Рішення

від 19.10.2006 по справі 53/327-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

53/327-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2006 р.                                                            Справа № 53/327-06

вх. № 10316/3-53

Суддя господарського суду Прохоров С.А. 

при секретарі судового засідання Альошин В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Мовчан О.О. дов № 01-62юр /4927 від 02.08.2006 року  відповідача - Колісник М.І. - керівник

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Х-в  

до  Первомайське виробниче управління житлово-комунального господарства м. Первомайський  

про стягнення 156350,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по договору № 76 від 22.12.1998 року на користування електричною енергією в сумі 156350,39 грн. з яких 105649,94 грн. заборгованості за е/е, 21129,97 грн. ПДВ на е/е, 21654,96 грн. інфляційних, 7915,52 грн. 3 % річних. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач не належним чином виконує свої зобов'язання по договору в наслідок чого утворилась заборгованість.

Представник позивача в судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зменшив позовні вимоги до 92699,31 грн., підтримує заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та просить їх задовольнити.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття судового рішення змінити підстави або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, тому надані позивачем уточнення позовних вимог прийняті господарським судом.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявленого позивачем позову заперечує з мотивів з мотивів викладених у запереченні та просить в задоволенні позову позивача відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази у справі у їх сукупності, встановив наступне.

22.12.1998 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 76 на користування електричною енергією, який був пролонгований на 2005 рік. Відповідно до умов договору позивач (Енергопостачальна організація) зобов'язався відпускати відповідачеві (Споживачеві) у відповідності з встановленими цим договором умовами електричну енергію, як різновид промислової продукції, в межах дозволеної для використання потужності, а відповідач зобов'язався своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами та строками, обумовленими договором. Абзацом 2 договору сторони передбачили що при виконанні умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються користуватися Правилами користування електричною енергією, іншими нормативними актами. Відповідно п. 1.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України за № 28 від 31.07.1996 року, зі змінами та доповненнями внесеними Постановою НКРЕ "Про внесення змін та доповнень до "Правил користування електричною енергією" № 928 від 22.08.2002 року, Правила є обов'язковими для споживачів, замовників, а також підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, які здійснюють виробництво, передачу та постачання електричної енергії. Згідно п. 7.1. Правил відповідач зобов'язується проводити оплату використаної електричної енергії та потужності, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами, індексом цін та умовами договору. Також договором передбачено, що розрахунки за електричну енергію здійснюються до 1-го числа місяця, наступного за розрахунковим періоду платіжним дорученням шляхом перерахування повної оплати розміру заявленої потужності та договірної величини електроспоживання.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору здійснив відпуск електроенергії відповідачу в період з 01.07.2003 року по 31.07.2006 року, що підтверджується матеріалами справи. Але відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, відмовився від виконання обов'язків, покладених на нього умовами договору, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість спожитої електроенергії, внаслідок чого станом на 01.08.2006 року виникла заборгованість за використану електричну енергію у розмірі 69464,89 грн.

Крім того, у відповідності до вимог Закону України „Про податок на додану вартість" нарахована позивачем та підтверджена матеріалами справи заборгованість по податку на додану вартість за вказаний період в сумі 13892,97 грн.

Оскільки станом на дату прийняття рішення заборгованість відповідачем не сплачена, тобто продовжує існувати обов'язок по сплаті заборгованості після набрання чинності Цивільним Кодексом України в редакції від 16.01.2003 року (далі - Кодекс), та зважаючи на приписи пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Кодексу, суд застосовує його положення до цивільних відносин щодо виконання відповідачем зобов'язань по сплаті заборгованості.

Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України, згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 212 зазначеного кодексу (в редакції 1963 року) боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Подані відповідачем заперечення проти позовних вимог не можуть бути прийняті судом до уваги оскільки, рішення у справі №15/77-05, яким з відповідача стягнуто на користь позивача заборгованість по ППЕ,  не стосується предмету спору по данній справі, так як позивачем не заявлено до стягнення заборгованість за ППЕ.

Крім того, додані відповідачем до матеріалів справи листи Первомайського міськфінуправління не є належним доказом погашення заборгованості перед позивачем, оскільки не породжують собою цівільні права та обов"язки для сторін за договором, а надані платіжні доручення про здійснення оплат за спожиту електричну енергію враховані позивачем при подачі позову та відображені у наданому до матеріалів справи розрахунку суми позовних вимог.  

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги те, що відповідачем не надано суду належних доказів погашення заборгованості перед позивачем, суд вважає вимоги позивача про стягнення 69464,89 грн. заборгованості за використану електричну енергію, 13892,97 грн. заборгованості по ПДВ на електричну енергію обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

У відповідності із ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми боргу.

Позивач надав суду  розрахунки інфляційних витрат та трьох відсотків річних, за таких підстав, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних такими, що підлягають задоволенню, тобто станом на 01.08.2006 року, у сумі 7042,92 грн. інфляційні та 2298,53 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 926,99 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22,  33, 43, 44-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; ст.212 ЦК УРСР в редакції 1963 року, ст.ст. 526, 625, Цивільного кодексу України; ст.ст. 193, 216, 217, 230, 232  Господарського кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Прийняти до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Виробничого управління житлово-комунального господарства (поштова адреса: 64107, Харківська обл., м. Первомайськ, вул. Жовтнева, 1, розрахунковий рахунок 26006348710008 Дніпропетровська філія КБ "Приватбанк" м. Харкова, МФО 351533, код 03358794) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" ( поштова адреса: 61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 12, на поточний рахунок 2603131812154 у ХВЦ ПІБ, МФО 351458, код 00131954) - 69464,89 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 13892,97 грн. - ПДВ на заборгованість за спожиту електричну енергію; на поточний рахунок 260053011272 Перша філія АКБ "Базис", МФО 351599, код 00131954 - 7042,92 грн. - інфляційних витрат, 2298,53 грн. трьох відсотків річних, 926,99 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набранння рішенням законної чинності.

В решті позову відмовити.

Суддя                                                                                            Прохоров С.А.