Рішення

від 30.01.2012 по справі 18/5007/148/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - * 10002, м. Житомир, май дан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "30" січня 2012 р. справа № 18/5007/148/11

Господарський суд Житоми рської області у складі:

судді Соловей Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА _1, довіреність від 03.01.2012р.;

від відповідача: не з'яв ився;

розглянув справу за позов ом Приватного підприємства " Фомальгаут-Т" (м.Київ) < В особі( назва) >

до Товариства з обмежен ою відповідальністю "Миго-Бу дліс" (с.Хомутець Брусилівськ ий район Житомирська область )

про стягнення 28491,07грн. (згі дно заяви про зменшення позо вних вимог).

Позивачем пред'явлено позо в про стягнення з відповідач а 31300,98грн., з яких 20536,24грн. основно го боргу за поставлений това р, решта - штрафних санкцій та річних.

Представник позивача в суд ове засідання 30.01.2012р. надав заяв у про зменшення позовних вим ог та просить суд стягнути з відповідача 28491,07грн., з яких: 20536,2 4грн. - основного боргу, 2433,12грн. - п ені, 3139,51грн. - 20% річних, 2382,20грн. - інф ляційних; а також просить пок ласти на відповідача витрати по оплаті судового збору у р озмірі 1477,50грн.

Представник позивача підт римав позовні вимоги з підст ав, зазначених у позовній зая ві, з урахуванням заяви про зм еншення позовних вимог (а.с.53-5 4).

Враховуючи передбачене ст .22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовни х вимог подана заява, не супер ечить чинному законодавству України та не порушує чиїх-не будь прав та охоронюваних за коном інтересів, приймається господарським судом та ухва люється вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 28491,07грн.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмо вого відзиву на позовну заяв у та правом на участь в судово му засіданні: повноважного п редставника в судове засідан ня не направив, хоча про місце , дату та час судового засідан ня повідомлявся завчасно та належним чином.

Ухвала господарського суд у від 12.01.2012р., направлена на юрид ичну адресу відповідача (що з азначена в позовній заяві та у довідці з ЄДРПОУ, 12630, Житомир ська обл., Брусилівський райо н, с.Хомутець, вул.Центральна, 16), повернута поштовим відділе нням з відміткою: "адресат від сутній".

Згідно з п.п.116, 117 Правил надан ня послуг поштового зв'язку, з атверджених постановою Кабі нету Міністрів України від 05.0 3.2009р. №270, у разі неможливості вр учення одержувачам поштові в ідправлення, внутрішні пошто ві перекази зберігаються об' єктом поштового зв'язку місц я призначення протягом одног о місяця з дня їх надходження . Поштові відправлення, пошто ві перекази повертаються об' єктом поштового зв'язку відп равнику у разі його письмово ї заяви, письмової відмови ад ресата від одержання чи закі нчення встановленого строку зберігання. Поштові відправ лення, поштові перекази пове ртаються також у разі неможл ивості вручити їх через непр авильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірв ана чи пошкоджена в інший спо сіб) та з інших причин, які не д ають змоги оператору поштово го зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових в ідправлень, поштових переказ ів.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інс трукції з діловодства в госп одарських судах України, зат вердженою наказом Вищого гос подарського суду України від 10.12.2002р. №75 (з подальшими змінами) , перший, належним чином підпи саний, примірник процесуальн ого документа (ухвали, рішенн я, постанови) залишається у сп раві; на звороті у лівому нижн ьому куті цього примірника п роставляється відповідний ш тамп суду з відміткою про від правку документа, що містить : вихідний реєстраційний ном ер, загальну кількість відпр авлених примірників докумен та, дату відправки, підпис пра цівника, яким вона здійснена . Дана відмітка є підтверджен ням належного надсилання коп ій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень го сподарських судів не віднесе но з'ясування фактичного міс цезнаходження юридичних осі б або місця проживання фізич них осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих ч и інших процесуальних дій. То му відповідні процесуальні д окументи надсилаються госпо дарським судом згідно з пошт овими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищ им господарським судом Украї ни зазначалося і в інформаці йних листах від 02.06.2006 №01-8/1228 "Про де які питання практики застосу вання норм Господарського пр оцесуального кодексу Україн и, порушені у доповідних запи сках про роботу господарськи х судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2 007 №01-8/675 "Про деякі питання практ ики застосування норм Господ арського процесуального код ексу України, порушені у допо відних записках про роботу г осподарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18. 03.2008 №01-8/164 "Про деякі питання прак тики застосування норм Госпо дарського процесуального ко дексу України, порушені у доп овідних записках про роботу господарських судів у 2007 році " (пункт 23).

А тому, примірник повідомле ння про вручення рекомендова ної кореспонденції, повернут ий органами зв'язку з позначк ою "адресат вибув", ”адресат ві дсутній “і т.п. вважається нал ежним доказом виконання судо м обов'язку щодо повідомленн я учасника судового процесу про вчинення цим судом певни х процесуальних дій.

