Рішення

від 24.01.2012 по справі 5015/6922/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/6922/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.12                                                                                           Справа№ 5015/6922/11

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою: Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Будівничий», м.Самбір Львівської області

про розірвання договору оренди від 05.04.2002р. №Ш-0799, зобов'язання повернути нежитлові приміщення загальною площею 16,0 кв.м. за адресою вул.Волинська у м.Львові та стягнення 2351,40 грн. орендної плати

Представники сторін:

Від прокуратури: Тарас С.Б. –старший помічник прокурора

Від позивача: Крикус В.В. - представник

Від відповідача: не з'явився

Представникам сторін роз'яснено права, передбачені ст. 22 ГПК України.

Суть спору :

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів до відповідача: Приватного підприємства «Будівничий», м.Самбір Львівської області про розірвання договору оренди від 05.04.2002р. №Ш-0799, зобов'язання повернути нежитлові приміщення загальною площею 16,0 кв.м. за адресою вул.Волинська у м.Львові та стягнення 2351,40 грн. орендної плати.

Ухвалою суду від 09.11.2011р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 20.12.2011р.

Попередній розгляд справи викладено в ухвалах суду від 20.12.2011р. та від 04.01.2012р.

Прокуратурою явку представника в засідання суду забезпечено, позов підтримано з підстав викладених у позові.

Позивачем явку представника в засідання суду забезпечено, подано пояснення по суті позовних вимог від 23.01.2012р. №1.7-316 (вх..№1445/12 від 23.01.2012р.) в яких позовні вимоги підтримано та виражено прохання про їх задоволення. Також подано витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 11.01.2012р. №12688555 про реєстрацію ПП «Будівничий»з якої вбачається, що ПП «Будівничий»знаходиться за адресою вказаною в позовній заяві, а саме: 81400, Львівська область, м.Самбір, вул.Нова, 27, який судом долучено до матеріалів справи.

Відповідачем явки представника в судове засідання не забезпечено, хоча його належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення № 8140002235345, відзиву на позов не надіслано.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Судом з'ясовано:

05.04.2002 року між управлінням ресурсів Львівської міської ради та кооперативом «Райдуга»було укладено договір оренди №Ш-0799  нежитлових приміщень загальною площею 16,0 м кв., що знаходяться за адресою вул. Волинська, 23 у м.Львові, строком до 12.03.2007 року (п. 4.1 Договору).

Згідно з п. 4.3. Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до п. 1.1. Статуту ПП «Будівничий», є правонаступником кооперативу «Райдуга».

Згідно з п. 4.7. Договору - реорганізація орендаря не є підставою для зміни або припинення чинності договору оренди.

За умовами договору оренди Відповідачем взято на себе ряд зобов'язань, в тому числі своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за користування об'єктом оренди (п. 7.2.)

Аналогічні норми закріплені в ч. З ст. 18 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», ст. 762 Цивільного кодексу України (далі ЦК)

Несплата орендної плати у повному обсязі протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди (п. 5.2. Договору).

Аналогічну норму містить ч. 1 ст.782 ЦК України.

Зі змісту зазначених вище положень договору оренди (п. 5.2.) та норм Цивільного кодексу України (ст. 782) випливає, що підставою для дострокового розірвання договору оренди є несплата орендної плати протягом трьох місяців підряд з дня закінчення строку платежу, оскільки визначальним у даному випадку факт несплати орендної плати, протягом строку визначеного законом або договором.

За умовами Договору оренди (п.п. 5.2., 7.2.) передбачено, що орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць у встановленому нормативними документами власника майна порядку.

Згідно з розрахунком орендної плати за період з 01.08.2010р. по 29.08.2011р., період значно більший ніж 3 (три) місяці, Відповідачем орендна плата не вносилась взагалі, внаслідок чого допущено заборгованість в сумі 2 351,40 грн., що є предметом стягнення за позовом (розрахунок міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»-орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Аналогічну норму містить ст. 286 Господарського кодексу України (далі ГК).

Заборгованість станом в розмірі 2 351,40 грн., що є предметом стягнення за позовом виникла внаслідок накопичення несплачених Відповідачем сум орендної плати за користування нежитловим приміщенням площею 16,0 м кв., що знаходяться за адресою вул. Волинська, 23 у м.Львові за період з 01.08.2010р. по 29.08.2011р.

При цьому, Управлінням комунальної власності, як орендодавцем, на виконання умов договору (Розділ 7), щомісячно виставляються рахунки орендареві за користування вищезазначеним майном територіальної громади м. Львова та раз в квартал проводиться звірка розрахунків.

Рахунки на сплату орендної плати (щомісячно) та акти звірки розрахунків (раз в квартал) надсилаються поштою орендарям через Адміністративно-господарське управління Львівської міської ради та її виконавчих органах, установах, організаціях, комунальних підприємствах, затвердженої рішенням виконкому Львівської міської ради від 21.01.2011р. №35.

