Рішення

від 26.01.2012 по справі 5031-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5031-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303     

РІШЕННЯ

Іменем України

26.01.2012Справа №5002-17     /5031-2011

За позовом Сакського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Республіканського комітету по земельним ресурсам Автономної Республіки Крим, Ліснівської сільської ради

До  відповідачів:

1.          Сакської районної державної адміністрації

2.          Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюна"

про визнання недійсними розпорядження та договору

                                                                                                           Суддя В.І. Гайворонський                                                                                               

             П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від  Прокуратури АР Крим - Шехірєва Н.Ю. 

Від Ради міністрів АР Крим - Зигар В.Л.,  представник

Суть спору:  Згідно з позовом та зміною позовних вимог прокурур просить визнати недійсним  розпорядження Сакської районної державної адміністрації в АР Крим № 164-р від 29.01.2007 року «Про затвердження технічної документації по землеустрою по передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Дюна» земельної ділянки у довгострокову оренду для комерційного використання під будівництво площадки для організації послуг відпочиваючим та автотуристам на території Ліснівської сільської ради, визнати недійним договір оренди земельної ділянки від 07.02.2007 року, укладений між Сакською районною державною адміністрацією та ТОВ «Дюна», площею 1 га на території Ліснівської сільської ради, зареєстрованого у Сакському відділ Кримської філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Державному  комітеті України по земельних ресурсах у Державному реєстрі земель за № 040701500001, зобов'язати ТОВ «Дюна» повернути земельну ділянку загальною площею 1 га (кадастровий номер 01:243:839:00:07:001:0071), що розташована за межами  населених пунктів, на території Ліснівської сільської ради на відстані 20 метрів південно-західніше пансіонату «Прибережний», на відстані 600 метрів західніше залізничної станції «Прибережна» та на відстані 110 метрів від урізу води Чорного моря до земель запасу Ліснівської сільської ради, у зв'язку  з  тим, що Сакська районна державна адміністрація не мала повноважень розпоряджатися вказаною земельною ділянкою.

  Відповідач Сакська районна державна адміністрація відзив на позов не надала, явку представника в судове засідання не забезпечила, про слухання справи повідомлена належним чином.

           Відповідач ТОВ «Дюна» відзив на позовну заяву не представив, в судове засідання не з'явився, про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованою поштою, у тому числі направлену з повідомленням про вручення, на його  юридичну адресу.  Згідно ст. 93 ЦК України юридична особа повинна знаходитися  за своєю юридичною адресою. Якщо відповідач  не знаходиться за своєю  юридичною адресою, це не може бути поважною причиною та підставою не розглядати справу, оскільки порушення  законодавства поважною причиною не є.

       Якщо відповідач кореспонденцію суду не отримав по віні пошти, він вправі звернутися про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами та надати відповідні докази.

       Також необхідно відмітити, що судові засідання відбувались неодноразово.

       Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обов'язком.  

          По справі проголошені вступна та резолютивна частини рішення.     

          Розглянувши матеріали справи, суд –

                                                           ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Сакської районної державної адміністрації в АР Крим №164-р від 29.01.2007 року надано у довгострокову оренду земельну ділянку ТОВ «Дюна» для комерційного використання під будівництво площадки для організації послуг відпочиваючим та автотуристам на території Ліснівської сільської ради Сакського району.

Відповідно до вказаного розпорядження голови Сакської районної державної адміністрації № 164-р від 29.01.2007 року між Сакською районною державною адміністрацією та ТОВ «Дюна» 07.02.2007 року укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого вищевказана земельна ділянка передається в оренду підприємству для використання в комерційних цілях під будівництво площадки для організації послуг відпочиваючим та автотуристам. Договір зареєстрований у Сакському відділі Кримської філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.02.2007 року за № 040701500001.

         Згідно Розпорядженням Сакської районної державної адміністрації в АР Крим №164-р від 29.01.2007 року  земельна  ділянка  ТОВ «Дюна»  передається із земель запасу за межами населених пунктів на території Ліснівської  сільської ради.

         Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, при цьому виходить з наступних обставин:

   Згідно статті 122  Земельного кодексу України Сакська районна державна адміністрація не мала права розпоряджатися спірною земельною ділянкою. Згідно п. 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України та ст. 122 Земельного Кодексу України у даному випадку   таке право є у Ради Міністрів АР Крим.

        Так, згідно п. в. ч. 3 ст. 122 ЗК України Сакська районна державна адміністрація в АР Крим має право розпоряджатись вказаною земельною ділянкою лише для будівництва об'єктів пов'язаних із обслуговуванням мешканців територіальної громади.

        Однак, згідно спірного рішення будівництво об'єкту призначене для обслуговування відпочиваючих та автотуристів.

        Підставою недійсності правочину відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

   Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України Зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам  цивільного  законодавства,  а  також  інтересам  держави  і суспільства, його моральним засадам.

          Сакська районна державна адміністрація в АР Крим приймаючи розпорядження №164-р від 29.01.2007 року та укладаючи договір оренди перевищила надані законом повноваження, оскільки передача таких земель у користування у даному випадку відноситься до повноважень Ради міністрів АР Крим. Тобто правочин не відповідає ст. 122 ЗК України.

           Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набутгя або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння.  

        Таким чином, позовні вимоги є законними та підлягають задоволенню.

        Судові витрати згідно ч.5 та ч. 3 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню  відповідачами  до бюджету у рівних частинах.

         Відповідно  до  ч. 2  п. 2  ст. 4  Закону України  Закону України  «Про судовий збір»  за подання  до господарського суду  позовної заяви немайнового характеру  ставка судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати, яка  станом на 01.01.2011 року  складає  941,00 грн. згідно Закону України  «Про Державний бюджет на 2011 рік».

         На підставі вищевикладеного, а також керуючись  ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

                                                                   ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити.

          Визнати недійсним  розпорядження Сакської районної державної адміністрації в АР Крим № 164-р від 29.01.2007 року «Про затвердження технічної документації по землеустрою по передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Дюна» земельної ділянки  у довгострокову оренду для комерційного використання під будівництво площадки для організації послуг відпочиваючим та автотуристам на території Ліснівської сільської ради.

         Визнати недійним договір оренди земельної ділянки від 07.02.2007 року, укладений між Сакською районною державною адміністрацією та ТОВ «Дюна», площею 1 га на території Ліснівської сільської ради, зареєстрованого у Сакському відділ Кримської філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Державному  комітеті України по земельних ресурсах у Державному реєстрі земель за № 040701500001.

         Зобов'язати ТОВ «Дюна» повернути земельну ділянку загальною площею 1 га (кадастровий номер 01:243:839:00:07:001:0071), що розташована за межами  населених пунктів, на території Ліснівської сільської ради на відстані 20 метрів південно-західніше пансіонату «Прибережний», на відстані 600 метрів західніше залізничної станції «Прибережна» та на відстані 110 метрів від урізу води Чорного моря до земель запасу Ліснівської сільської ради.

        Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна» (96563, АР Крим, Сакський район, смт. Прибережне, вул. Каламитська затока 5, кв. 24, ідентифікаційний код: 31781433) на користь бюджету (р/р 31115095700002 в банку одержувача Головне Управління Держказначества в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) судовий збір в сумі  941 грн.

          Видати накази.

   Суддя ГС АР Крим                                                                                   В.І. Гайворонський

Рішення оформлене та підписане

у повному обсязі:

31.01.2012 року

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.