Рішення

від 09.02.2012 по справі 5006/14/3/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

5006/14/3/2012

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

09.02.12 р.                                                                                 Справа № 5006/14/3/2012                               

за позовом Публічного акціонерного товариства „Тернопільський завод штучних шкір

                    „Вінітекс”, ЄДРПОУ 00300400, м.Тернопіль

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька торгівельна група

                           „Юнісейл”, ЄДРПОУ 37491635, м.Донецьк

про стягнення 169794,50 грн.

Суддя  Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство „Тернопільський завод штучних шкір „Вінітекс”, м.Тернопіль, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донецька торгівельна група „Юнісейл”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 169794,50 грн., у тому числі заборгованість в сумі 163200,00 грн., інфляція в сумі 59,82 грн., три проценти річних в сумі 1059,68 грн. та пеня в сумі 5475,00 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань з постачання товару за укладеним між сторонами договором поставки від 08.09.2011р. №Д08-04/09 та безпідставне знаходження у останнього грошових коштів в сумі 163200,00 грн.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (списки відправлень рекомендованої кореспонденції від 13.01.2012р., 26.01.2012р.).

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

08.09.2011р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №Д08-04/09, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався поставити в обумовлений термін і передати у власність позивача, а позивач – прийняти та оплатити матеріали, які постачаються в рамках даного договору, ціна, кількість, строки відвантаження й поставки якого визначаються специфікаціями до даного договору.

Згідно розділу 2 договору від 08.09.2011р. №Д08-04/09 загальна кількість товару є сумою кількості товару, вказаною у видаткових накладних та/або специфікаціях до даного договору. Ціна товару за договором формується з урахуванням всіх знижок, наданих постачальником покупцеві згідно з погодженими сторонами умовами. Ціна товару встановлюється за згодою сторін і відображається в специфікаціях та/або видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Загальна сума договору складається з вартості поставленого товару покупцеві за весь період дії даного договору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

За таких обставин, за висновками суду, внаслідок підписання сторонами договору поставки від 08.09.2011р. №Д08-04/09 у відповідача та позивача виникли відповідні зобов'язання.

Зокрема, згідно п.3.1 договору розрахунки за поставлений товар за цим договром здійснюються на умовах 100% попередньої оплати. Датою оплати вважається дата надходження коштів на поточний рахунок постачальника.

Одночасно, відповідно до ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За приписом ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

В п.3.2 договору від 08.09.2011р. №Д08-04/09 сторонами було узгоджено, що поставка товару здійснюється на умовах, передбаченнгих в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Датою виписки постачальником товарної накладної покупцеві є дата відвантаження товару. Датою відвантаження товару є: при поставці залізничним транспортом дата, вказана на штемпелі в залізнічній накладній станції відправлення, при поставці автотранспортом – дата завантаження на складі постачальника (п.3.3 договору). Відповідно до п.3.4 договору датою поставки партії товару є: при поставці залізничним транспортом дата, зазначена на штемпелі в залізничній накладній станції призначення, при поставці автотранспортом постачальника – дата й час, зазначені покупцем у товарній та товарно-транспортній накладних, складених постачальником, при поставці зі складу постачальника – дата відвантаження товару.

За змістом додатку №1 від 08.09.2011р. до договору від 08.09.2011р. №Д08-04/09 відповідач зобов'язаний поставити позивачу наступний товар: Refrigerant  134А 13,6 у кількості 4080 кг на суму 163200,00 грн. Поставка здійснюється автотранспортом постачальника. Місце поставки: м.Тернопіль, вул.Текстильна, 5. Поставка товару здійснюється протягом 5 календарних днів з дати оплати товару.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судом, згідно платіжних доручень №754 від 09.09.2011р., №776 від 15.09.2011р., №769 від 15.09.2011р. позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 163200,00 грн. за Refrigerant  134А 13,6 згідно рахунку-фактури №П-00003581 від 08.09.2011р.

