Рішення

від 26.01.2012 по справі 8/5007/124/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/5007/124/11

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" січня 2012 р. Справа № 8/5007/124/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді < Поле для текста > 

                         судді Давидюка В.К.

                         судді < Поле для текста > 

за участю представників сторін

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився  

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпі-Україна" (м.Миколаїв)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анокс" (м.Житомир)

про стягнення 6172,79 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 6172,79 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №53 від 01.03.09р., з яких 4999,99 грн. - сума основного боргу, 405,00 грн. - інфляційні та 767,80 грн. - пеня.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву від 19.01.12р., в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати справу без його участі у зв'язку з неможливістю з'явитись в засідання суду.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином, оскільки ухвала суду направлялась відповідачеві на адресу, зазначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Отже, суд вжив всі необхідні заходи для  повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи.

Проте, відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, а тому неявка  відповідача належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір поставки №53 від 01.03.09р., розрахунки суми боргу, видаткову накладну, довіреність, податкову накладну, свідоцтво про державну реєстрацію, статут, довідки про включення до ЄДРПОУ та інші.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.09р. між сторонами був укладений договір поставки №53 від 01.03.09р. (а.с.11-12), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язується протягом терміну дії договору поставляти і передавати у повну власність відповідача (покупця) товар (кондитерські вироби), а відповідач зобов'язаний приймати даний товар та своєчасно оплачувати його вартість на умовах даного договору (п.п.1.1 договору).

Згідно з п. 1.2 договору, асортимент, кількість та ціна товару для кожної партії відображаються у відповідних накладних, які є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідно до п.3.1 зазначеного договору, ціна товару визначається постачальником з реально-сформованих цін на споживчому ринку на даний вид продукції і відображається у накладній (специфікації) для кожної партії товару, та вважається узгодженою сторонами при наявності печаток обох сторін.

Як передбачено п. 5.2 договору, покупець зобов'язаний оплачувати товар згідно з п. 3.2 договору.

Покупець здійснює оплату за поставлений товар у гривні України у такому порядку: 100% оплата на момент відвантаження товару на складі покупця, або на платформу автомобіля покупця у разі самовивозу (п.3.2 договору).

Додатковою угодою до договору поставки №53 сторони внесли зміни до п.3.2 договору, згідно якого покупець здійснює оплату за поставлений товар у гривні України у такому порядку: 100% оплата протягом 14 календарних днів з дати відвантаження товару на складі покупця, або на платформу автомобіля покупця у разі самовивозу (а.с.12).

На виконання умов даного договору, позивач поставив відповідачеві товар на суму 34463,98 грн., що підтверджується видатковою накладною та довіреністю, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.8-10).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати товару виконав частково, сплативши позивачеві 29463,99 грн.

Тому, станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 4999,99 грн. (34463,98 грн. - 29463,99 грн.), яку останній і просить суд стягнути в позовній заяві.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 4999,99 грн. основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 405,00 грн. інфляційних та 767,80 грн. пені.

Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.7.4 договору поставки, за несвоєчасну оплату наданого товару покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від заборгованої суми.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Таким чином, суд вважає, що передбачена п. 7.4 договору неустойка за своєю правовою природою є пенею.

Перевіривши розрахунки вказаних зобов'язань, суд вважає, що інфляційні та пеня нараховані правильно і відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анокс", 10001, м. Житомир, вул. Баранова, 74, код ЄДРПОУ 36330700

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпі-Україна", 54055, м. Миколаїв, вул. Млинна, 21, код ЄДРПОУ 24789877

- 4999,99 грн. - основного боргу;

- 767,80 грн. - пені;

- 405,00 грн. - інфляційних;

- 1477,50 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Давидюк В.К.

< Поле для текста > 

Віддрукувати: < Поле для текста > 

1 - в справу

2 - позивачу (рек. з пов. про вручення)

3 - відповідачу (рек. з пов. про вручення)

< Текст >