Рішення

від 31.01.2012 по справі 5015/97/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/97/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.12                                                                                           Справа№ 5015/97/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Куцик І.М.

розглянув матеріали позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівський монтажно-заготівельний завод”, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ВОЛМАКС ПЛЮС”, м. Львів

про стягнення заборгованості з орендної плати

за участю представників:

від позивача: Тирпич Л.Х. –представник, Шевченко Л.О. - представник

від відповідача: не з'явився

          Відповідно до ст.20 ГПК України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Львівський монтажно-заготівельний завод” до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВОЛМАКС ПЛЮС” про стягнення заборгованості з орендної плати.

       Провадження у справі порушено ухвалою суду від 12.01.2012 р. та призначено її розгляд на 31.01.2012 р.

       В судовому засіданні 31.01.2012 р. представники позивача з'явилися, вимоги ухвали суду від 12.01.2012 р. виконали повністю, позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у заяві.

26.01.2012 р. позивач направив на адресу суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 13 400,00 грн. - заборгованості з орендної плати, 76,03 грн. - 3 % річних, 5,60 грн. - втрат від інфляції. Враховуючи подану заяву позивача про зменшення позовних вимог, суд вважає за необхідне розглядати позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівський монтажно-заготівельний завод” до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВОЛМАКС ПЛЮС” про стягнення заборгованості з орендної плати в межах вказаної заяви.

Відповідач у судове засідання не з'явився, письмового відзиву по суті позовних вимог не подав, жодних доказів сплати суми боргу повністю чи частково не надав, клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не направив, хоч належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив:

Між ТзОВ „Львівський монтажно-заготівельний завод” (позивачем) та ТзОВ „ВОЛМАКС ПЛЮС” (відповідачем) укладено договір оренди № 284 від 27.04.2011 р. (надалі договір), відповідно до якого

позивач здає, а відповідач приймає у строкове платне володіння та користування складське приміщення площею 130 м.кв., яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 131.

Позивач повністю виконав взяті на себе зобов'язання за укладеним договором, що підтверджується актом прийому-передачі від 27.04.2011 р.

Відповідно до п. 3.1 договору за користування об'єктом оренди за складське приміщення відповідач зобов'язаний вносити позивачу орендну плату в розмірі 3 900,00 грн. щомісячно. Орендна плата перераховується до 5 числа поточного місяця. Відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату (п.п. 3.5, 4.2 договору оренди № 284 від 27.04.2011 р.)

Проте відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював орендну плату за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість, яка на момент подання позову становила 13 400,00 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції –5,60 грн. та 3% річних –76,03 грн.

Для досудового врегулювання даного спору позивач надсилав відповідачу претензію (вих.№ 202 від 17.11.2011 р.), однак відповідач дану претензію залишив без відповіді.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема  договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч.1 ст.283 ГК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач повністю виконав свої зобов'язання за укладеним договором.

Внаслідок неповного виконання відповідачем зобов'язань за укладеним договором виникла заборгованість, яка на момент подачі позовної заяви становила 13 400,00 грн.  

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.  Позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 76,03 грн. - 3 % річних, 5,60 грн. - втрат від інфляції.

Згідно із ст.43 ГПК України  господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінивши зібрані по справі докази, вислухавши думку представників позивача, cуд дійшов висновку, що вимога про стягнення заборгованості в розмірі 13 400,00 грн.,  76,03 грн. - 3 % річних, 5,60 грн. - втрат від інфляції  підлягає до задоволення.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати необхідно віднести на відповідача в порядку ст.49 ГПК України пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст.  49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВОЛМАКС ПЛЮС” (79022, м. Львів, вул. Городоцька,174; код ЄДРПОУ № 37123685) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівський монтажно-заготівельний завод” (79035, м. Львів, вул. Зелена, 131  р/р; р/р 2600801054989 у Центральній філії ПАТ «Кредобанк», МФО 325365; код ЄДРПОУ № 01412584 ) 13 400,00 грн. - заборгованості з орендної плати, 76,03 грн. - 3 % річних, 5,60 грн. - втрат від інфляції, 1486,69 грн. - судового збору.  

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

   Суддя                                                                                             Гутьєва В.В.