Таким чином, з урахуванням вимог додатку №1 від 08.09.2011р. до договору від 08.09.2011р. №Д08-04/09 відповідач зобов'язаний був поставити позивачу товар в строк до 20.09.2011р.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

За висновками суду, відповідачем відповідних належних доказів виконання перед позивачем своїх зобов'язань з постачання товару за договором від 08.09.2011р. №Д08-04/09 не надано.

Як наслідок, свої зобов`язання щодо своєчасного та повного постачання товару позивачу за договором від 08.09.2011р. №Д08-04/09 всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Відповідно до ст.665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар  покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

За приписом ст.693 Цивільного кодексу України покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати у разі, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк.

За висновками суду, позивачем відповідних вимог про повернення суми попередньої оплати не заявлено, а заявлено позов про стягнення грошових коштів, які безпідставно знаходяться у відповідача.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла  його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Проте, як було встановлено судом вище, грошові кошти в сумі 163200,00 грн. були перераховані позивачем відповідачу на підставі договору поставки від 08.09.2011р. №Д08-04/09. Тобто, твердження позивача щодо безпідставності знаходження у відповідача грошових коштів в сумі 163200,00 грн. спростовуються наданими до справи матеріалами.

Крім цього, згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Право на позов (початок перебігу строку позовної давності) за приписом ст.261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як встановлено судом, позивачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено фату направлення на адресу відповідача вимоги про повернення сплаченої суми попередньої оплати у розмірі 163200,00 грн.

При цьому, наданий позивачем до матеріалів справи лист-вимогу від 27.01.2012р. №22 суд до уваги не приймає, враховуючи направлення останнього на адресу відповідача позивачем після звернення з позовом до суду.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача на момент звернення позивача до суду обов'язку повернути грошові кошти в сумі 163200,00 грн. та, як наслідок, відсутність у позивача порушеного з боку відповідача права на повернення попередньої оплати в сумі 163200,00 грн.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позов в частині вимог про стягнення заборгованості в сумі 163200,00 грн. підлягає залишенню без задоволення.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України також було нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача три проценти річних в сумі 1059,68 грн. за період з 20.09.2011р. по 07.12.2011р. та інфляцію в сумі 59,82 грн.

Враховуючи висновки суду про відсутність доказів невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань з повернення попередньої оплати, які тягнуть за собою можливість застосування певного виду відповідальності, вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача трьох процентів річних в сумі 1059,68 грн. та інфляції в сумі 59,82 грн. також підлягають залишенню без задоволення.

На підставі п.6.3 договору  від 08.09.2011р. №Д08-04/09 позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення пеню в сумі 5475,00 грн. за період з 20.09.2011р. по 07.12.2011р.

Зокрема, згідно п.6.3 договору у випадку невиконання постачальником умов, зазначених в п.3.2 договору, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент порушення зобов'язань від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення зобов'язання відповідно до умов даного договору.

Приймаючи до уваги висновки суду щодо невиконання відповідачем своїх зобов'язань з постачання товару позивачу за договором від 08.09.2011р. №Д08-04/09 на суму 163200,00 грн. в строк до 20.09.2011р., виходячи з того, що розрахунок суми пені є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 5475,00 грн. підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                    ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Тернопільський завод штучних шкір „Вінітекс”, м.Тернопіль до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька торгівельна група „Юнісейл”, м.Донецьк задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька торгівельна група „Юнісейл”, м.Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства „Тернопільський завод штучних шкір „Вінітекс”, м.Тернопіль пеню в сумі 5475 грн. 00 коп., судовий збір в сумі 109 грн. 35 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Тернопільський завод штучних шкір „Вінітекс”, м.Тернопіль до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька торгівельна група „Юнісейл”, м.Донецьк відмовити.

В судовому засіданні 09.02.2012р. оголошено повний текст рішення.

Суддя                                                               Левшина Г.В.