Рішення

від 08.02.2012 по справі 39/165

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

39/165

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

08.02.12 р.                                                                                 Справа № 39/165                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рошен-Маріуполь»,

                     ЄДРПОУ 33653542, м.Маріуполь                    

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка»,  

                           ЄДРПОУ 32939365, м.Маріуполь

про стягнення 75 540 грн. 62 коп.

Суддя  Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рошен-Маріуполь», м.Маріуполь, позивач, звернулось до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка», м.Маріуполь, про стягнення заборгованості в сумі 75540,62 грн., у тому числі основний борг в сумі 63356,62 грн. та пеня в сумі 12184,00 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки товару №1592 від 08.09.2009р., видаткові накладні від 13.02.2010р., 17.02.2010р., 20.02.2010р., 24.02.2010р., 27.02.2010р., 03.03.2010р., 10.03.2010р., 17.03.2010р., 31.03.2010р., 03.04.2010р., 24.04.2010р., 01.05.2010р., 08.05.2010р.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштових відправлень від 08.09.2011р., 16.09.2011р., 07.10.2011р., 21.10.2011р., 05.11.2011р., 18.11.2011р., 22.12.2011р., 05.01.2012р.).

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

08.09.2009р. між сторонами був підписаний договір поставки товару №1592, згідно з умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався передати у власність відповідача товар, а покупець зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п.4.1 договору відповідач зобов'язався оплатити поставлений товар за ціною, передбаченою у накладній на дану партію товару, яка є додатком до цього договору та невід'ємною його частиною, якщо інше не передбачено умовами договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до наданих позивачем до матеріалів справи видаткових накладних від 13.02.2010р., 17.02.2010р., 20.02.2010р., 24.02.2010р., 27.02.2010р., 03.03.2010р., 10.03.2010р., 17.03.2010р., 31.03.2010р., 03.04.2010р., 24.04.2010р., 01.05.2010р., 08.05.2010р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Рошен-Маріуполь», м.Маріуполь здійснювалась передача товару відповідачу згідно з умовами договору від 08.09.2009р. №1592.

Вказані обставини з боку відповідача не спростовані.

Як встановлено судом, пунктом 4.2 договору поставки від 08.09.2009р. №1592 передбачено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються протягом семи календарних днів з моменту відвантаження.

Доказів оплати за поставлений товар суду відповідачем не надано.

За таких обставин, за висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 63356,62 грн. за договором №1592 від 08.09.2009р. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судові засідання не з'явився. Про час та місце розгляд справи був належним чином повідомлений.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №495974, Товариство з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка», м.Маріуполь міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На підставі викладеного, враховуючи, що позов в частині стягнення основного боргу повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 63356,62 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» нарахована пеня в розмірі 12184,00 грн.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Відповідно до ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

З урахуванням викладеного, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Таким чином, саме позивач повинен довести та обґрунтувати, відповідними нормами, правомірність нарахованої ним пені.

За приписом ст.54 Господарського процесуального кодексу України зміст позовних вимог викладається у позовній заяві.

Як встановлено судом, позивачем у позові заявлені вимоги про стягнення пені, передбаченої Законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Таким чином, Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» не передбачено певного розміру пені за прострочку виконання грошових зобов'язань.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Умовами договору №1592 від 08.09.2009р. (п.8.2) передбачено, що в разі несвоєчасної оплати покупець сплачує штраф в розмірі 0,1 % від ціни несплаченого товару за кожен день прострочення.

Проте, у тексті позовної заяви позивачем заявлені вимоги саме про стягнення пені, передбаченої Законом, та відсутнє посилання на пункт договору, яким би передбачалась можливість нарахування такої пені (зокрема, лише міститься посилання на п.2.4 договору, який взагалі відсутній в договорі).

При цьому, діючим Господарським процесуальним кодексом України не передбачено внесення уточнень, виправлень до позовної заяви.

Крім цього, при заявлені позовних вимог за змістом ст.54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява має містити, зокрема, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи  оспорюються.

Всупереч вимог вказаної статті позивачем у позові викладений розрахунок пені, який не містить у собі періодів нарахування сум пені, внаслідок чого суд позбавлений можливості перевірити правомірність нарахування заявлених до стягнення сум.

За таких обставин, враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 12184,00 грн. підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

За таких обставин, керуючись ст.ст.4-3, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                    ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рошен-Маріуполь», м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка», м.Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 75540 грн. 62 коп., у тому числі  основний борг в сумі 63356 грн. 62 коп. та пеня в сумі 12184 грн. 00 коп., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка», м.Маріуполь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рошен-Маріуполь», м.Маріуполь основний борг в сумі 63356 грн. 62 коп., державне мито в сумі 633 грн. 56 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 197 грн. 93 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Рошен-Маріуполь», м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка», м.Маріуполь відмовити.

В судовому засіданні 08.02.2012р. оголошено повний текст рішення.

Суддя                                                               Левшина Г.В.