Рішення

від 24.01.2012 по справі 16/165-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10- "24" січня 2012 р.                                                                  Справа № 16/165-11

         Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», м. Біла Церква

до          Приватного підприємства «Ай-Ті-Ел», м. Біла Церква

про        стягнення 9 280,32 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – довіреність № 15 від 05.01.2012р. (представник);

від відповідача: ОСОБА_2 –довіреність від 05.01.2012р. (представник).

                                                             Обставини справи:

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(далі – позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою № 1845 від 08.12.2011 року (вх. № суду 5632 від 16.12.2011 р.) до Приватного підприємства «Ай-Ті-Ел»(далі –відповідач) про стягнення 9 280,32 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію по Договору на постачання та споживання теплової енергії № 2080 від 01.07.2005 р.

      В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 2080 від 01.07.2005 р., зокрема, щодо своєчасної та повної оплати теплової енергії, а тому на підставі умов договору просить суд стягнути з відповідача 9 280,32 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за період з  січня 2008р. по квітень 2011р.

Відповідно до ухвали від 19.12.2011 р. господарським судом Київської області порушено провадження у справі № 16/165-11 та призначено її розгляд на 10.01.2012 р. об 11 год. 30 хв. за участю повноважних представників сторін.

      Представник позивача в судових засіданнях 10.01.2012р. та 24.01.2012р. позовні вимоги підтримав вважає їх правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

        Представник відповідача, присутній в судовому засіданні 10.01.2012р. відзиву на позов не надав, доводи позивача щодо наявної у нього заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі                   9 280,32 грн. за період з січня 2008р. по квітень 2011р не спростував.

В судовому засіданні 10.01.2012 р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 10 год. 30 хв. 24.01.2012 р.  

Відповідач в судове засідання 24.01.2012р. не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку 10.01.2012р. під час судового засідання, про що свідчить підпис представника відповідача на бланку про оголошення перерви.

Вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 19.12.2011 р. відповідач не виконав витребувані документи, а саме письмовий відзив на позовну заяву не подав.

      Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання.

      Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача присутнього в судовому засіданні 10.01.2012р., проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд  

                                                        встановив:

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»засноване на комунальній власності територіальної громади м. Біла Церква та підпорядковане Білоцерківській міській Раді, основними цілями якого є безперебійне забезпечення тепловою енергією житлового фонду, кооперативних та громадських організацій, комунально - побутових і інших об'єктів м. Біла Церква.

Між Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(«Теплопостачальна організація», надалі - позивач) та Приватним підприємством «Ай-Ті-Ел»(«Споживач», надалі - відповідач) було укладено договір на постачання та споживання теплової енергії № 2080 від 01.07.2005 р. (далі –Договір).

Предметом даного договору є постачання відповідачу теплової енергії (п. 1 Договору).

Відповідно до п. 2.5 Договору відповідач, зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах та в терміни, які передбачені договором.

Згідно п. 9.1 Договору, цей договір укладається строком на 1 рік і діє з 01.07.05 р. по 30.06.06 р., договір вважається щорічно поновленим, якщо за місяць до закінчення його дії не надійде заява від однієї із сторін про розірвання договору.

        У зв'язку із відсутністю зазначених заяв про розірвання, договір поновлювався на кожен наступний рік.

Позивач свої зобов'язання, згідно даного договору виконав, поставивши відповідачу протягом січня 2008р. - квітня 2011 р. теплову енергію на загальну суму  10 080,32 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість за спожиту теплову енергію, рахунком-фактурою № 2080.

Крім того, надання позивачем відповідачу теплової енергії підтверджується актом складеним начальником Головного управління статистики у Київській області Коханчук С.І та майстром котельні КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»Рубан О.В. та скріпленим печатками, про те, що ПП «Ай-Ті-Ел»на протязі опалювальних сезонів 2008 –2011 років користувалися послугами теплопостачання (копія в матеріалах справи).

Претензій з боку відповідача щодо обсягів та якості надання теплової енергії не надходило.

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів для споживачів 2 групи (п. 5.1 Договору).

Відповідно до п. 5.3 договору розрахунки відповідачем виконуються до 10 числа місяця на підставі рахунків - фактур, які направляються відповідачу не пізніше 5 числа наступного місяця.

З доказів по справі вбачається, що позивачем щомісячно (простою кореспонденцією) направлявся розрахунковий пакет документів, але відповідачем всупереч Договору підписані акти приймання –передачі позивачу повернуто не було.

21.07.2011 року позивачем на адресу відповідача було повторно направлено два примірники рахунків –фактури та два примірники актів приймання –передачі теплової енергії на суму 9 280,32 грн. Факт направлення позивачем зазначених документів підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком Укрпошти від 21.07.2011р. № 8485.

Як стверджує позивач, відповідач не повернув направлені йому акти приймання –передачі теплової енергії на суму 9 280,32 грн.

        Позивач у позові зазначає, що відповідач сплатив за спожиту теплову енергію лише 800,00 грн. (400,00 грн. у липні 2008р. та  400,00 грн. у серпні 2008 року).

Отже, відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманої теплової енергії за спірним  договором за період з січня 2008р. по квітень 2011 року не виконав.

Враховуючи викладене, станом на час прийняття рішення сума основного боргу за період з січня 2008р. по квітень 2011 року становить 9 280,32 грн. Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь  другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

     За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

        Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

 В результаті невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати за теплову енергію за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить 9 280,32 грн.

       Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач відзиву або доказів оплати заборгованості за спожиту теплову енергію суду не наддав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

       Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за договором на постачання та споживання теплової енергії № 2080 від 01.07.2005 р. у розмірі 9 280,32 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 9 280,32 грн. підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

        Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Ай-Ті-Ел»(09113, Київська область, м. Біла Церква, вул. Крижанівського, 5, кв. 7, ідентифікаційний код 33341699) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Мережна, 3, ідентифікаційний код 04654336, р/р 26036320367 в БЦ відділенні ВАТ «Державний Ощадний банк України»№ 211, МФО 320047) 9 280 (дев'ять тисяч двісті вісімдесят) грн. 32 коп. основної заборгованості, а також 1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

  3.  Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

             Суддя                                                                         О.О.Христенко