Як пояснено позивачем, що в зв'язку із тим що звірка розрахунків між сторонами, відповідно до умов договору, проводиться регулярно раз у квартал, а позов подано в між квартальний період, окремого акта звірки на суму заявлену у позові орендареві не надсилалось. Натомість сума позову в розмірі 2 351,40 грн. обґрунтована доданим до позовної заяви розрахунком суми орендної плати та виникла, як уже було зазначено вище, внаслідок накопичення несплачених Відповідачем сум орендної плати за певний період (копії актів звірки за 2 та 3 квартал 2011 року та реєстрів на відправлення додано до матеріалів справи).

При прийнятті рішення  суд виходив з наступного:

Відповідно до ст.121 Конституції України, на  органи прокуратури покладений обов'язок представляти інтереси держави в суді у випадках, визначених Законом. Право на звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено п.6 ч.2 ст.20 Закону України «Про прокуратуру», ст.2 ГПК України. Відповідно до ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах.

Згідно рішення Конституційного суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави у господарському суді), прокурори та їх заступники вправі звертатися до господарського суду з позовними заявами виключно в інтересах держави в особі органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, яким законом надано повноваження органів виконавчої влади.

Згідно з п.1.1 Положення про Управління комунальної власності Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 07.12.12.2007р. №1100 (із змінами та доповненнями), управління комунальної власності Львівської міської ради є структурним підрозділом департаменту економічної політики Львівської міської ради.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2 цього ж Положення, основними завданнями Управління є: виконання функцій органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова; передача в оренду, відчуження майна комунальної власності територіальної громади м. Львова.

Згідно з п.1.4 Положення, Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, кутовий штамп та бланк встановленого зразка.

Враховуючи те, що «інтереси держави»є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави або в чому існує загроза інтересам держави з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов.

У відповідності до ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. У вказаній статті також передбачено, що однією із форм представництва прокурором є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод., не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до п.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, сплатити гроші та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Згідно зі ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з п.1 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.19 цього ж Закону, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ст. 163 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Згідно ч.3 ст.285 ГК України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату .

Відповідно до статті 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно ст. 629 ЦК України,  договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1,ч.2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно із ст.782 ЦК України, наймодавець має право відмовиться від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Аналогічна норма також передбачена в п.5.2 спірного договору оренди.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно ст.773 ЦК України, наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Аналогічні за змістом положення містять ч.2 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», згідно з якою орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.

Згідно зі ст.287 ГК України, орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.

   Також судом зазначається, що Вищим господарським судом України в Інформаційному листі від 24.11.2011р. N 01-06/1624/2011, зазначено, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 N 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

   Отже, недотримання вимог частини другої статті 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (постанова Верховного Суду України від 17.06.2008 N 8/32пд).

Згідно п.5.2 договору оренди, несплата орендної плати в повному обсязі протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Згідно ч.2,ч.3 ст.653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно ч.1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 188 ГК України передбачено, що сторона, яка вважає за необхідне змінити договір надсилає пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з врахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Однак, положень ст. 188 ГК України не застосовано, змін до договору не внесено.

Крім цього, балансоутримувач не може підмінити власника. Згідно стст.319,321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним, як роз'яснено Президією ВАС України від 02.04.1999р. №02-5/225 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності (із змінами) баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства, баланс є лише формою бухгалтерського обліку і балансоутримувач не може впливати на орендні зобов'язання сторін.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову заперечив необгрунтовано і  не подав докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов про розірвання договору оренди, виселення із приміщень та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 2351,40 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75,  82, 83, 84, 85, 87, 115-117 ГПК України,  суд -    

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Розірвати договір оренди від 05.04.2002р. №Ш-0799, укладений між управлінням ресурсів Львівської міської ради і Кооперативом «Райдуга»нежитлових приміщень загальною площею  16,0 кв.м. за адресою вул.Волинська, 23 у м.Львові.

3. Зобов'язати Приватне підприємство «Будівничий»(81400, Львівська область, м.Самбір, вул.Нова, 27, код ЄДРПОУ 33464975) повернути орендодавцеві нежитлові приміщення загальною площею 16,0 кв.м за адресою: вул.Волинська, 23 у м.Львові.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Будівничий»(81400, Львівська область, м.Самбір, вул.Нова, 27, код ЄДРПОУ 33464975) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики (79008, м.Львів, пл.Галицька,15, код ЄДРПОУ 25558625)  – 2351,40 грн. боргу зі сплати орендної плати.

5. Стягнути з Приватного підприємства «Будівничий»(81400, Львівська область, м.Самбір, вул.Нова, 27, код ЄДРПОУ 33464975) в дохід державного бюджету 1411,50 грн. судового збору.

  6. Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

     7. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішення законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

            Рішення оформлене і підписане 25.01.2012р.

Суддя                                                                                             Станько Л.Л.