Постанова

від 16.10.2006 по справі ас-04/285-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-04/285-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "16" жовтня 2006 р.  о 09:50              Справа № АС-04/285-06

вх. № 5666/1-04

Судова колегія господарського суду Харківської області у складі:

Головуючий суддя Григоров А.М.

суддя Мінаєва О.М.

суддя Яризько В.О.

за участю секретаря судового засідання Попов О.Г.

представників сторін

позивача - Яровий В.М. - дир., пасп.

відповідача - Демчан А.В. - дов.

по справі за позовом  Міське споживче товариство "КООП - Сільгосппродукти", м. Харків   

до  ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова  

про визнання незаконними позапланової перевірки та податкового повідомлення  

ВСТАНОВИЛА:

Позивач просить визнати дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова попроведенню двох виїзних позапланових перевірок позивача у період з 07.10 по 17.10.2003 р. та з 15.12 по 28.12.2004 р. протиправними а перевірки незаконними.

Визнати недійсними податкові повідомлення – рішення про застосування штрафних санкцій від 1.10.2003 р. №281-23-319/8830/0 в розмірі 156,35 грн.,  від 02.02.2004 р. №290-23-319/9088/2 в розмірі 704,80 грн., від 17.12.2004 р. №0003222303/9590/0 в розмірі 117,37 грн., від 29.12.2004 р. №0003262303/9867/0 в розмірі 197 грн..

Уточнення позовних вимог , які є фактично доповненнями до них, не були прийняті судом, в зв'язку з не підсудністю господарському суду , про що винесена протокольна ухвала (аркуш справи 60-61).

Відповідач  проти позову заперечує, вказує, що перевірки та рішення законні. Посилається на обставини викладені в запереченнях на позов та письмових поясненнях.

Стосовно перевірки за період з 07.10 по 17 .10.2003 р. судом встановлено, що перевірка проведена на підставі п. п. 3п.  „в”  Указу президента України „Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності” №817/98.

Згідно цієї норми Позапланова виїзна перевірка проводиться в разі якщо, виявлено недостовірність  даних,  заявлених  у  документах

обов'язкової звітності.

Як вбачається з висновку за підписом начальнику відділу оперативного контролю Горячової Н. О., перевірка проведена в зв'язку з виявленням розбіжностей між валовими доходами , заявленими у декларації по податку на додану вартість та валовими доходами заявленими у Декларації по прибутку підприємств за 2 квартал 2003 р..

ДПІ зазначає, що валові доходи в рядку 1 , колонка 3 ( доходи від продажу товарів за звітний квартал) декларації про прибуток за 2 квартал 2002 р. не відповідають даним декларацій з податку на додану вартість за цей період.

Але таке твердження ДПІ помилкове.  ДПІ зрівнює дані , які не повинні бути рівними. Сума валових доходів в декларації по прибутку зазначається не тільки в рядку 1 , а і в рядку 8, що не враховано ДПІ. При включенні даних наведеного рядка в підрахунок валових витрат розбіжностей в даних декларацій не має.

Враховуючи наведене підстав на яких ДПІ проводило перевірку позивача в період з 07.10.2003 р. по 17.10.2003 р. фактично не існувала. Тому така перевірка не відповідає вимогам Указу Президента України №817/98  та  є незаконною а дії по її проведенню протиправними.

В цієї частині позов підлягає задоволенню.

Стосовно перевірки за період з  15.12 по 28.12.2004 р. то судом встановлено, що перевірка проведена теж на підставі п. п. 3п.  „в”  Указу президента України „Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності” №817/98.

Як вбачається з висновку за підписом начальнику відділу оперативного контролю Горячової Н. О., перевірка проведена в зв'язку з виявленням розбіжностей між витратами на придбання товарів згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 2003 р. (108,8 тис. грн..) та сумою витрат за придбані товари (108,3 тис. грн..) декларації з податку на додану вартість за 2003 р. . Але ДПІ зрівнює дані які не повинні бути рівними. ДПІ зрівнює строки декларації 10.1 в по податку на додану вартість зі строкою 01.1 в декларації з прибутку підприємств.  Але в рядок (строку) 10.1 з декларації по ПДВ включаються лише витрати пов'язані з придбанням товарів по операціях оподаткованих ПДВ, тоді як в рядок 04.1 декларації з оподаткування прибутку підприємств вноситься загальна сума витрат, в тому числі по операціях де ПДВ не передбачено. ДПІ не враховано, що рядок 11.1 декларації з ПДВ також містить значення витрат , по операціях де ПДВ не передбачено.  Але ДПІ зрівнювало лише рядки 04.1 та 10.1, що свідчить про неправильність визначення невідповідності декларацій.

