5020-1975/2011
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2012 року справа № 5020-1975/2011
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Янюк О.С.,
за участю представників :
позивача –не з'явився;
відповідача –не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп»
(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шолом-Алейхема, 5)
до Приватного підприємства «Миласса»
(99040, м. Севастополь, вул. Коломійця, 2)
про стягнення 53 003,07 грн,
ВСТАНОВИВ:
15.12.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп»(далі –позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі –суд) до Приватного підприємства «Миласса»(далі –відповідач) про стягнення 53 003,07 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 231, 232, 265 Господарського кодексу України, ст. 525, 526, 629, 693 Цивільного кодексу України та зазначає, що відповідачем порушені зобов'язання за договором поставки від 08.12.2010 №СВ 08/12/01 в частині оплати поставленого товару.
Ухвалою суду від 22.12.2011 порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) зобов'язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору. Розгляд справ призначений на 18.01.2012. Ухвалою суду від 18.01.2012 розгляд справи був відкладений на 02.02.2012.
До початку судового засідання 23.01.2012 від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, яке судом було задоволено. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 136).
У судове засідання 02.02.2012 представник відповідача до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно і належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»). За таких обставин, суд вважає сторін належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.
Крім того, ст.22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
З урахуванням викладено суд вважає за можливим розглянути зазначену справу у відсутність відповідача.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим ст.59 ГПК України та відзиву на позов не надав, тому справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, судом встановлені наступні обставини.
08.12.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп»(постачальник) та приватним підприємством «Миласса»(покупець) укладений договір поставки №СВ 08/12/01 (далі –Договір) (а.с.10-12), відповідно до якого постачальник зобов'язується у порядки та строки, встановлені Договором, передати чорний металопрокат (далі —товар) у власність покупця, асортимент, кількість та ціна якого визначаються у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору, а покупець зобов'язаний прийняти та своєчасно оплатити продукцію, на умовах та у строки, передбачені цим договором (п. 1.1 Договору).
Розрахунки за продукцію здійснюються шляхом перерахування грошових коштів та поточний рахунок постачальника у встановлені у Специфікаціях строки. Фактом оплати вважається зарахування грошових коштів на рахунок постачальника. (п. 3.2 Договору).
У випадку прострочення оплати за поставлений товар покупець зобов'язаний уплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості оплаченого товару, за кожний день прострочки (п. 7.2 Договору)..
Специфікаціями до Договору від 07.07.2011 (а.с. 13), від 14.07.2011 (а.с. 14), від 19.07.2011 (а.с. 15) оплата визначена по факту поставки товару.
На виконання умов Договору за період з 08.12.2010 по 12.08.2011 позивачем відповідачеві було поставлено товару на загальну суму 422 297,40 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи Специфікаціями, рахунками, видатковими накладними та довіреностями на отримання товару.
Так, товар був поставлений відповідачеві за видатковою накладною (далі —в/н) №900453 від 13.12.2010 на суму 35740,00 грн (а.с. 25) (рахунок від 08.12.2010, а.с. 16), за в/н № 900470 від 14.12.2010 на суму 2326,13 грн (а.с. 26) (рахунок від 13.12.2010, а.с. 17), за в/н № 900490 від 16.12.2010 на суму 23689,55 грн (а.с. 27) (рахунок від 15.12.2010, а.с. 18), за в/н № 900954 від 25.05.2011 на суму 15851,90 грн (а.с. 28) (рахунок від 11.05.2011, а.с. 19), за в/н № 901035 від 03.06.2011 на суму 198 153,32 грн (а.с. 29) (рахунок від 02.06.2011, а.с. 21), за в/н № 901033 від 03.06.2011 на суму 60048,10 (а.с. 30) (рахунок від 02.06.2011, а.с. 20), а разом на суму 335 809,00 грн.
Покупець сплатив за поставлений товар суму 373 036,72 грн, переплативши на 37 227,72 грн. Суму переплати було зараховано в оплату поставленого товару від 07.07.2011 за в/н № 901266 на суму 26020,60 грн (а.с. 22) та від 14.07.2011 за в/н № 902126 на суму 29 817,20 грн (а.с. 23). Залишок заборгованості за цією поставкою склав 18 610,08 грн (26020,60 грн + 29817,20 грн - 37227,72 грн =18 610,08 грн)
Крім того, 19.07.2011 постачальником було поставлено покупцю товар на суму 30 650,60 грн за в/н № 901365 (рахунок від 06.07.2011, а.с. 24), який відповідачем оплачений не був.
Таким чином, заборгованість відповідача, за розрахунком позивача, склала 49 260, 68 грн (18 610,08 грн + 30 650,60 грн = 49 260, 68 грн).
