Рішення

від 18.01.2012 по справі 58/555

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  58/555

18.01.12

За позовом

Публічного акціонерного товариства “Київенерго”

До

Житлово-будівельного кооперативу “Зв'язківець”

Про

стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, 82097, 08 грн.

                                                                    Суддя   Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача –ОСОБА_1. пред. за дов. №До7/2011/04/22-26 від 22.04.2011 р.

Від відповідача –не з'явився

                                             ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство “Київенерго”  звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Житлово-будівельного кооперативу “Зв'язківець”  про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, 82097, 08 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.12.2011 року.

У судове засідання 19.12.2011 року представник позивача з'явився.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Представник позивача надав суду заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог.

Заява приймається судом до розгляду.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав суду заяву про продовження строку розгляду справи.

Заяву судом задоволено.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2011 року розгляд справи відкладено на 18.01.2012 року.

У судове засідання 18.01.2012 року представник позивача з'явився.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

18.01.2012 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

                            ВСТАНОВИВ:

01 лютого 1999 р. між Акціонерною енергетичною компанією “Київенерго” (правонаступник Публічне акціонерне товариство “Київенерго”) (енергопостачальна організація, позивач) та Житлово-будівельного кооперативу “Зв'язківець” (абонент, відповідач) укладено договір № 032-0740-3 (далі-Договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна плата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених цим Договором.  

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору позивач зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року; в кількості та обсягах згідно із додатком № 1 до цього договору.

Нарахування Відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звернення- доручення про укладення Договору та п. 5.1. Договору по приладам обліку за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, а з 01.01.2011 затверджені Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики, які  змінюватись в період дії договору.

Згідно п. 5 Додатку 4 до Договору передбачено, що Відновідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).

За твердженнями позивача  заборгованість відповідача за договором становить 59757, 34 грн.  

Зазначені твердження позивача знаходять своє документальне підтвердження в матеріалах справи, де містяться облікові картки (табуляграмами) фактичного споживання відповідачем енергії, розрахунок ціни позову та розрахунок основного боргу, що проведений позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору. Вказаними доказами стверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом  вказаного періоду теплової енергії у гарячій воді на суму 59757, 34 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є належно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог на суму 5513, 36 грн. у зв'язку зі сплатою відповідачем боргу протягом жовтня 2011 року.

Відповідно до поданої позивачем довідки про надходження коштів від відповідача станом на 01.12.2011 року, заборгованість відповідача складає 59757, 34 грн.

Відповідач участі у судових засіданнях не приймав, відзиву на позовну заяву не надав, доказів відсутності заборгованості в сумі 59757, 34 грн. не надав.

Зважаючи на зазначене позовні вимоги в частині стягнення суми боргу у розмірі 59757, 34  підлягають задоволенню повністю.     

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 7918, 84 грн. витрат від інфляції, 3301, 13 грн. 3% річних та пеню в розмірі 5606, 41 грн.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 3.5 Додатка 4 до Договору передбачено, що у разі несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду нараховується пеня на суму фактичного боргу у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством.

Відповідно ст 3. Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов‘язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що  штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши розрахунок позивача, який суд визнає як належний  суд дійшов висновку що стягненню підлягають 7918, 84 грн. витрат від інфляції, 3301, 13 грн. 3% річних та пеня в розмірі 5606, 41 грн.

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                  В И Р І Ш И В

1. Припинити провадження у справі  у сумі 5513, 36 грн.  

2.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Зв'язківець” (01032, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Толстого, буд. 33, ідентифікаційний код 23697110) на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго”(01001, м. Київ, Печерський р-н, пл. І.Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 00131305) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення  суму 59757, 34 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят сім гривень 34 коп.) суми боргу, інфляційної складової в сумі 7918, 84 грн. (сім тисяч дев'ятсот вісімнадцять гривень 84 коп.), 3% річних в сумі 3301, 13 грн. (три тисячі триста одну гривню 13 коп.), пеню в сумі 5606, 41 грн. (п'ять тисяч шістсот шість грн. 41 коп.), 820, 97 грн. (вісімсот двадцять гривень 97 коп.) витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                           О.Є. Блажівська  

      Повний текст рішення складено: 23.01.2012 року.