Таким чином ДПІ не довело правомірність своїх дій при призначенні перевірки. Оскільки не доведено належних підстав перевірки , ДПІ не довело правомірність проведення самої перевірки. Враховуючи наведене підстав на яких ДПІ проводило перевірку позивача в період з 07.10.2003 р. по 17.10.2003 р. не доведені.  Тому така перевірка не відповідає вимогам Указу Президента України №817/98  та  є незаконною а дії по її проведенню протиправними.

Тому в цієї частині позов також підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що згідно податкового повідомлення - рішення № 281-23-319/8830/0 позивачу на підставі п. 8,п. 11 , п. 13 ст. 3, п. 6 ст. 17, ст. 22, ст. 23 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” нараховані санкції 156,35 грн. , які визначені податковим зобов'язанням.

Підставою для застосування санкцій є обставини встановлені актом перевірки №282/23-314 від 07.10.2003 р..

Згідно податкового повідомлення – рішення №290-23-319/9888/2 позивачу згідно п. 9, 12 ст. 3 , п. 4. ст. 20 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” нараховані санкції 704,80 грн. , які визначені податковим зобов'язанням.

Підставою для застосування санкцій є обставини встановлені актом перевірки №368/294/23-314 від 17.10.2003 р..

Згідно податкового повідомлення – рішення №0003222303/9590/0 позивачу на підставі п. 13 ст. 3 , ст. 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” нараховані санкції 117,35 грн. , які визначені податковим зобов'язанням.

Підставою для прийняття податкового повідомлення – рішення є акт перевірки №203503122303 від 15.12.2004 р.

Згідно податкового повідомлення – рішення №003262303/9867/0  позивачу на підставі п. п. „б” п. п. 4.2.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , п. п.  7.4.1 , п. п. 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України про податок на додану вартість” нараховано 27 грн. податку на додану вартість та 170 грн. санкцій.

Підставою прийняття податкового повідомлення – рішення є акт перевірки від 28.12.2004 р. №476/321-2303.  

Стосовно податкового повідомлення – рішення №290-23-319/9888/2 , єдиним доказом порушень є акт перевірки №368/294/23-314 від 17.10.2003 р., але це акт складений за результатами позапланової виїзної перевірки з 07.10.2003 р. по 17.10.2003 р., яка як встановлено вище незаконна , а дії по її проведенню, а відповідно по складанню акту перевірки протиправні, і він не є доказом в розумінні ст. 70 КАС України.

Тому враховуючи вимоги ч. 2 ст. 71 КАС України, ДПІ не довело правомірність цього податкового повідомлення – рішення і позов в частині визнання його недійсним підлягає задоволенню.

Стосовно податкового повідомлення - рішення   №    0003222303/9590/0.

То суд зазначає, що перевірка , по якій складений акт № 203503222303 , якій в свою чергу став підставою прийняття цього рішення, не оскаржувався.  Позивач лише оскаржує лише позапланові перевірки податкового законодавства, перевірки законодавства про реєстратори розрахункових операцій позивач не оскаржує. Як вбачається з акту перевірки та плану – графіку перевірки за 4 квартал 2004 р.  законодавства про реєстратори розрахункових операцій, це  окрема перевірка. Перевірка проведена в межах повноважень наданих посвідченнями на цю перевірку.

Суд зазначає, що позивач в особі керівника в судовому засіданні визнав наявність порушень за які застосовані санкції. Пояснення є доказом згідно ст. 69 КАС України. аналогічні пояснення надає представник ДПІ. Факти порушень викладені в акті перевірки.

Таким чином суд приходить до висновку про доведеність правомірності застосування санкцій. Але відповідач визначив санкції за порушення законодавства про реєстратори розрахункових операцій податковим зобов'язанням. Виключений перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) закріплений у Закону України „Про систему оподаткування”, застосовані штрафні санкції в перелік не входять. Тому наведене податкове повідомлення – рішення підлягає визнанню недійсним в частині визначення сум санкцій податковим зобов'язанням.  

