Постанова

від 27.01.2012 по справі 27/224/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

27.01.2012

Постанова

Іменем України

25.01.2012 р.           справа №27/224/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

Бойко І.А.

Мартюхіної Н.О., Татенко В.М.

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

від позивача:

від відповідача:

(скаржника):

розглянувши апеляційну скаргу

Лебеденко В.В.

ОСОБА_1 –представник (довіреність б/н від 04.05.2011 р.),  ОСОБА_2 –представник (довіреність б/н від 09.12.2011 р.), ОСОБА_3 –представник (довіреність б/н від 01.11.2010 р.), ОСОБА_4 –представник (довіреність б/н від 10.01.2012 р.)

ОСОБА_5 –представник (довіреність № 43 від 10.01.2012 р.)

Брянківського територіального медичного об'єднання м.Брянка

на рішення

господарського суду

Луганської області

від

13.12.2011р. (повний текст складено та підписано 15.12.2011р.)

у справі

№ 27/224/2011 (суддя Лазненко Л.Л.)

за позовом

Приватного підприємства «Віанна»м.Луганськ  

до відповідача

Брянківського територіального медичного об'єднання м.Брянка

про

стягнення 389504  грн. 46 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство «Віанна»м. Луганськ, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Брянківського територіального медичного об'єднання м. Брянка, про стягнення 389 504,46грн.

Рішенням від 13.12.2011р. господарський суд Луганської області позовні вимоги задовольнив та стягнув з відповідача на користь позивача 389 504,46грн. вартості отриманої теплової енергії та судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Свій висновок про задоволення позовних вимог суд першої інстанції обґрунтував посилаючись на встановлений у постанові Донецького апеляційного господарського суду по справі №1/62/2011 факт того, що теплова енергія є майном, що було набуте Брянківським територіальним медичним об'єднанням без достатніх правових підстав, і складається із вартості витраченого на роботу міні-котельної газу на суму 183 728,46грн. та вартості виконаних ПНВП «Промтехналадка»і оплачених Приватним підприємством «Віанна»робіт на суму 205 776,00грн. За таких обставин, посилаючись на приписи ст. 35 ГПК України та ч.2 ст. 1213 ЦК України, господарський суд Луганської області дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольнив їх у повному обсязі.

Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заявник в апеляційній скарзі вважає оскаржуване рішення необґрунтованим, оскільки при його винесенні були неправильно застосовані норми матеріального права та не враховані фактичні обставини справи.  

Скаржник наголошує, що місцевим господарським судом не було взято до уваги приписи п.2 ст. 1213 ЦК України в частині того, що у разі неможливості повернути в натурі безпідставно набуте майно, відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна, тобто при розгляді справи №27/224/2011 місцевий господарський суд, на думку скаржника, повинен був визначити вартість теплової енергії, яка відшкодовується.

Крім того, заявник апеляційної скарги посилається на приписи ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»стосовно порядку формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг, та ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», у зв'язку з чим дійшов висновку про те, що на момент розгляду справи відшкодуванню підлягає по п.2 ст. 1213 ЦК України вартість теплової енергії (безпідставно набутого майна), яка повинна складатись з кількох спожитих Гкал теплової енергії та тарифу на поставку теплової енергії.

Також, скаржник звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що судом першої інстанції розглянуті не всі обґрунтування відповідача у заперечення позову, викладені у відзиві на позовну заяву. До того ж, відповідач в апеляційній скарзі наголошує, що був незгодний з винесеною 27.09.2011р. постановою Донецького апеляційного господарського суду по справі №1/62/2011, проте не зміг оскаржити її у касаційному порядку через арешт рахунків підприємства та неможливість через це оплатити судовий збір.  

Ухвалою від 30.12.2011р. Донецьким апеляційним господарським судом було  порушено апеляційне провадження.

Позивач у судовому засіданні надав відзив на апеляційну скаргу, у якому проти вимог апеляційної скарги заперечив, рішення господарського суду Луганської області від 13.12.2011 р. у справі № 27/224/2011 просить залишити без змін, а апеляційну скаргу Брянківського територіального медичного об'єднання –без задоволення.

