052298116 в ХГРУ "Приватбанк" м.Харків, МФО 351533, код ЄДРПОУ 32947858) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" (61064, м. Харків, вул. Цементна, 3, р/р 26001000127218 в філії ВАТ "Укрексімбанк" в м. Харків, МФО 351618; код 08162096) заборгованість у розмірі 8 216,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія" (61052, м.Харків, пров.Малопанасівський, буд.4/7, р/р 26007052298116 в ХГРУ "Приватбанк" м.Харків, МФО 351533, код ЄДРПОУ 32947858) на користь Державного бюджету України (Одержувач УДК у Дзержинському р-ні м.Харкова, код одержувача 24134567, Банк одержувача ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, номер рахунку 31210206700003) судовий збір у розмірі 1411,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

< Дата >

Суддя                            (підпис< Текст >                                                  Прохоров С.А.

повний текст виготовлено та підписано судом 23.01.2012 року