Стосовно податкового повідомлення – рішення 281-23-319/8830/0

Суд зазначає, що у  судовому засіданні 11.10.2006 р. позивач уточнив свою позицію і вказав на те, що не визнає факти порушень за які застосовані санкції податковим повідомленням – рішенням № 281-23-319/8830/0, а визнає лише факти за які застосовані санкції податковим повідомленням – рішенням № 0003222303/9590/0.

Суд зазначає, що перевірка на підставі акту якої прийнято податкове повідомлення – рішення № 281-23-319/8830/0 проведено на підставі посвідчень на перевірку №2229/775 та №2230/776, але цими посвідченнями надано повноваження на проведення перевірки податкового законодавства згідно п. 3 „в” Указу Президента України №817/98. Таким чином працівники відповідача не мали повноважень на проведення окремої перевірки законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій. Враховуючи наведене акт перевірки №282/23-314 не є в розумінні ст. 70 КАС України доказом по справі. А оскільки саме даними цього акту ДПІ підтверджує правомірність податкового повідомлення рішення № 281-23-319/8830/0, то відповідач не довів його правомірність і позов в частині визнання недійсним цього податкового повідомлення рішення підлягає задоволенню.

Стосовно податкового повідомлення – рішення №003262303/9867/0 суд зазначає, що єдиним доказом порушень є акт перевірки від 28.12.2004 р. №476/321-2303, але це акт складений за результатами позапланової виїзної перевірки з 15.12.04 р. по 28.12.04 р., яка як встановлено вище незаконна , а дії по її проведенню, а відповідно по складанню акту перевірки протиправні, і він не є доказом в розумінні ст. 70 КАС України.

Тому враховуючи вимоги ч. 2 ст. 71 КАС України, ДПІ не довело правомірність цього податкового повідомлення – рішення і позов в частині визнання його недійсним підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що позивач просить також повернути йому зайво сплачені як судові витрати кошти на користь ДП „Судово – інформаційний центр” у розмірі 118 грн. Суд зазначає, що КАС України не передбачає таких витрат. Згідно КАС України поверненню підлягає лише зайво сплачене державне мито.  Тому суд вирішуючи дану справу не проводить повернення цих коштів. Стосовно повернення державного мита, яке просить провести позивач, то суд зазначає, що позивач сплатив 85 грн. мита, а виходячі з Прикінцевих та перехідних положень КАС України , сума мита (судового збору) по немайновій вимозі складає 3,40 грн., враховуючи, що позивач заявив повязані вимоги по двох різних періодах сума мита по даній справі складає 6,80 грн.. Згідно ст. 89 КАС України сума державногго мита (судового збору) підлягає поверненню окремою ухвалою по заяві особи сплатившей мито. Враховуючи наведене питання про попернення мита суд вирішує окремою ухвалою.   

Керуючись статтями  4, 8, 86, 94, 160 - 163  Кодексу адміністративного судочинства України , колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії ДПІ у Жовтневому р-ні м.Харкова по проведенню двох виїзних позапланових перевірок МСТ „КООП - Сільгосппродукти”  у період з 07.10.2003р. по 17.10.2003р., та з 15.12.2004р. по 28.12.2004р. протиправними, а самі перевірки незаконними.  

Визнати недійсними податкові повідомлення - рішення ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова №281-23-319/8830/0 в розмірі 156,35грн. від 10.10.2003р., № 290-23-319/9088/2 в розмірі 704,80грн. від 02.02.2004р., №0003262303/9867/0 в розмірі 197,00 грн. від 29.12.2004р.

Податкове повідомлення - рішення   №    0003222303/9590/0 від 17.12.2004 р.  в розмірі 117,37 грн. визнати недійсним в частині визначення сум санкцій податковим зобов'язанням. В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Міське споживче товариство „КООП - Сільгосппродукти” (м. Харків, просп. Дзюби, 3, кв. 45, код 30290029)  витрати по сплаті  державного мита 6, 80 грн. .

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова  суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя                                                                     Григоров А.М.

суддя           Мінаєва О.М.

суддя           Яризько В.О.