Відповідач (апелянт) у судовому засіданні 25.01.2012р. вимоги  апеляційної скарги підтримав.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 червня 2009 року між позивачем та Виконавчим комітетом Брянківської міської ради Луганської області був укладений Інвестиційний договір № 145-09. Згідно із цим договором позивач зобов'язався провести роботи по оптимізації теплозабезпечення об'єктів соціального призначення, а саме: дошкільних навчальних закладів та медичних установ м. Брянка, зобов'язувався здійснити вибір виконавців послуг та робіт, спільно з якими виконати необхідні заходи щодо забезпечення виробництва тепла, подачі його споживачам, збору платежів за надані послуги, оплату спожитих енергоносіїв (газ, вода, електроенергія), а відповідач Виконавчий комітет Брянківської міської ради у межах своєї компетенції по договору зобов'язався забезпечити необхідні умови для реалізації позивачем інвестиційного договору.

На виконання умов інвестиційного договору № 145-09 від 30 червня 2009 року позивач за власні кошти придбав і змонтував мінікотельню, налагодив опалювальні системи тощо для забезпечення тепловою енергією відповідача, Брянківське територіальне медичне об'єднання.

Крім того, 16.03.2010р. між приватним підприємством «Віанна»(Постачальник) та Брянківським територіальним медичним об‘єднанням (Споживач) було укладено договір про поставку теплової енергії № 14/101, за умовами якого позивач прийняв зобов‘язання поставляти теплову енергію споживачу, а відповідач –розраховуватись за неї у відповідності до умов розділу 3 договору, у т.ч. відносно плати за одиницю приєднаного теплового навантаження.

Пунктом 8.2. договору  визначено, що договір діє з 01.03.2010р. до 31.03.2010р. та може бути пролонгований за згодою сторін шляхом  оформлення додаткової угоди.

Додатковою угодою № 1 без дати та додатковою угодою № 2 від 01.06.2010р. сторонами був продовжений строк дії договору до 10.06.2010р.

Згідно п. п. 3.1 договору, оплата за поставлену теплову енергію здійснюється шляхом перерахування Споживачем грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Період розрахунку з 15 числа попереднього місяця до 15 числа теперішнього місяця з наданням рахунку за поставку теплової енергії та акта здачі -  приймання наданих послуг по поставці теплової енергії.

Пункт 3.3.договору  встановлює, що згідно рішення виконавчого комітету Брянківської міської ради від 16.03.2010р. № 72 тариф на поставку теплової енергії, на момент укладання договору включає: річна плата за одиницю приєднаного теплового навантаження за 1  Гкал/рік складає 433 047,22грн. Без ПДВ, 519 656,66грн. - з ПДВ.; плата зо одиницю приєднаного теплового навантаження  за  1 Гкал/міс становить  36 087, 27грн. без ПДВ, 43 304,72грн. – з ПДВ, сплачується щомісячно  протягом року; в опалювальний сезон плата за 1 Гкал відпущеної теплової енергії складає 330,05грн. без ПДВ, 396, 06грн.- з ПДВ, сплачується в опалювальний сезон.

Разом з цим, згідно матеріалів справи, Брянківське територіальне медичне об'єднання отримувало теплову енергію у період з 23 грудня 2009 року по 28 лютого 2010 року від приватного підприємства «Віанна», що підтверджується актами передачі –приймання природного газу, листом філії Стахановського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства ПАТ «Луганськгаз»№ 4327 від 16.05.2011р., де зазначено розмір спожитого газу приватним підприємством «Віанна»для виробництва теплової енергії Брянківському територіальному медичному об'єднанню,  технічною документацією на котельню позивача, за допомогою якої була вироблена теплова енергія.

Для надання теплової енергії відповідачу, Брянківському територіальному медичному об'єднанню, позивач витратив кошти за газ у сумі 183728,46грн. та оплатив послуги ПНВП «Промтехналадка»з монтажу систем підводу води, газу у сумі 205776,00грн., які позивачем заявлені як безпідставно набуте майно.

У позовній заяві ПП «Віанна»посилається на встановлений постановою Донецького апеляційного господарського суду по справі №1/62/2011 факт того, що теплова енергія є майном, що було набуте Брянківським територіальним медичним об'єднанням без достатніх правових підстав, і складається із вартості витраченого на роботу міні-котельної газу на суму 183 728,46грн. та вартості виконаних ПНВП «Промтехналадка»і оплачених Приватним підприємством «Віанна»робіт на суму 205 776,00грн.

