Постанова

від 01.06.2006 по справі 17/140а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/140а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

ПОСТАНОВА

 "01" червня 2006 р.                                                  Справа № 17/140а

м. Чернігів                                                                                                   « 01 »червня 2006 року                                                       

Суддя Кушнір І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю:

Секретаря судового засідання: Колобова І.Є.

Представника позивача: Політун О.П. –головний спеціаліст-юрисконсульт, дов№ 856/24 від 17.05.2006р..;

Представника відповідача: Шинкаренко І.П.  –головний агроном, довіреність №71 від 31.05.2006р.

В судовому засіданні присутній прокурор відділу прокуратури Чернігівської області Турчин І.А., посвідчення №75 від 28.10.2004 р.   

матеріали справи №17/140а

За ПОЗОВОМ: Прокурора Ічнянського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі                                                                        

  16700,  Чернігівська область, м. Ічня, вул. Орджонікідзе, 11

До ВІДПОВІДАЧА: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Озерянське”

  16709,  Чернігівська область, Ічнянський район, с. Хаєнки, вул. Леніна, 64а

Про стягнення 4051,73 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурором Ічнянського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі заявлено позов до СТОВ „Озерянське” про стягнення 3976,15 грн. боргу із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 69,81 грн. штрафних санкцій та 5,77 грн. пені.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представник Відповідача  в судовому засіданні позов визнав та заявив, що Відповідачем на даний час сплачено.

Заслухавши представників сторін, Прокурора та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ :

Згідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03р. №1058-ІV (далі Закон №1058) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.15 Закону №1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

Згідно п.1ч.1 ст.14 Закону №1058

          Страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці –підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

          Відповідач зареєстрований в якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за  №65041171 від 02.11.2002р.

Згідно п.6 ч.2 ст.17 Закону №1058 страхувальник зобов'язаний:

“6) нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.”

Даний обов'язок Відповідачем не виконано і за ним рахується заборгованість по сплаті страхових внесків за травень 2005 року –лютий 2006 року в сумі 3976,15 грн., яка підтверджується розрахунками сум страхових внесків за відповідний період та копіями карток особового рахунку Відповідача. Також рішеннями №21 від 10.01.2006р. до відповідача були застосовані фінансові санкції та пеня за несплату страхових внесків, з яких несплаченими залишилися 69 грн. 81 коп. штрафних санкцій та 5 грн. 77 коп. пені.

Дане рішення було направлено рекомендованим листом та отримане представником Відповідача 17.03.2006р.

Відповідно до п.3 ст.106 Закону №1058 територіальні органи Пенсійного фонду є органами стягнення по збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

          Згідно п.2 ст.106 Закону №1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

          Згідно ч.1-3 п.3 ст.106 Закону №1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми  недоїмки та суми фінансових санкцій.

На підставі викладеного, 10.04.06р. була направлена рекомендованим листом з повідомленням Відповідачу вимога  №Ю-47 від 01.04.2006р. про сплату 4051,37 грн., яка отримана ним 13.04.2006р.  

Згідно ч.8 п.3 ст.106 Закону №1058 у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає  вимогу про  сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Відповідно до п.14 ст.106 Закону №1058:

“Рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу,  передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.

У разі якщо страхувальник,  банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій,  отримали рішення про нарахування  пені та  накладення  штрафу,  передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом  десяти робочих днів,  а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган  Пенсійного фонду   про   його  оскарження,  воно  передається  для  виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.

Суми пені та фінансових санкцій,  застосованих  за  порушення порядку  та  строків  обчислення,  нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж  порядку,  що  й  недоїмка  із  сплати страхових внесків”.

Доказів оскарження вищенаведеної вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій Відповідач не надав, а отже визначені в них суми є узгодженими.

Оскільки Відповідач добровільно визначену вимогою та рішеннями суму протягом десяти робочих днів не сплатив, Позивач звернувся з позовною заявою про стягнення з Відповідача 4051,73грн. боргу зі сплати страхових внесків, штрафних санкцій та пені.

Згідно інформації Позивача №699/24 від 26.04.06р. та №855/24 від 17.05.06р. вищезазначена вимога та рішення про застосування фінансових органів до органів ДВС для виконання не передавалась.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України:        

“У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а  відповідачем  -  фізична  чи  юридична  особа,  судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.”

Покладення на Відповідача держмита у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, даною статтею взагалі не передбачено.

На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для покладення на Відповідача обов'язку сплачувати держмито за розгляд даної справи.

Керуючись ст.ст.94, 158-163, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Озерянське”  (16709,  Чернігівська область, Ічнянський район, с. Хаєнки, вул. Леніна 64а, код ЄДРПОУ 32225449, р/р26008303 в Ічнянському відділенні Ощадбанку №3260, МФО 343068) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі (16700, Чернігівська область, м. Ічня, вул.Орджонікідзе, 11, р/р2560830301320 в Ічнянському відділенні Ощадбанку №3260, МФО 343068, код 14248815)  3976 грн. 15 коп. боргу із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 69 грн. 81коп. штрафних санкцій та 5 грн. 77 коп. пені.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

3. Дана Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку. Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі. Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження. Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Дана Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова або  ухвала  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку. У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

5. Дана Постанова після набрання законної сили,  є обов'язковою для осіб,  які беруть  участь  у  справі,  для  їхніх правонаступників,  а також для всіх органів,  підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини,  які  були  встановлені постановою,  що набрала законної  сили,  в  одній  адміністративній   справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Суддя                                                                                                    І.В. Кушнір