Рішення

від 30.10.2006 по справі 53/346-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

53/346-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2006 р.                                                            Справа № 53/346-06

вх. № 10803/4-53

Суддя господарського суду Прохоров С.А. 

при секретарі судового засідання Альошин В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Долгова Т.М. за дов.  відповідача - не з"явився 3-ї особи - не з"явився

розглянувши справу за позовом Інститут овочівництва та баштанництва, с. Селекційне  

до  Мереф'янська міська рада, м. Мерефа 3-я особа КП "Харківське районне бюро техничної інвентаризації", м. Х-в

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога позивача про визнання права власності на виробничий будинок "Яровізатор", розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Селекційне, 42 загальною площею 184,9 м. кв. та зобов'язаня ХМБТІ зареєструвати у встановленному законом порядку за позивачем данну будівлю.

Позивач в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення заявленого позивачем позову не заперечує, про що надав письмові пояснення.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, але надав письмові пояснення, у яких просить суд розглянути справу без участі представника 3-ї особи.

В судовому засіданні 26.10.2006 року для винесення рішення у справі оголошувалась перерва до 30.10.2006 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, дійшов висновку щодо необгрунтованості та безпідставності заявлених позивачем вимог через наступне.

У 1958 році дослідним господарством "Мерефа" була побудована будівля "Яровізатор", загальною площею 184,9 м кв..

У 1995 році зазначена будівля була передана безкоштовно на баланс позивача відповідно до наказу №87 від 10.04.1995 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції 2003 р.) встановлено, що ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (в редакції 2003 р.), однак продовжують існувати і після набрання ним чинності, тому до вказаних відносин повинен застосовуватися ЦК України.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на ст. ст. 329, 331 ЦК України, згідно яких юридична особа публічного права набуває право власності на майно,  передане  їй  у  власність,  та  на  майно, набуте  нею у власність на підставах, не заборонених законом. Право  власності  на нову річ,  яка виготовлена (створена) особою,  набувається нею,  якщо інше не встановлено договором  або законом. Особа, яка  виготовила  (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене  нерухоме  майно  (житлові будинки,  будівлі,  споруди  тощо)  виникає  з  моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено  прийняття  нерухомого майна  до  експлуатації,  право  власності  виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно  до  закону підлягає  державній реєстрації,  право власності виникає з моменту державної реєстрації. До  завершення   будівництва   (створення   майна)   особа вважається   власником   матеріалів,  обладнання  тощо,  які  були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Отже, враховуючи викладене, діюче законодавство не передбачає можливість визнання права власності на підставі ст.331 ЦК України за рішенням суду.

Судові витрати суд покладає на позивача.

Керуючись ст.ст.1,12,33,43,44-49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суддя                                                                                            Прохоров С.А.