Постанова

від 30.01.2012 по справі 5015/6762/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5015/6762/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                            ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.12                                                                                           Справа  № 5015/6762/11

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                 Якімець Г.Г.,

суддів:                                       Зварич О.В.,

                                                  Хабіб М.І.,

при секретарі   Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача –не з'явився

від відповідача (скаржник) –не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Будівництво»товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Євробуд», м.Трускавець, б/н від 21.12.2011 року, вих.№21 від 24.05.2011 року  

на рішення  господарського суду Львівської області від 29.11.2011 року  (підписане 05.12.2011 року), суддя Костів Т.С.

у справі №5015/6762/11

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКС», м.Київ

до відповідача Дочірнього підприємства «Будівництво»товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Євробуд», м.Трускавець

про  стягнення 50790,74 грн.

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Львівської області від 29.11.2011 року по справі №5015/6762/11 позов ТзОВ «ТЕКС»задоволено, стягнено з ДП «Будівництво»ТзОВ «ТКС-Євробуд» на користь ТзОВ «ТЕКС»: 46458,60 грн. –боргу, 3590,68 грн. –пені, 695 грн. –3% річних, 46,46 грн. –інфляційних.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення враховуючи положення ст.ст.11, 509, 526, 530 ЦК України, ст.193 ГК України. Поряд з цим, суд беручи до уваги умови п.6.4 договору №08/12/08 від 08.12.2008 року, ст.ст. 229, 230, 231, 343 ГК України та ст.625 ЦК України, вважає правомірними заявлені до стягнення - пеню, інфляційні та 3% річних.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Дочірнє підприємство «Будівництво» ТзОВ «ТКС-Євробуд»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 29.11.2011 року по справі №5015/6762/11, прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №08/12/08 від 08.12.2008 року, з урахуванням штрафних санкцій (пені) в розмірі 6039,62 грн., які у відповідності до п.6.2 вказаного договору підлягають стягненню з ТзОВ «ТЕКС»на користь ДП «Будівництво»ТзОВ «ТКС-Євробуд», за порушення строку виконання робіт. Зокрема, апелянт звертає увагу суду на те, що позивачем виконано проектні роботи та передано такі відповідачу з порушенням визначеного договором строку, оскільки термін виконання робіт відповідно до п.12 договору становить 1 місяць з дня надходження авансового платежу в розмірі 50 % від вартості договірної ціни, а авансовий платіж проведено 22.01.2009 року, проте, роботи позивачем передано лише 29.04.2009 року.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.

Поряд з цим, скаржником на виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 28.12.2011 року по даній справі, не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір».

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

З матеріалів справи  вбачається, що 08.12.2008 року між Дочірнім підприємством «Будівництво»Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Євробуд»(в тексті договору –замовник) та ТзОВ «ТЕКС»(в тексті договору –виконавець) укладено договір № 08/12/08 на виконання проектних робіт, відповідно до умов якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання в строк, обумовлений в даному договорі, виконати аварійно-відновлювальних робіт (капітальний ремонт) з берегоукріплення та регулювання русла річки Сушичанка (6 перепадів) у с.Сушиця, пов'язаних з ліквідацією наслідків стихії, що сталася 23-27 липня 2008 року.

У п. 2 договору зазначено, що вартість робіт згідно з Протоколом погодження договірної ціни становить –92917,20 грн. (додаток 1 до договору.

Поряд з цим, до матеріалів справи долучено додаток 2 до договору (кошторис №1 на проекті роботи (робочий проект) та додаток №3 до договору (розрахунок договірної ціни).

Відповідно до п..3.2 договору на виконання проектних робіт, замовник (відповідач)  перераховує виконавцю (позивачу) авансовий платіж в розмірі 50% від вартості договірної ціни виконання робіт, що становить 46458,60 грн. з ПДВ.

Зазначена умова договору відповідачем виконана.

Пунктом 3.3 встановлено, що після виконання виконавцем 100% від об'єму запланованих робіт, замовник зобов'язується здійснити остаточний платіж в розмірі 50 % від вартості договірної ціни виконання робіт, що становить –46458,60 грн.

Передбачені умовами договору роботи позивачем виконані, що підтверджується актом здачі-приймання робіт від 29.04.2009 року, який підписаний представниками сторін та скріплений відтисками печаток позивача та відповідача (арк. справи 15).

Згідно п.3.4 договору, замовник (відповідач) здійснює остаточний платіж в розмірі 50% від договірної ціни, що складає 46458,60 грн. протягом 10 банківських днів після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

З огляду на що, дата виконання остаточного розрахунку відповідача з позивачем –18.05.2009 року.

