Рішення

від 10.10.2006 по справі 1/970-26/322

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/970-26/322

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

10.10.06                                                                                           Справа№ 1/970-26/322

За позовом: Національного банку України в особі Управління Національного банку України у Львівській області, м. Львів

до відповідача: Відділу державної виконавчої служби Франківського районного управління юстиції м. Львова, м. Львів

Про стягнення 132, 83  грн.

                                                                                                    Суддя  Ю.Б. Деркач

Представники:

від позивача  Лемеха Р.Б.- представник         

від відповідача Гаполяк О.В.- представник  

      Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

                     Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.10.2006 р.

Суть спору: Національний банк України в особі Управління Національного банку України у Львівській області, м. Львів звернувся до господарського суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Франківського районного управління юстиції м. Львова, м. Львів про стягнення 132, 83  грн.

           Ухвалою суду від 19.09.2006 р. порушено провадження у справі і справу призначено до розгляду в засіданні на 10.10.2006 р.

           10.10.2006 р. представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги в сумі 132 грн. 83 коп.

В судове засідання з'явився представник Державної виконавчої служби у Франківському районі м. Львова, подав відзив на позовну заяву № 15332 від        10.10.2006 р., проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

12.12.2001 р. між сторонами укладено договір  № 1 (надалі договір) про прийом на відповідальне зберігання за умовами якого Відповідач передав на невизначений термін на відповідальне зберігання готівкові кошти в іноземній та національній валютах, а Позивач прийняв цінності та зобов'язувався вживати усіх заходів щодо їх належного зберігання.

Відповідно до п. 3 Договору за послуги по збереженню цінностей Відповідач повинен був здійснювати оплату за надані послуги у відповідності з калькуляцією витрат до 5-го числа наступного місяця в сумі 20 грн. 40 коп. - щомісячно.

З розрахунку заборгованості з оплати послуг за Договором вбачається, що з 25.11.2005 р. по 26.04.2006 р. Відповідач всупереч умов Договору не здійснює оплату за надані послуги в результаті чого виникла заборгованість відповідача перед позивачем на суму 122, 40 грн.

Відповідно до п. 6.3 Договору за несвоєчасне виконання умов Договору Відповідач повинен сплатити Позивачу пеню в розмірі 0,5 % від простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня.

У зв'язку з наведеним, відповідачу нараховано пеню в розмірі 10 грн. 43 коп.

З метою врегулювання спору в позасудовому порядку Позивач неодноразово звертався до Відповідача з вимогою добровільної сплати боргу, що підтверджується долученими до матеріалів справи претензіями від 08.02.2006 р. та від 23.03.2006 р.

Вказані претензії залишені Відповідачем без відповіді та без задоволення.

Таким чином, станом на даний час сума основного боргу відповідача перед позивачем  становить  132, 83 грн.

Представник Державної виконавчої служби у Франківському районі м. Львова в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з тих підстав, що Договір про прийом на відповідальне зберігання цінностей від 12.12.2001 р. укладався з відділом ДВС Франківського районного управління юстиції, який на даний час відповідно до чинного законодавства ліквідований, про що реєстратором повинно бути внесено до єдиного державного реєстру відомості про припинення діяльності вказаної юридичної особи. Оскільки правонаступництво відділів ДВС при відповідних територіальних управліннях юстиції законодавством не передбачено, то у ДВС  у Франківському районі м. Львова відсутні підстави для погашення боргу.

Як вбачається з витягу з ЄДРПОУ, наданого Головним управлінням статистики у Львівській області 04.10.2006 р.,  Відповідач - Районний Відділ ДВС Франківського районного управління юстиції( 79044, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 69), включений до єдиного державного реєстру за ідентифікаційним кодом -  25561840 і станом на час подання позовної заяви до суду, внесення запису про припинення вказаної юридичної особи не здійснювалось.

   Відповідно до ч.2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Виходячи з вищенаведеного, відзив представника  Державної виконавчої служби у Франківському районі м. Львова на позовну заяву № 15332 від 10.10.2006 р. не може братися судом до уваги, оскільки поданий за підписом керівника іншої юридичної особи, а не відповідача за позовом.

Таким чином, вимоги позивача є підставними, обгрунтованими, повністю підтверджені матеріалами справи і такими, що підлягають до задоволення.

           Відповідно до ст. 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У зв'язку з вказаним суд вважає позов підставним, обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно п. 43 ст. 4 Декрету КМУ від 21.01.1993 р. відділи державної виконавчої служби звільнені від сплати державного мита.

Проте, згідно ч. 6 ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося  рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача в повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 104, 526 ЦК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Франківського районного управління юстиції м. Львова, м. Львів  (відомості про банківські рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 25561840) на користь Національного банку України в особі Управління Національного банку України у Львівській області, м. Львів (р/р 4629590100 в Управлінні НБУ у Львівській області,  МФО- 325622, код ЄДРПОУ 09325620) 122 грн. 40 коп. основного боргу та 10 грн. 43 коп. пені.

3.          Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Франківського районного управління юстиції м. Львова, м. Львів  (відомості про банківські рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 25561840) в дохід державного бюджету 102 грн.00 коп. державного мита.

4.          Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Франківського районного управління юстиції м. Львова, м. Львів  (відомості про банківські рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 25561840) 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         5.  Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                                       Деркач Ю.Б.