Окрім того, явка представни ка відповідача в судове засі дання не визнана обов'язково ю, а надання письмового відзи ву відповідно до вимог ст.59 ГП К України є правом відповіда ча а не його обов'язком. Суд вв ажає, що неявка представника відповідача та неподання ві дзиву не перешкоджатиме розг ляду справи за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги той факт , що неявка повідомленого нал ежним чином представника від повідача не перешкоджає пов ному та всебічному розгляду справи, господарський суд р озглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення пред ставника позивача, дослідивш и матеріали справи, господар ський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріа лів справи, 01 липня 2010 року між П риватним підприємством "Фома льгаут-Т" (Продавець, позивач) та Товариством з обмеженою в ідповідальністю "Міго-Будліс " (Покупець, відповідач) укладе но Договір купівлі-продажу № 16 (а.с.6-10), за умовами якого прода вець зобов'язався передавати покупцю товар окремими парт іями за цінами, в асортименті та кількості, які погоджують ся сторонами в накладних, а по купець зобов'язався приймати товар та оплачувати його на у мовах, встановлених даним до говором (п.1.1. Договору).

Пунктом 8.1 договору сторони передбачили, що при поставці кожної партії товару будіве льних матеріалів покупець зо бов'язується оплачувати кожн у конкретну парію товару в ст рок, що не перевищує 15 календа рних днів з моменту виконанн я постачальником зобов'язанн я з поставки відповідної пар тії.

На виконання умов договору №16 від 01.07.2010р. позивач поставив в ідповідачу товар на загальну суму 61301,20рн., що підтверджуєтьс я видатковими накладними та довіреностями на отримання м атеріальних цінностей (а.с.11-23 ; 60-73).

Відповідач свої договірні зобов'язання виконав частко во, сплативши позивачу 40450,50грн . за отриманий товар, що підтве рджується банківськими випи сками, (а.с.39-42); також за відповід ачем рахувалась попередня пл ата на виконання усних домов леностей між сторонами у сум і 314,46грн.

Таким чином за відповідаче м утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 20536 ,24рн. (61301,20рн. - 40450,50грн. - 314,46грн.).

18.05.2011р. позивач направив на ад ресу відповідача претензію № 32 про сплату заборгованості (а.с.24-26), проте відповідач відпо відних оплат не здійснив, чим спонукав позивача звернутис ь з позовом до суду.

Згідно ст.509 ЦК України зобов 'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) з обов'язана вчинити на корист ь другої сторони (кредитора) п евну дію (передати майно, вико нати роботу, надати послугу, с платити гроші тощо) або утрим атися від певної дії, а кредит ор має право вимагати від бор жника виконання його обов'яз ку.

Відповідно до ст.629 ЦК Україн и договір є обов'язковим для в иконання сторонами.

Згідно ст.655 ЦК України, за до говором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає а бо зобов'язується передати м айно (товар) у власність другі й стороні (покупцеві), а покупе ць приймає або зобов'язуєтьс я прийняти майно (товар) і спла тити за нього певну грошову с уму.

Згідно ст.692 Цивільного коде ксу України, покупець зобов'я заний оплатити товар після й ого прийняття або прийняття товаророзпорядчих документ ів на нього, якщо договором аб о актами цивільного законода вства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'я занні встановлений строк (те рмін) його виконання, то воно п ідлягає виконанню у цей стро к (термін).

Статтею 610 ЦК України передб ачено, що порушенням зобов'яз ання є його невиконання або в иконання з порушенням умов, в изначених змістом зобов'язан ня (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК Укра їни боржник вважається таким , що прострочив, якщо він не пр иступив до виконання зобов'я зання або не виконав його у ст рок, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач н е провів розрахунки з позива чем в установлені договором терміни, суд вважає вимогу по зивача про стягнення з відпо відача 20536,24грн. заборгованості за поставлений товар обґрун тованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на пі дставі п.9.4 договору 2433,12грн. пен і.

Відповідно до п.9.4 договору у випадку затримки оплати тов ару покупець на вимогу поста чальника сплачує йому пеню, я ка нараховується на несплаче ну суму за кожний день простр очки у розмірі подвійної обл ікової ставки НБУ, що діє в пер іод прострочки.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у ра зі порушення зобов'язання на стають правові наслідки, вст ановлені договором або закон ом, зокрема сплата неустойки .

Частиною 3 ст.549 ЦК України пе редбачено, що пенею є неустой ка, що обчислюється у відсотк ах від суми невиконаного гро шового зобов'язання за кожен день прострочення виконання .

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобо в'язання боржник на вимогу кр едитора зобов'язаний сплати ти неустойку (штраф, пеню).

Згідно п.6 ст.232 ГК України нар ахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобо в'язання, якщо інше не встанов лено законом або договором, п рипиняється через 6 місяців в ід дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Cудом встановлено, що останн ім днем виконання відповідач ем грошового зобов'язання за договором є 13.08.2010р. (п.8.1 договору ), отже право на нарахування пе ні у позивача виникло з 14.08.2010р. п о 11.02.2011р. Натомість позивач здій снив розрахунок за період з 14. 08.2010р. по 18.05.2011р. (а.с.58-59).

