5020-1930/2011
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2012 року справа № 5020-1930/2011
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Южфлотсервіс»
(вул. Берегова, 3А, м. Южне, Одеська обл., 65481)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Морська компанія «РЕЙ»
(вул. Корсунська, 33, м. Севастополь, 99008)
про стягнення 87861,80 грн.,
представники сторін не з'явилися,
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Южфлотсервіс»звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Морська компанія «РЕЙ»про стягнення 87861,80 грн., з яких: 83456,79 грн. –заборгованість за договором, 3685,76 грн. –пеня, 719,25 грн. –3% річних.
Позивач, з посиланням на статті 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за договором №17/349 від 26.05.2011 в частині оплати за поставлений товар.
Ухвалою від 07.12.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.
Позивач та відповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.
Оскільки явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, суд вважає за можливим розглянути справу у відсутності представників сторін.
У мотивувальній частині позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю «Южфлотсервіс»заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову в порядку статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України у вигляді накладення арешту на майно або грошові суми, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Морська компанія «РЕЙ».
Відповідно до положень частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову встановлено ставку судового збору: 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.
Оскільки ані на день звернення до суду, ані в процесі розгляду справи позивачем не надано належних доказів оплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, а також, враховуючи те, що в судових засіданнях представник позивача не наполягав на розгляді даної заяви, суд залишив заяву про вжиття заходів до забезпечення позову без розгляду.
Відповідач у відзиві на позов визнав заборгованість за договором №17/349 від 26.05.2011 в розмірі 83456,79 грн. та зазначив, що, враховуючи тимчасові фінансові складнощі на підприємстві, має намір погасити заборгованість протягом першого кварталу 2012 року.
Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
26.05.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Южфлотсервіс»(далі –Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Морська компанія «РЕЙ»(далі – Покупець) був укладений договір №17/349 (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах даного Договору товар, номенклатура, кількість, ціна, строк поставки вказуються в погоджених сторонами специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Товар повинен бути поставлений Покупцю в строк не пізніше 14-ти календарних днів з дати оплати Покупцем рахунку. Датою поставки товару вважається дата, вказана в накладній, підписаній представником Покупця (пункт 3.3. Договору).
Пунктом 4.1. Договору встановлено, що Покупець здійснює оплату за погоджений в специфікаціях товар протягом 2-х банківських днів з дати підписання специфікації і виставлення рахунку Постачальником.
Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011 (пункт 7.1. Договору).
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар згідно специфікації №3 від 29.07.2011 на суму 208641,98 грн. (арк. с. 11), що підтверджується видатковими накладними №РН-0000153 від 29.08.2011, №РН-0000171 від 09.09.2011, підписаними обома сторонами (арк. с. 13-14).
Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №СФ-00240 від 29.07.2011 на суму 208641,98 грн. (арк. с. 12), проте відповідач оплатив поставлений товар лише частково, в сумі 125185,19 грн., що і стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю –продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків, скріпленого печатками сторін, станом на 30.11.2011 заборгованість відповідача перед позивачем складала 83456,79 грн. (арк. с. 66).
Заборгованість відповідача перед позивачем за Договором станом на день розгляду справи в суді складає 83456,79 грн. і залишається непогашеною.
Відповідно до частини п'ятої статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
На підставі викладеного, у зв'язку з тим, що відповідач у відзиві на позов визнав заборгованість за Договором в розмірі 83456,79 грн., а також у зв'язку з тим, що докази погашення відповідачем наявної заборгованості відсутні, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Морська компанія «РЕЙ» заборгованості за Договором в розмірі 83456,79 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3685,76 грн.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.4. Договору сторони встановили, що у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару Покупець виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, встановленої на цей період, що нараховується на суму простроченого платежу за кожен день прострочки.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом був проведений перерахунок пені (за формулою: сума боргу х ставку пені у відсотках за день прострочення х кількість днів прострочення виконання зобов'язання), відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період з 11.08.2011 по 22.11.2011 у розмірі: 83456,79 х 0,0424657% х 104 = 3685,82 грн.
Згідно з положеннями статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Оскільки зазначеного клопотання позивачем заявлено не було, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 3685,76 грн.
Позивач просить також стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 719,25 грн.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом був проведений перерахунок 3% річних за формулою: сума заборгованості х 3% х кількість днів прострочення : 365 днів, відповідно до якого з відповідача на користь позивача за період з 11.08.2011 по 22.11.2011 підлягають стягненню 3 % річних в розмірі: 83456,79 х 3% х 104 : 365 = 713,38 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково –в сумі 713,38 грн.
Отже, враховуючи все вищезазначене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 87855,93 грн., з яких: 83456,79 грн. –заборгованість за договором, 3685,76 грн. –пеня, 713,38 грн. –3% річних.
Витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 43, 49, 78, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Морська компанія «РЕЙ»(вул. Корсунська, 33, м. Севастополь, 99008, код ЄДРПОУ 32737940, відомості про наявні розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю«Южфлотсервіс» (вул. Берегова, 3А, м. Южне, Одеська обл., 65481, код ЄДРПОУ 26507877, р/р 26007311066201 у АБ «Південний»м. Одеса, МФО 328209) 87855,93 грн., з яких: 83456,79 грн. –заборгованість за договором, 3685,76 грн. –пеня, 713,38 грн. –3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1757,12 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Суддя О.О.Єфременко
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 06.02.2012
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 02.02.2012 |
Оприлюднено | 13.02.2012 |
Номер документу | 21343284 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Єфременко Оксана Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні