Рішення

від 27.12.2011 по справі 5/087-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 т ел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" грудня 2011 р. С права № 5/087-11

Суддя господарського су ду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Державного публічного ак ціонерного товариства “Наці ональна акціонерна компанія “Украгролізинг”, м. Київ

до Товариства з обмеженою ві дповідальністю “Крокус”, Скв ирський район, с. Токарівка

про стягнення 41400,00 грн.

за участю представників :

позивача: ОСОБА_1 - дов. від 29.09.2011р. № 14 /20-167-11

відповідача: Янчук О.І. - керівник

суть спору:

До господарського суду Ки ївської області надійшла поз овна заява Державного публіч ного акціонерного товариств а “Національна акціонерна ко мпанія “Украгролізинг” (далі - Позивач) до Товариства з об меженою відповідальністю “К рокус” (далі - Відповідач) пр о стягнення 41400,00 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних в имог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору відповідально го зберігання від 02.11.2010р. № 10-10-223/1167 к ористується майном, передани м йому на зберігання за даним договором.

Присутній в судовому засід анні представник позивача по вністю підтримав позовні вим оги та просить суд їх задовол ьнити з мотивів викладених в позові.

Представник відповідача, п рисутній в судовому засіданн і, проти позову заперечив з пі дстав викладених у відзиві н а позовну заяву, які зводятьс я до того, що відповідач, маючи намір отримати від позивача у лізинг ванну для охолоджен ня молока звернувся до позив ача з пропозицією укласти до говір фінансового лізингу. О скільки для оформлення та пі дписання договору фінансово го лізингу необхідний значни й час, тому вказане майно було передано позивачем відповід ачу за договором відповідаль ного зберігання від 02.11.2010р. № 10-10-22 3/1167. Згодом між сторонами у спр аві було укладено договір по вторного лізингу від 21.09.2011р. № 10-1 1-16/534, згідно якого позивач пере дав, а відповідач прийняв у лі зинг це ж саме майно, а саме: ва нну для охолодження молока О ВМ-2000 вартістю 57485,56 грн.

Крім того, від відповідача н адійшло клопотання про зменш ення розміру штрафу, згідно я кого відповідач просить суд в порядку п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК Україн и зменшити розмір заявленого позивачем до стягнення штра фу, зазначаючи при цьому, що ві дповідач свої договірні зобо в' язання щодо зберігання ма йна виконав належним чином, в той час як за 10 місяців зберіг ання вказаного майна за дого вором відповідального збері гання від 02.11.2010р. № 10-10-223/1167 позивач о плату не здійснив та не поніс жодних затрат на його зберіг ання в належному та придатно му до використання стані.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставників сторін, присутні х в судовому засіданні, дослі дивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі бу ло укладено договір відповід ального зберігання від 02.11.2010р. № 10-10-223/1167 (далі - договір), відпові дно до умов якого позивач - пок лажодавець передав, а відпов ідач - зберігач прийняв за акт ом приймання-передачі на від повідальне зберігання техні ку (надалі іменується “майно ”) у кількості та за ціною визн аченою у додатках до договор у (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору ц ей договір набуває чинності з дати підписання акту перед ачі-приймання майна і діє до 01 .05.2011р.

Згідно додатку № 1 до догово ру сторони погодили, що на від повідальне зберігання перед ається ванна для охолодження молока ОВМ-2000, завод. № 543, у кільк ості 1 шт., початковою вартістю 82880,00 грн.

На виконання умов договору позивач передав, а відповіда ч прийняв на зберігання вище зазначене майно, про що сторо нами було складено та підпис ано акт приймання-передачі м айна від 02.11.2010р., завірена копія якого залучена до матеріалі в справи.

Відповідно до п. 1 додатково ї угоди від 29.04.2011р. № 1/440 до договор у сторони дійшли згоди щодо п родовження терміну дії догов ору, у зв' язку з чим п. 6.1 догов ору виклали в новій редакції : “Цей договір набуває чиннос ті з дати підписання акту пер едачі-приймання майна і діє д о 31.12.2011р.”.

За результатами проведено го 11.08.2011р. представниками позив ача огляду майна, що знаходит ься на відповідальному збері ганні було складено акт від 11. 08.2011р № 3/22 перевірки наявності т а технічного стану сільськог осподарської техніки та обла днання, що знаходиться на від повідальному зберіганні, яки м встановлено, що майно - ван на для охолодження молока ОВ М-2000, 2009 року випуску, заводський № 543, технічно справна, придатн а для передачі в повторний лі зинг, а також було встановлен о, що зазначене майно викорис товується в господарській ді яльності відповідачем.

Зазначений акт підписаний в двохсторонньому порядку п редставниками позивача та ві дповідача, завірена копія як ого залучена до матеріалів с прави.

Разом з тим, відповідач згод и чи дозволу на користування річчю, переданою йому на збер ігання, у позивача - поклажо давця не отримав.

З письмових пояснень дирек тора ТОВ “Крокус” від 11.08.2011р. на даних позивачу вбачається, щ о оскільки майно оформляєтьс я в лізинг, а саме, оформлюютьс я для цього відповідні докум енти, тому відповідач зазнач ене майно використовував у с воїй господарській діяльнос ті.

