Рішення

від 08.02.2012 по справі 5016/4232/2011(4/177)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5016/4232/2011(4/177)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "08" лютого 2012 р.                               Справа №  5016/4232/2011(4/177)

позивач             Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія по виробництву

                          технічного кисню “Оксико ЛТД”

                          вул. Пролетарська, 1-а, м. Донецьк, 83030,

відповідач       Спільне Українсько-Російське Підприємство в формі Товариства з обмеженою

                          відповідальністю “Алтай”

                        вул. Космонавтів, 81/15, м. Миколаїв, 54028

                                                                                      Суддя   Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача                    - не з'явився

Від відповідача           -  не з'явився

СУТЬ СПОРУ:    стягнення заборгованості в сумі 42 000,00 грн.,

Заявою від 10.01.2012р. № 10/01-12 (вх. № 1088/2012 від 19.01.2012 р.), позивач зменшив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 31992,00 грн.   за договором поставки від 20.05.2010 р.

Враховуючи, що відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач скористався своїм правом до прийняття рішення, заява від 10.01.2012р. надіслана відповідачу завчасно, справа розглядається за визначеною заявою.

Позивач заявив клопотання про розгляд справи у відсутність свого представника.

Відповідач про час судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст. 64 ГПК України (арк.спр. 49-51), але вимог ухвал суду від 26.12.2011р. та 18.01.2012р. не виконав, відзив та витребувані документи не надав. До суду повернулись копії ухвал, надіслані на адресу відповідача, з відміткою поштової установи про вибуття адресата.

Розглянувши матеріали справи, на підставі ст. 75 ГПК України за наявними документами, господарський суд, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду і просить стягнути з відповідача суму 31992,00 грн. передплати, оскільки за договором поставки від 20.05.2010р. він виконав свої обов'язки шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача передплати в сумі 42000,00 грн., а відповідач на момент подання позову не поставив позивачу товар, обумовлений умовами договору.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного:

20.05.2010 року сторонами був укладений договір поставки, відповідно до умов якого відповідач (постачальник) повинен був поставити та передати у власність позивача (покупця) товар, а покупець зобов'язався сплатити вартість товару на умовах 100% передоплати та прийняти його.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору, товар повинен був поставлений покупцю протягом 45 календарних днів після здійснення 100% передоплати.

Згідно платіжного доручення № 733 від 21.10.2010р., позивач перерахував на поточний рахунок відповідача передплату в сумі 42000,00 грн. (арк.спр. 19), що становить 100% від загальної вартості товару, але відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, товар не поставив.

14.10.2011 р. позивач листом № 13/10-11А звернувся до відповідача з вимогою про повернення суми попередньої оплати, але відповідач залишив її без відповіді та задоволення (арк.спр. 5-7).

Пунктом 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до  умов  договору або вимог ЦК України.

Після порушення провадження у справі відповідачем сплачена частина боргу в сумі 10008,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3107 від 12.12.2011р. та № 3101 від 14.12.2011р. Залишок боргу станом на час розгляду справи складає 31992,00 грн., про що визначено в заяві позивача від 10.01.2012р.

Отже, вимоги позивача щодо повернення суми попередньої оплати цілком обґрунтовані, оскільки відповідач доказів поставки товару або повернення суми передоплати в повному обсязі позивачу станом на час розгляду справи не надав, позовні вимоги не заперечив.

В судовому засіданні за ініціативою суду з допомогою програми АРМ ЄДР –ІНФО (ЕЦП) (3.16.3.11817) було оглянуто відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, згідно якого юридична адреса  відповідача не змінювалась.

Ухвали суду, надіслані за юридичною адресою відповідача (вул. Космонавтів, 81/15, м. Миколаїв, 54028), повернулись з відміткою поштової установи про вибуття адресата (арк.спр. 47-51). Між тим, згідно ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної  особи  є  адреса  органу або особи,  які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Норми ГПК України не передбачають розшук судом або стороною по справі фактичного місця знаходження іншої сторони.

Відповідач відповідно до ст.ст. 19, 22 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців " змін до відомостей про юридичну особу не вносив, відзив та доказів погашення боргу станом на час розгляду справи  не надав, наявність боргу не заперечив.  

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїм правом не скористався.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню повністю, судові витрати слід віднести за рахунок відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись  ст.ст. 49, 82-85 ГПК України,  господарський суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Спільного Українсько-Російського Підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Алтай” (вул. Космонавтів, 81/15, м. Миколаїв, код 23111618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія по виробництву технічного кисню “Оксико ЛТД” (вул. Пролетарська, 1-а, м. Донецьк, код 24810212) борг в сумі 31992,00 грн. (тридцять одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дві грн. 00 коп.), державне мито в сумі 319,92 грн. (триста дев'ятнадцять грн. 92 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.)

Наказ видати позивачу.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

   Суддя                                                        Т.М.Дубова