Рішення

від 23.01.2012 по справі 4/176-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/176-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" січня 2012 р.                                                                  Справа № 4/176-11

          Господарський суд Київської області у складі судді Щоткін О.В. розглянувши  у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Сан", с. Красне

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Контінент", м. Славутич

про стягнення 154 651,20 грн.

за участю представників:

від позивача –не з'явився;

від відповідача –Сєров В.М. - директор;

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Сан" (позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контінент" (відповідач) про стягнення 154 651,20  грн., які складаються з 127358,15 грн. боргу за договором купівлі-продажу № 04/010 від 05.01.2010р., 18 172,10 грн. пені, 5603, 76 грн. інфляційних втрат, 3517,18 грн.  3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором від 04/010 від 05.01.2010р. в частині оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.12.11р. було прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у даній справі, а її розгляд призначено на 23.01.2012р.

Позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103233175840 від 29.12.2011р., в судове засідання не з'явився та про причини неявки суд не повідомив.

Присутній в судовому засіданні відповідач письмового відзиву на позов не подав, однак усно проти заявлених позовних вимог не заперечував.

Відповідно до п. 3.6 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

          05 січня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Сан" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контінент" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу (оптової партії товарів) № 04/010, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупця товар (сільськогосподарську продукцію), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, номенклатура, асортимент та кількість товару визначається в рахунках-фактурах та товарних накладних на момент поставки товару.

Товар повинен бути поставлений покупцю протягом липня-листопада 2010 року (п.3.1).

На виконання зазначеного договору, позивачем була проведена поставка товару відповідачу (пшениці), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної № с-00000012 від 12.07.2010р.  на загальну суму 127 358, 16 грн., яка підписана та скріплена печатками уповноважених представників сторін.

Згідно п. 4.2, 5.1, 5.2 договору, ціна товару визначається рахунками-фактурами або товарними накладними. Попередня оплата в розмірі 10% від ціни договору має бути перерахована продавцю протягом 20 банківських днів з моменту передачі товару. Остаточний термін оплати товару –грудень 2010 року.

Однак, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач не оплатив в повному обсязі вартість отриманого товару, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 127358,16 грн.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (стаття 691 ЦК України).

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 693 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Умовами договору, сторони визначили, що остаточний термін оплати товару –грудень 2010 року (п.5.2).

У відповідності до ч. 3 статті 254 ЦК України, строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи те, що статтею 73 Кодексу законів про працю встановлено святкові дні: 1 січня (Новий рік) та 7 січня (Різдво Христове), а статтею 67 даного Кодексу (ч.3) визначено, що у випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого, позивачем вірно визначено строк виконання зобов'язання, яке настало з 10.01.2011р.  

У зв'язку з тим, що в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач повну суму товару, поставленого на підставі видаткової накладної №с-00000012 від 27.07.2010р.,  не оплатив, доказів оплати суду не надав, в судовому засіданні проти існування боргу не заперечував, суд приходить до висновку про достатність доказів для задоволення позовних вимог в сумі 127 358,16 грн.

Крім того, позивач, посилаючись на норми ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 5603, 76 грн. та 3517,18 грн. 3 % річних (за період з 10.01.2011р. по 12.12.2011р.)

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок відповідає вимогам законодавства (відповідно до перерахунку здійсненого судом) та обставинам справи, а тому вимога про стягнення інфляційних втрат в розмірі 5603,76 грн. та 3% річних –3517,18  грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, позивач, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині оплати товару, на підставі п.п. 7.2 договору, просить суд стягнути з відповідача 18 172, 10 грн. пені, нарахованої за період з 10.01.2011р. по 12.12.2011р.

Відповідно до п. 7.2 договору, покупець несе відповідальність за несвоєчасну оплату товару у вигляді пені в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що  штрафні санкції за порушення  грошових зобов'язань встановлюються  у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно  до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені, з врахуванням норм чинного законодавства, встановив, що заявлена до стягнення пеня в розмірі 18 172,10 грн. за період з 10.01.2011р. по 12.12.2011р., нарахована позивачем за період, який перевищує шестимісячний строк нарахування неустойки, а тому є такою, що підлягає задоволенню частково в сумі 9843,22 грн. (за період з 10.01.2011р. по 10.07.2011р.)

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 127358,16 грн. боргу, 3517,18 грн. 3% річних, 5603, 76 грн. інфляційних втрат та 9843,22 грн. пені.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контінент" (07100, Київська область, м. Славутич, Бєлгородський квартал, 3, код ЄДРПОУ 24884328) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство «Сан» (07612, Київська область, Згурівський р-н, с. Красне, вул.. Семенова, 18а, код ЄДРПОУ 34099299) –127358 (сто двадцять сім тисяч триста п'ятдесят вісім) грн. 16 коп. боргу, 3517 (три тисячі п'ятсот сімнадцять) грн. 18 коп. 3% річних, 5603 (п'ять тисяч шістсот три) грн. 76 коп. інфляційних втрат та 9843 (дев'ять тисяч вісімсот сорок три) грн. 22 коп. пені, 2926 (дві тисячі дев'ятсот двадцять шість) грн. 42 коп. судового збору.

4.           В іншій частині позову –відмовити.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                          О.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 30.01.2012р.