Рішення

від 02.08.2007 по справі 22-ц-605/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц- 605/ 07

Справа №22-ц- 605/ 07                                               Головуючий

в 1 інстанції: Костюкевич O.K.

Категорія: 42                                                                 Доповідач:                                Подолюк В.А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУЛ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2        серпня 2007 року                                                                                     місто

Луцьк

Колегія

суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області

в складі:

головуючого судді Сівчука Є.І. суддів Подолюка В.А.,  Свистун О.В.,  при секретарі Масляній С.В.

з      участю представника позивача - Волчука

Ю.О.

відповідача

- ОСОБА_1

представника

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши

у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з

обмеженою відповідальністю « Луарт « до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,  за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на

рішення Луцького міськрайонного суду від 30 травня 2007 року ,  -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні

2006 року товариство з обмеженою відповідальністю « ЛУАРТ « звернулося в суд з

позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди.

Позовні

вимоги мотивувало тим,  що відповідач

працюючи на посаді організатора збуту і постачання,  при доставці на аварійному обладнанні скла

,  яке отримав по накладній №449/10 від 5

жовтня 2006 року за дорученням ЯМУ №439-15 від 4 жовтня 2006 року у ТзОВ «

Ремтех спец комплект» м.Тернополя, 

допустив його пошкодження та знищення чим завдав товариству збитків на

загальну суму 5850 грн.47 коп.,  суму

яких позивач просив стягнути на його користь.

Рішенням

Луцького міськрайонного суду від ЗО травня 2001 року позов задоволено в повному

обсязі.

Не

погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну

скаргу в якій покликаючись на незаконність судового рішення із-за неправильного

застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального

права,  просив скасувати оскаржуване ним

рішення і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши

пояснення сторін,  показання

свідків,  перевіривши законність та

обгрунтованість рішення суду першої інстанції, 

колегія суддів приходить до висновку, 

що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення,  рішення суду скасуванню з ухваленням нового

рішення про задоволення позову з інших підстав виходячи,  з наступних підстав.

Задовольняючи

позовні вимоги ТзОВ « ЛУАРТ « суд першої інстанції виходив з того,  що між товариством та відповідачем був

укладений договір про повну матеріальну відповідальність,  відповідач допустив винні дії по збереженню

матеріальних цінностей а тому зобов'язаний відшкодувати майнову шкоду

підприємству відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 134 КЗпП України.

Однак

такі висновки суду не відповідають матеріалам справи,  зроблені на неправильному застосуванні норм

матеріального права та з порушенням норм процесуального права,  що є підставою для скасування оскаржуваного

рішення оскільки з пояснень сторін, 

письмових матеріалів справи (а.с.7, 10) встановлено ,  що договір про повну матеріальну

відповідальність з ОСОБА_1.,  який обіймав посаду з 1 вересня 2006 року організатора зі

збуту та постачання,  не укладався,  а тому і обов'язок по відшкодуванню ним шкоди

відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 134 КЗпП України є неправильним і не відповідає

заявленим позовним вимогам.

Разом з

тим ,  судом з пояснень сторін,  письмових матеріалів справи (а.с.5, 11)

встановлено,  що 11 жовтня 2006 року

ОСОБА_1 отримав для ТзОВ « ЛУАРТ « на підприємстві М.Тернополя під звіт за

разовою довіреністю більше 9 тонн скла на загальну суму 41172 грн.29 коп. і ці

обставини відповідачем не оспорюються.

Відповідно

до ч. 1 п.2 ст.134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність

у повному розмірі шкоди,  завданої з їх

вини підприємству,  установі,  організації, 

у випадках,  коли майно та інші

цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за

іншими разовими документами.

З акту

приймання скла ( а.с. 4 ),  наказу №18/1

,  акту списання №СП-000001 ,  акту огляду пошкодженого скла та наказу №18/2

від 12 жовтня 2006 року,  об'єктивність

яких підтверджується показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4.,  встановлено, 

що із вказаної кількості скла 117 м.кв. було пошкоджено із-за

використання відповідачем,  як особою

відповідальною за збереження матеріальних цінностей,  аварійного обладнання та неналежного

кріплення на загальну суму 5850 грн.47 коп.

Зазначені

обставини відповідачем відповідно до вимог ч. 1 ст.60 ЦПК України не

спростовані.

Отже

виходячи з встановлених обставин справи та наведених вимог закону колегія

судців приходить до висновку,  що

відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу майнову шкоду в розмірі 5850

грн.47 коп.

Посилання

відповідача ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на відсутність його вини у заподіянні

позивачу такої шкоди та те,  що цю шкоду

має відшкодовувати перевізник а не він, 

не ґрунтуються на зазначених вимогах трудового законодавства та не

відповідають встановленим обставинам справи, 

а тому не спростовують висновків суду про порушення ним трудових

обов'язків та наявності вини у настанні таких наслідків.

Виходячи

з наведеного,  колегія суддів приходить

до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та

ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог ТзОВ « ЛУАРТ « в

повному обсязі з інших підстав.

Керуючись

ч. 1 п.2 ст.134 КЗпП України, 

ст.ст.307,  309,  313, 

316,  317 ЦПК України,  колегія суддів ,  -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну

скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення

Луцького міськрайонного суду від 30 травня 2007 року в даній справі

скасувати,  ухвалити нове рішення.

Позов

задовольнити.

Стягнути

з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю « ЛУАРТ « 5850

грн.47 коп. майнової шкоди на р/р 26007301543 у Волинському відділенні

Промінвестбанку,  МФО 303138,  ЗКПО 30392061 та 88 грн. 50 коп. судових

витрат по справі.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення але може бути

оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України

протягом двох

місяців.