Однак, в порушення умов договору, відповідач, після підписання 29.04.2009 року акту приймання-передачі виконаних робіт, оплату в розмірі 46458,60 грн. у визначений умовами договору строк не провів.

15.06.2011 року позивач направив на адресу відповідача претензію (рекомендованим листом, з описом вкладення у цінний лист), в якій містилась вимога про сплату суми основної заборгованості по договору №08/12/08 від 08.12.2008 року в розмірі 46458,60 грн. Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про задоволення позову щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 46458,60 грн.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом,  пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові  у разі порушення зобов'язання.  Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання  за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п.6.4 договору №08/12/08 на виконання проектних робіт від 08.12.2008 року, в разі порушення замовником (відповідачем) строку остаточного розрахунку, згідно з умовами п.3.3 та п.3.4 ст.3 даного договору, останній сплачує виконавцю (позивачу) пеню у розмірі, що не перевищує розміру подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки платежу.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, правомірними є заявлені до стягнення з відповідача на користь позивача: 3590,68 грн. пені нарахованої за період з 15.05.2011 року по 15.10.2011 року та інфляційні  в сумі 46,46 грн. за період з травня по жовтень 2011 року та 695,00грн. 3% річних за період з 15.05.2011 року по 15.10.2011 року.

Скаржник у апеляційній скарзі посилається на те, що позивачем виконано проектні роботи з порушенням визначеного договором строку, оскільки термін виконання робіт відповідно до п.12 договору №08/12/08 від 08.12.2008 року становить 1 місяць з дня надходження авансового платежу в розмірі 50 % від вартості договірної ціни, а авансовий платіж позивачем проведено 22.01.2009 року, проте, роботи передано лише 29.04.2009 року, з огляду на що, з ТзОВ «ТЕКС»на користь Дочірнього підприємства «Будівництво»ТзОВ «ТКС-Євробуд»підлягає стягненню пеня в розмірі 6039,62 грн., нарахована у відповідності до п.6.2 договору, яким передбачено сплату пені за порушення строків виконання робіт та/або передання їх замовнику (відповідачу). Враховуючи наведене, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №08/12/08 від 08.12.2008 року, з урахуванням штрафних санкцій, передбачених даним договором за порушення строку виконання робіт.

Проте, вказані твердження не приймаються судом, оскільки зустрічний позов Дочірнім підприємством «Будівництво»ТзОВ «ТКС-Євробуд»по даній справі не подавався, а предметом позову справи №5015/6762/11 є стягнення з Дочірнього підприємства «Будівництво»ТзОВ «ТКС-Євробуд»на користь ТзОВ «ТЕКС»заборгованості за виконані останнім роботи.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Поряд з цим, згідно ст.94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У ст.22 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік" зазначено - встановити на 2011 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 941 грн.

          Згідно п.п.4) п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

          П.п. 1) п.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»встановлено, що ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Слід зазначити, що у листі Вищого господарського суду України від 21.11.2011 року №01-06/1625/2011 відзначено, що вказана ставка судового збору підлягає застосуванню незалежно від того, коли –до набрання Законом чинності чи після цього –подано позов та прийнято рішення суду, яке оскаржується в апеляційному порядку.

Враховуючи наведене вище, Дочірнє підприємство «Будівництво»ТзОВ «ТКС-Євробуд»подаючи апеляційну скаргу на рішення суду по даній справі повинно було сплатити - 705,75 грн. судового збору.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.12.2011 року по справі №5015/6762/11 зобов'язано скаржника подати суду докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір».

Проте, скаржником (Дочірнім підприємством «Будівництво»ТзОВ «ТКС-Євробуд») доказів сплати судового збору у розмірі –705,75 грн. не подано, з огляду на що, з останнього слід стягнути 705,75 грн. –судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду по даній справі.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,                                                         

                                                      постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 29.11.2011 року по справі №5015/6762/11  залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Будівництво» товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Євробуд»без задоволення.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Будівництво»Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Євробуд»(Львівська область, м.Трускавець, вул.Суховоля,54-а, код ЄДРПОУ 33088244)  в дохід державного бюджету (отримувач коштів - УДК у Личаківському районі м.Львова, код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 22389406, банк отримувача –ГУДКУ у Львівській області, код банку 825014, рахунок №31210206700006, код класифікації доходів бюджету 22030001) –705,75 грн. судового збору.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                                                                  Якімець Г.Г.

Судді:                                                                                                          Зварич О.В.

Хабіб М.І.