Позивач, посилаючись на ст. 944 Цивільного кодексу України , згідно положень якої зберіг ач не має права без згоди покл ажодавця користуватися річч ю, переданою йому на зберіган ня, та на підставі п. 4.5 договору просить суд стягнути з відпо відача штраф за користування відповідачем майном передан им йому на зберігання без доз волу позивача - поклажодавця в розмірі 50% вартості майна, як ий за розрахунком позивача с кладає 41400,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господ арського кодексу України суб ' єкти господарювання та інш і учасники господарських від носин повинні виконувати гос подарські зобов' язання нал ежним чином відповідно до за кону, інших правових актів, до говору, а за відсутності конк ретних вимог щодо виконання зобов' язання - відповідно до вимог, що у певних умовах з вичайно ставляться. До викон ання господарських договорі в застосовуються відповідні положення Цивільного кодекс у України з урахуванням особ ливостей, передбачених цим К одексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Ц ивільного кодексу України, о дностороння відмова від зобо в' язання або одностороння з міна його умов не допускаєть ся, якщо інше не встановлено д оговором або законом. Зобов' язання має виконуватись нале жним чином відповідно до умо в договору та вимог цього Код ексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутно сті таких умов та вимог - від повідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зв ичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивіль ного кодексу України за дого вором зберігання одна сторон а (зберігач) зобов' язується зберігати річ, яка передана ї й другою стороною (поклажода вцем), і повернути її поклажод авцеві у схоронності.

Положеннями ст. 944 Цивільног о кодексу України встановлен о, що зберігач не має права без згоди поклажодавця користув атися річчю, переданою йому н а зберігання, а також передав ати її у користування іншій о собі.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК Укра їни виконання зобов' язання може забезпечуватися неусто йкою, порукою, гарантією, заст авою, притриманням, завдатко м.

Згідно ст. 549 Цивільного коде ксу України неустойкою (штра фом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повин ен передати кредиторові у ра зі порушення боржником зобов 'язання.

Штрафом є неустойка, що обчи слюється у відсотках від сум и невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК Україн и штрафними санкціями визнаю ться господарські санкції у вигляді грошової суми (неуст ойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобо в' язаний сплатити у разі по рушення ним правил здійсненн я господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зо бов' язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України вс тановлено, що у разі якщо розм ір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застос овуються в розмірі, передбач еному договором.

Згідно п. 4.5 договору у випадк у користування майном зберіг ачем, передачі його останнім у користування третім особа м або зміни місця знаходженн я майна без дозволу поклажод авця зберігач сплачує штраф в розмірі 50% вартості майна.

Здійснений позивачем розр ахунок штрафу є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обс тавинам справи.

Відповідно до ст. 233 ГК Україн и у разі якщо належні до сплат и штрафні санкції надмірно в еликі порівняно із збитками кредитора, суд має право змен шити розмір санкцій. При цьом у повинно бути взято до уваги : ступінь виконання зобов'яза ння боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зо бов'язанні; не лише майнові, ал е й інші інтереси сторін, що за слуговують на увагу. Якщо пор ушення зобов'язання не завда ло збитків іншим учасникам г осподарських відносин, суд м оже з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір нал ежних до сплати штрафних сан кцій.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК Украї ни господарський суд, прийма ючи рішення, має право зменшу вати у виняткових випадках р озмір неустойки (штрафу, пені ), яка підлягає стягненню зі ст орони, що порушила зобов' яз ання.

Беручи до уваги те, що відпо відач свої договірні зобов' язання щодо здійснення збері гання майна виконав належним чином, враховуючи майновий с тан сторін й інші інтереси ст орін, надмірно великий розмі р заявлених до стягнення штр афних санкцій порівняно із з битками кредитора та з огляд у на те, що відповідач уклав з позивачем договір повторног о лізингу від 21.09.2011р. № 10-11-16/534 за умо в якого позивач передав відп овідачу у лізинг зазначене в ище майно суд вважає за можли ве скористатися правом, нада ним п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, та зм еншити розмір штрафу, що підл ягає стягненню до 2070,00 грн.

З огляду на зазначене, суд д ійшов висновку, що позовні ви моги про стягнення відповіда ча 2070,00 грн. штрафу є доведеними , обґрунтованими, відповідач ем не спростовані, а відтак пі длягають задоволенню. В решт і повних вимог суд відмовляє .

Відшкодування витрат по сп латі державного мита та витр ат за інформаційно-технічне забезпечення судового проце су відповідно до ст. 49 Господа рського процесуального коде ксу України покладається суд ом на відповідача, оскіль ки спір виник внаслідок його неправильних дій. Доказів пр отилежного відповідач суду н е надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 77, 82-85 Господ арського процесуального код ексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити ча стково.

2. Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю “К рокус” (09041, Київська область, С квирський р-н, с. Токарівка, ву л. Гагаріна, 2, ідентифікаційни й код 19404272) на користь Державног о публічного акціонерного то вариства “Національна акціо нерна компанія “Украгролізи нг” 2070 (дві тисячі сімдесят) грн . 00 коп. штрафу, 414 (чотириста чоти рнадцять) грн. 00 коп. витрат зі с плати державного мита та 236 (дв істі тридцять шість) грн. витр ат на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набранн я судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарсько го суду Київської області на бирає законної сили після за кінчення десятиденного стро ку з дня його належного оформ лення і підписання та може бу ти оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.