Постанова

від 12.10.2006 по справі а-44/24-05 (н.р. а-46/260-04)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А-44/24-05 (н.р. А-46/260-04)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "12" жовтня 2006 р.                Справа № А-44/24-05 (н.р. А-46/260-04)

вх. № 890/4-44 (н.р. 6292/4-46)

Суддя господарського суду Харківської області Дюкарєва С.В.

за участю секретаря судового засідання Рудяк Т.О.

представників сторін :

позивача -Селіна О.С.

відповідача Бондаренко В.Й.

3-я особа - не з"явилась.

по справі за позовом  СТГО "Південна залізниця" м. Харків   

до  Територіальне управління Держнаглядохоронпраці України по Харківськійобласті, м. Харків 3-я особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Полтаві

про визнання недійсним акту ненормативного характеру  

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд визнати недійсним припис № 2 від 22.12.2003р. начальника територіального управління Держнаглядохоронпраці України по Харківській області Сильвестрова В.П. як такий, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а також стягнути з відповідача державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.02.2005р. розгляд справи було зупинено до розгляду Роменським міськрайонним судом Сумської області по суті справи за позовом Міняйло Л.В. до Полтавської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці Державної адміністрації залізничного транспорту про зобов'язання скласти акт про нещасний випадок.

Враховуючи, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі, відпали, ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2006р. провадження у справі поновлено.

Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримує.

Відповідач проти позову заперечує, вказує на те, що розслідування нещасного випадку було проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для визнання припису № 2 недійсним відсутні.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, письмових пояснень по суті спору не надав.

У судовому засіданні 03.10.2006р. оголошено  протокольну ухвалу про перерву  до 12.10.2006р.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

14.02.2003р. о 19год. 45хв. на автошляху між районним центром Гадяч Полтавської області та районним центром Липова Долина Сумської області сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій постраждали працівники Полтавської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці Міняйло В.І., Оніщенко Н.П. та Шевченко О.В.

Для розслідування нещасного випадку наказом Територіального управління Держнаглядохоронпраці України від 17.02.2003р. № 27 була призначена відповідна комісія.

За результатами розслідування комісія зі спеціального розслідування одностайно дійшла до висновку про те, що нещасний випадок необхідно вважати таким, що не пов'язаний з виробництвом.

У зв'язку з надходженням до відповідача заяви родичів загиблих, наказом Територіального управління Держнаглядохоронпраці України від 14.10.2003р. № 119 була створена комісія для додаткового спеціального розслідування цього нещасного випадку.

В результаті додаткового спеціального розслідування комісія дійшла висновку, що нещасний випадок необхідно вважати таким, що не пов'язаний з виробництвом. Головою комісії Бондаренко В.Й. була викладена окрема думка, в якій він вважає, що нещасний випадок, який стався 14.02.2003р., необхідно вважати таким, що пов'язаний з виробництвом.

Відповідачем позивачу було надіслано припис № 2 від 22.12.2003р. з пропозицією вважати нещасний випадок пов'язаним з виробництвом, скласти на кожного потерпілого акти за формою Н-1 і взяти нещасні випадки на облік.

Посилаючись на те, що вказаний припис суперечить висновкам комісій зі спеціального розслідування, призначених наказами № 27 від 17.02.2003р. та № 119 від 14.10.2003р. та не відповідає вимогам чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Порядок проведення розслідування нещасного випадку, який стався 14.02.2003р. з начальником станції Ромни Шевченком О.В., комерційним ревізором Полтавської дирекції залізничних перевезень Міняйлом В.И. та товарним касиром станції Ромни Оніщенко Н.П.,  на час його настання та розслідування регламентувався Положенням про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001р. № 1094 (далі - Положення).

У відповідності до п. 36 Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001р. ( чинного на момент  проведення спеціального розслідування та винесення припису) групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров*я підлягають спеціальному розслідуванню.

Пункт 39 Положення встановлює, що спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 2 - 4 особи, проводиться комісією із спеціального розслідування, яка призначається наказом керівника Держнаглядохоронпраці або його територіального органу за погодженням з органами, представники яких входять до складу цієї комісії.

Згідно п. 41 Положення за результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5, а також оформляються інші матеріали. Акт спеціального розслідування підписується головою і всіма членами комісії із спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії у письмовій формі викладає свою окрему думку.

Як вбачається з п. 42 Положення у разі розходження думок членів комісії із спеціального розслідування керівник відповідного органу державного нагляду за охороною праці, який призначив цю комісію, розглядає разом з членами комісії матеріали розслідування і може призначити нове розслідування або видати роботодавцю припис за формою Н-9 щодо визнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом, складання акта за формою Н-1 і взяття його на облік.

Як свідчать матеріали справи, рішення за результатами розслідування комісією зі спеціального розслідування, яка  була призначена наказом Територіального управління Держнаглядохоронпраці України від 17.02.2003р. № 27, про те, що нещасний випадок, який стався, необхідно вважати таким, що не пов'язаний з виробництвом, було прийнято одностайно, тобто розходження думок членів комісії були відсутні.

Як свідчить аналіз п. 42 Положення, призначення додаткового спеціального розслідування можливе лише в разі розходження думок членів комісії.

Відповідачем в порушення зазначеного п. 42 Положення було призначено нове розслідування, яке підтвердило висновки першого. Оскільки в результаті проведення додаткового спеціального розслідування головою комісії Бондаренком В.Й. була висловлена окрема думка, тобто існувало розходження думок членів комісії, у відповідності до вимог п. 42 Положення відповідач повинен був розглянути разом з членами комісії матеріали розслідування.

Як свідчать матеріали справи, матеріали розслідування нещасного випадку не були розглянуті начальником територіального управління Держнаглядохоронпраці України по Харківській області Сильвестровим В.П. разом з членами комісії. Натомість ним 22.12.2003р. було видано припис № 2, в якому позивачу пропонується вважати нещасний випадок пов'язаним з виробництвом, скласти на кожного потерпілого акти за формою Н-1 і взяти нещасні випадки на облік.

Таким чином, припис № 2 від 22.12.2003р. було видано з порушенням вимог Положення.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 30.03.2006р. визнано нещасний випадок, який стався 14 лютого 2003 року на трасі Полтава-Гадяч- Липова Долина-Ромни і внаслідок якого загинув Міняйло В.І., таким, що стався під час виконання останнім трудових обов'язків і пов'язаний з виробництвом.

Однак, з урахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства суд приходить до висновку, що припис № 2 від 22.12.2003р. видано з порушенням процесуального порядку, визначеного  Положенням про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001р. № 1094, а тому  позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями   1,2,17-20,151-153,160-162, 163  Кодексу адміністративного судочинства України п.п. 36, 39, 41, 42 "Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" затвердженого Постановою КМУ від 21.08.2001р. , -      , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним припис № 2 від 22.12.2003р., виданий начальником територіального управління Держнаглядохоронпраці України по Харківській області Сильвестровим В.П.

Стягнути з Територіального управління Держнаглядохоронпраці України по Харківській області, м. Харків, вул. Артема, 40, код 02844417, відомості про поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні   на користь СТГО Південна залізниця, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, код 01072609, відомості про поточні рахунки в установах банку відсутні - 85грн. державного мита і 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.

Повний текст постанови виготовлено 16.10.2006р. о 12:30

Сторони та інші особи які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права і обов”язки,  мають право оскаржити в апеляційному порядку цю постанову суду.

Особи визначені статтею 185 КАС України можуть  подати заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Обґрунтування мотивів оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі, яка подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга може бути подана до Харківського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                            Дюкарєва С.В.