Претензія на вказану суму з вимогою погасити існуючу заборгованість була надіслана на адресу відповідача 11.11.2011 (а.с. 72-76), проте залишена останнім без задоволення.
Наведене і стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарський кодексом України (далі –ГК України) (ч. 1 ст. 175 ГК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено судом, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).
Із наведеною нормою узгоджується ч.1 ст.265 ГК України, згідно з якою, за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
У силу ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено що за спірним Договором позивач поставив відповідачеві товар на суму 422 297,40 грн, з яких сплачено разом 373 036,72 грн, що підтверджується виписками по особовому рахунку (а.с. 38-69). Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем склала 49 260,68 грн. Вказана сума на час розгляду справи відповідачем не сплачена.
З огляду на те, що своєчасна оплата отриманого товару є одним з основних обов'язків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з основної заборгованості у розмірі 49 260,68 грн.
За прострочення оплати за поставлений товар позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3135,51 грн та 3% річних у розмірі 606,88 грн.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
За приписами п.3.3 Договору порядок розрахунків між сторонами визначається у Специфікаціях. Специфікаціями встановлений строк оплати по факту поставки.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що у встановлені Специфікаціями строки відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплату товару не виконав, тобто є таким, що порушив (прострочив виконання) зобов'язання.
У силу ч. 2 ст. 20 ГК України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 № 543/9-ВР платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Зазначені положення законодавства сторони відобразили у п. 7.2 Договору.
Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд, перевіривши розрахунок пені наданий позивачем у позовній заяві (а.с.5) зазначає, що в цілому він здійснений з урахуванням наведених законодавчих норм, проте, має певні помилки, тому суд наводить власний розрахунок пені:
Сума боргу, грнПеріод простроченняКількість днів Подвійна облікова ставка НБУ в день, %Сума пені, грн
18 610,08з 15.07.2011по 19.07.201150,04239,08
30 650,60з 20.07.2011по 14.12.20111480,0421905,24
18610,08 грн*5*(7,75*2/365)/100 = 39,08 грн
30650,60 грн*148*(7,75*2/365)/100 = 1905,24 грн
Разом пеня за прострочення оплати вказаних поставок товару складає 1 944,32 грн (39,08 грн + 1905,24 грн = 1944,32 грн), а тому позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 3135,51 грн підлягають задоволенню частково –у сумі 1 944,32 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором позивач також просить суд стягнути з останнього 3 % річних у розмірі 606,88 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3 % річних, наданий позивачем у позовній заяві (а.с5), суд зазначає, що в цілому він здійснений з урахуванням ст. 625 ЦК України, проте, має певні помилки, тому суд наводить власний розрахунок процентів річних:
Сума боргу, грнПеріод простроченняКількість днів Розмір % річнихСума 3% річних, грн
18 610,08з 15.07.2011по 19.07.2011537,65
30 650,60з 20.07.2011по 14.12.20111483372,85
18610,08 грн*5*(3/365/100) = 7,65 грн
30650,60 грн*148*(3/365/100) = 372,85 грн
Разом 3% річних за прострочення оплати вказаних поставок товару складає 380,50 грн (7,65 грн + 372,85 грн = 380,50 грн), а тому позовні вимоги в частині стягнення процентів річних в сумі 606,88 грн підлягають задоволенню частково –у сумі 380,50 грн.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, у сумі 51 585,50 грн, з яких: 49 260,68 грн –основний борг, 1944,32 грн –пеня та 380,50 грн –3% річних.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у сумі 1031,71 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Надміру сплачена сума судового збору у розмірі 94,50 грн підлягає поверненню позивачу з державного бюджету міста Севастополя.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємства “Миласса” (ідентифікаційний код 32520556; 99040, м. Севастополь, вул. Коломійця, 2, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» (ідентифікаційний код 36441934; 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шолом-Алейхема, 5; 49044, м. Дніпропетровськ, а/с 2763; п/р 2600630532001 в ПАТ банк «Кредит-Дніпро», м. Дніпропетровськ, МФО 305749, або на будь-який інший рахунок) 51 585,50 грн (п'ятдесят одна тисяча п'ятсот вісімдесят п'ять грн. 50 коп.), з яких: 49 260,68 грн –основний борг, 1944,32 грн –пеня та 380,50 грн –3% річних, а також судовий збір у розмірі 1 031,71 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп»надміру сплачену суму судового збору у розмірі 94,50 грн шляхом винесення відповідної ухвали.
Суддя підпис О.С. Янюк
Повне рішення в порядку
статті 84 ГПК України
оформлено і підписано
03.02.2012.
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 02.02.2012 |
Оприлюднено | 13.02.2012 |
Номер документу | 21343274 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Янюк Олена Сергіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні