Постанова

від 19.06.2007 по справі 22а-263/2007

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №22а-263/2007 р

Справа №22а-263/2007 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2007 року червня місяця 19 дня                                 Судова колегія Одеського

апеляційного

адміністративного суду

у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів                                         -

Золотнікова О.С.

- Милосердного М. М.  при секретарі - Усенко С. М.  з участю:      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі

адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у

м.  Херсоні на постанову господарського

суду Херсонської області від 28 лютого 2007 року за адміністративним позовом

приватного підприємства "Вісконс" до Державної податкової інспекції у

м.  Херсоні про скасування рішення про

застосування адміністративного арешту активів платника податків,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2007 року приватне підприємство (далі ПП)

"Вісконс" звернулось до суду з позовом до Державної податкової

інспекції (далі ДПІ) у м.  Херсоні про

скасування рішення заступника начальника ДПІ у м.  Херсоні №7 від 15 лютого 2007 року про

застосування адміністративного арешту активів платника податків.

Обґрунтовуючи свої вимоги вказував, що 09 лютого 2007

року при спробі провести перевірку діяльності позивача посадовими особами ДПІ у

м.  Херсоні було пред'явлено повідомлення

про проведення перевірки під яким стояла підпис невідомої особи, що стало

підставою для не допуску перевіряючих для проведення перевірки, а 15 лютого

2007 року позивачем було отримано оскаржуване рішення №7 від 15 лютого 2007

року, яким застосований адміністративний арешт активів ПП "Вісконс".

Позивач вважав неправомірним прийняття цього рішення,

оскільки не допуск перевіряючи був правомірний з-за відсутності у останніх

законних підстав на проведення перевірки.

Посилаючись на наведене і на підставі  ст.11-1 Закону України "Про державну

податкову службу", п.п.9.1.2, п.9.3 

ст.9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами",  ст. ст. 104, 105, 162 КАС України позивач

просив суд скасувати рішення заступника начальника ДПІ у м.  Херсоні №7 від 15 лютого 2007 року про застосування

адміністративного арешту активів платника податків.

Відповідач позовні вимоги не визнав, вказуючи, що позивач

був належним чином повідомлений про перевірку, а тому рішення є підставним та

законним, у зв'язку з чим просив у позові відмовити.

Постановою господарського суду Херсонської області від 28

лютого 2007 року позов задоволений у повному обсязі.

2

Скасовано рішення заступника Начальника ДПІ у м.  Херсоні №7 від 15 лютого 2007 року про

застосування адміністративного арешту активів платника податків - ПП

"Вісконс", код ЄДПРОУ - 33824164.

В апеляційній скарзі ДПІ у м.  Херсоні ставиться питання про скасування

судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм

матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не

відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача,

доводи апеляційної скарги ДПІ у м. 

Херсоні, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в

межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що

апеляційна скарга ДПІ у м.  Херсоні

підлягає задоволенню, з таких підстав.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що

позивач по справі не був належним чином, відповідно до вимог  ст.11-1 Закону України "Про державну

податкову службу" повідомлений про проведення планової виїзної перевірки,

а тому його дії щодо не допуску перевіряючи для проведення перевірки є

правомірним та за це не можна було застосовувати адміністративний арешт активів

платнику податків.

Так суд першої інстанції в рішенні зазначав, що

відповідачем в судове засідання представлена розписка, із якої вбачається, що

директор позивача - ОСОБА_1  отримав

особисто повідомлення про проведення перевірки 24 січня 2007 року.

Присутній в засіданні директор ОСОБА_1  пояснив, що це його підпис, та пред'явив на

огляд оригінал паспорту зі своїм підписом, зовсім не схожий на підпис, що

вчинений у розписці.

Відповідачем представлені для огляду в засідання

декларацій позивача, на яких учинений підпис директора, але цей підпис не співпадає

ні з підписом на попереджені ні з підписом у паспорті.

Така розбіжність підписів на документах не є доказом

того, що на попереджені підпис ОСОБА_1

Судова колегія вважає такі висновки суду першої інстанції

вважає помилковими, оскільки відповідач є суб'єктом владних повноважень, якому

згідно  ст.11 Закону України "Про

державну податкову службу" п.3,4 

ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" надані

повноваження щодо прийняття рішень про адміністративний арешт активів платників

податків.

Перевірка приналежності підпису директорові

позивачаОСОБА_1  під повідомленням про

перевірку від 24 січня 2007 року здійснювалась судом першої інстанції шляхом

візуального контролю суддею, без проведення відповідної експертизи та отримання

з цього факту компетентного висновку правоохоронних органів. Тому висновок суду

про неналежність вказаного підпису директорові позивача є передчасним та

неґрунтовним на відповідній доказовій базі.

Оскільки факт підробки підпису директора позивача не є

встановленим у відповідному Законом порядку, згідно положень п.9.3.1  ст.9 Закону України "Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами" керівник податкового органу при наявності факту не

допуску перевіряючих для проведення перевірки з питань оподаткування мав право

застосувати адміністративний арешт активів цього платника податків, що й було

зроблено відповідним рішенням №7 від 15 лютого 2007 року.

Прийняття такого рішення заступником голови ДПІ у м.  Херсоні належить до його компетенції. На час

винесення постанови по справі дії посадових осіб не визнані протиправними у

встановленому Законом порядку.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку,

що при вирішені справи судом першої інстанції допущена невідповідність

висновків суду матеріалам справи і це призвело до неправильного вирішення

справи.

Враховуючи наведене та керуючись п.3 ч.1  ст. 202 КАС України судова колегія вважає

необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти по справі нову

постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ПП

"Вісконс" до ДПІ у м.  Херсоні

про скасування рішення про застосування адміністративного арешту активів

платника податків.

3

Керуючись  ст. ст.

195, 196; п.3 ч.1  ст. 198; п.3 ч.1  ст. 202; 

ст. 207; ч.5  ст. 254 КАС України,

судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у

м.  Херсоні задовольнити, постанову

господарського суду Херсонської області від 28 лютого 2007 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою відмовити

приватному підприємству "Вісконс" у задоволенні позовних вимог до

Державної податкової інспекції у м. 

Херсоні про скасування рішення заступника начальника Державної

податкової інспекції у м.  Херсоні №7 від

15 лютого 2007 року про застосування адміністративного арешту активів платника

податків.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно

після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого

Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної

сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.