За таких обставин суд самос тійно нараховує пеню за несв оєчасну оплату поставленого товару у відповідності до ви мог чинного законодавства за період з 14.08.2010р. по 11.02.2011р. згідно н аступного розрахунку:

20536,24грн. (сума боргу) х 15,5% (подві йна облікова ставка НБУ) : 365 (кі лькість днів у 2010 році) х182 (кільк ість прострочених днів) =1587,20гр н.

Отже, розмір пені, який є пра вомірним та підлягає задовол енню, складає 1587,20грн.; вимоги в ч астині стягнення 845,92грн. пені з а несвоєчасну оплату поставл еного товару необґрунтовані та задоволенню не підлягают ь.

Також позивач просить госп одарський суд на підставі п.9.6 договору стягнути з відпові дача 20% річних у розмірі 3139,51грн. та 2382,20грн. інфляційних.

Згідно ст.625 ЦК України, боржн ик, який прострочив виконанн я грошового зобов'язання, на в имогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахув анням встановленого індексу інфляції за весь час простро чення, а також три проценти рі чних від простроченої суми, я кщо інший розмір процентів н е встановлений договором або законом.

Пунктом 9.6 договору сторони погодили, що у випадку, якщо п рострочка платежу буде продо вжуватись більше тридцяти ка лендарних днів, постачальник має прав, крім передбачених п .9.4 договору суми боргу з враху ванням встановленого індекс у інфляції та пені додатково стягнути з покупця 20% від прос троченої суми за весь період несплати з моменту відванта ження товару.

Суд, перевіривши розрахуно к 20% річних (а.с.57) прийшов до вис новку, що річні в розмірі 3139,51гр н. нараховані позивачем обґр унтовано, тому задовольняє п озовні вимоги в цій частині.

Що стосується стягнення ін фляційних нарахувань у розмі рі 2382,20грн. господарський суд в раховує наступне.

Індекс інфляції (індекс спо живчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загал ьного рівня цін на товари та п ослуги, які купуються населе нням для невиробничого спожи вання, який визначається вик лючно Держкомстатом і його н айменший період визначення с т а н о в и т ь м і с я ц ь, а тому п рострочка платежу за менший період не тягне за собою нара хування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням і ндексу інфляції визначаєтьс я виходячи з суми боргу, що мал а місце на останній день міся ця, в якому платіж мав бути зді йснений, помноженої на індек с інфляції, визначений Держк омстатом, за період простроч ки.

При цьому слід мати на увазі , що індекс інфляції має нарах овуватися в н а с т у п н о м у м і с я ц і з а місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.

Тобто, до простроченого пла тежу за поставлений товар, як ий мав бути оплачений до 14.08.2010р. , має застосовуватись індекс інфляції, визначений у жовтн і 2010р. за вересень 2010р. і до момен ту погашення боргу.

Натомість, позивач здійсни в розрахунок інфляційних, за стосувавши індекс інфляції з а серпень 2010р. (а.с.55-56), що є неправ омірним.

Згідно розрахунку, здійсне ного господарським судом, ро змір інфляційних складає 1940,01г рн.; вимоги в частині стягненн я 442,19грн. інфляційних необґрун товані та задоволенню не під лягають.

Відповідно до статті 33 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог та заперечень .

Відповідач доказів погаше ння заборгованості не надав, доводів позивача не спросту вав.

Враховуючи викладене, госп одарський суд вважає, що позо вні вимоги обґрунтовані, зая влені відповідно до вимог чи нного законодавства, підтве рджуються належними доказам и, наявними в матеріалах спра ви, на суму 27202,96грн., з яких: 20536,24грн . - заборгованість за поставле ний товар, 1587,20грн. - пеня, 3139,51грн. - 2 0% річних та 1940,01грн. - інфляційни х.

В позові в частині стягнен ня 845,92грн. пені та 442,19грн. інфляц ійних суд відмовляє за необґ рунтованістю.

Витрати, пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявле них позовних вимог, оскільки він спонукав позивача зверн утись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82- 85 ГПК України, господарський с уд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити част ково.

2. Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю "Ми го-Будліс" (12630, Житомирська обл асть, Брусилівський район, с.Х омутець, вул.Центральна, 16, код 34308267)

на користь Приватного підп риємства "Фомальгаут-Т" (03148, м.Ки їв, вул.Пшенична, 2, код 30777159)

- 20536,24грн. - основний борг;

- 1587,20грн. - пеня;

- 3139,51грн. - 20% річних;

- 1940,01грн. - інфляційні;

-1410,70грн. судового збору.

3. Господарський суд відмов ляє в позові в частині стягне ння 845,92грн. пені та 442,19грн. інфля ційних.

Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.

< Текст >

Віддрукув ати: < Поле для текста >

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу (рек. з повід.)

< Текст >

30.01.2012