Так, статтею 35 ГПК України визначені підстави звільнення від доказування. Згідно ч.2 вказаної статті, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Зі змісту наведеної статті чітко не вбачається, що преюдиціальне значення мають також постанови апеляційної інстанції, проте враховуючи, що відповідно до ст. 99 ГПК справи в господарському суді апеляційної інстанції розглядаються за правилами, встановленими для розгляду справи в господарському суді першої інстанції, а господарський суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції, зокрема, щодо встановлення обставин справи, в тих випадках, коли суд апеляційної інстанції в постанові ухвалює нове рішення по суті позовних вимог або змінює рішення, факти, встановлені цим судом, вважаються преюдиціальними.

Таким чином, висновок Донецького апеляційного господарського суду, викладений у постанові від 27.09.2011р.  по справі №1/62/2011, стосовно того, що отримана Брянківським територіальним медичним об'єднанням у період з 23 грудня 2009 року по 28 лютого 2010 року від позивача, Приватного підприємства «Віанна», теплова енергія є майном, що було набуте зазначеним відповідачем без достатніх правових підстав, є фактом, який в силу ст. 35 ГПК України не потребує повторного доказування. За висновком Донецького апеляційного господарського суду по справі №1/62/2011, дане майно, що набуте Брянківським територіальним медичним об'єднанням у період з 23 грудня 2009 року по 28 лютого 2010 року від позивача - Приватного підприємства «Віанна»без достатніх правових підстав, складається із вартості витраченого на роботу мінікотельні газу на суму 183728,46грн., а також із вартості виконаних ПНВП «Промтехналадка»і оплачених позивачем робіт, змістом яких є монтаж систем підводу води, газу на суму 205776,00грн.

Зазначена постанова Донецького апеляційного господарського суду по справі №1/62/2011 набрала сили з дня її винесення, 27.09.2011р., у касаційному порядку не оскаржувалась та є чинною на сьогоднішній момент. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на незгоду з викладеними в ній висновками, проте об'єктивну неможливість оскаржити вказану постанову в касаційному порядку, не впливають на чинність даного судового акту, є необґрунтованими та не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги.

Частинами 1 та 2 статті 139 Господарського кодексу України визначено поняття майна як сукупності речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), котрі мають вартісне визначення, виробляються у процесі діяльності суб'єкта господарювання та можуть існувати у формі основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Поняття теплової енергії визначене ст. 1 Закону України «Про теплопостачання»від 02.06.2005р. № 2633-ІV –товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Тобто теплова енергія, надана Приватним підприємством «Віанна»Брянківському територіальному медичному об'єднанню, за змістом закону є майном.

Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Зобов'язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності трьох умов: щоб мало місце набуття або збереження майна, щоб набуття або збереження було здійснено за рахунок іншої особи та за умови відсутності правової підстави для набуття або збереження майна.

У даному випадку наявні всі три умови. Це дає підстави дійти наступного висновку: Брянківське територіальне медичне об'єднання за рахунок приватного підприємства «Віанна»отримало майно (теплову енергію) за умови відсутності на те у даного відповідача правових підстав.

Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004 р. №1875-ІV передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Однак, про що вже йшлося вище, позивач приватне підприємство «Віанна»та відповідач Брянківське територіальне медичне об'єднання договору про надання теплової енергії на період з 23 грудня 2009 року по 28 лютого 2010 року не укладали.

Згідно ст. 1213 ЦК України,  набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Враховуючи викладене, майно, що набуте Брянківським територіальним медичним об'єднанням у період з 23 грудня 2009 року по 28 лютого 2010 року від позивача - Приватного підприємства «Віанна», набуте ним без достатніх правових підстав, складається із вартості витраченого на роботу мінікотельні газу на суму 183728,46грн., а також із вартості виконаних ПНВП «Промтехналадка»і оплачених позивачем робіт, змістом яких є монтаж систем підводу води, газу на суму 205776,00грн., та підлягає поверненню, у зв'язку з чим судова колегія вважає висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог  у повному обсязі законним та обґрунтованим.

Інші посилання заявника в апеляційній скарзі з урахуванням викладеного є безпідставними та не можуть бути прийняті  судовою колегією до уваги.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Луганської області від 13.12.2011р. у справі №27/224/2011 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги відповідно до ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на заявника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України,  Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Брянківського територіального медичного об'єднання м. Брянка на рішення господарського суду Луганської області від 13.12.2011р. у справі №27/224/2011– залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 13.12.2011р. у справі №27/224/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя (доповідач):          І.А. Бойко

Судді:          Н.О. Мартюхіна

          В.М. Татенко

          Надруковано примірників –5

          1-у справу

          1-позивачу

          1-відповідачу

          1-господарському суду

          1-ДАГС