13/369пн
ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
ПОСТАНОВА
Іменем України
17.10.2006 року Справа № 13/369пн
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Медуниці О.Є.
Семендяєвої І.В.
за присутністю секретаря
судового засідання Сідорової О.А.
та за участю
представників сторін:
від позивача Носов В.О., дов. від 31.05.2006 № 05/31
від 1-го відповідача Шунтова Т.Ю., дов. від 14.08.2006 № 290
від 2-го відповідача не прибув
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
„Ідеал-Автолюкс”
на рішення
господарського суду Луганської області
від 28.08.2006
у справі №13/369пн (суддя Яресько Б.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
„Ідеал-Автолюкс”
до 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
„Луганське енергетичне об'єднання”
до 2-го відповідача Приватного виробничо-технічного
підприємства „Енерго”
про усунення перешкод в реалізації права
власності та спонукання припинити дію
договору
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
ВСТАНОВИВ:
Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю „Ідеал-Автолюкс” (далі –ТОВ „Ідеал-Автолюкс”) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про усунення перешкод в здійсненні позивачем права користування об'єктом нерухомості за адресою: м. Алчевськ, вул. Ленінградська, 12, що знаходиться в його власності, шляхом спонукання відповідачів к припиненню дії укладеного між відповідачами договору від 10.04.2002 №А5228 (далі –договір №А5228) як такого, що втратив правові підстави та суперечного принципам публічності й антимонопольному законодавству.
Рішенням місцевого господарського суду від 28.08.2006 у задоволені позову відмовлено повністю.
Мотивоване вказане рішення необґрунтованістю позовних вимог, положеннями ст.ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 770, 793 Цивільного кодексу України, п.6.18 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 N 28 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за N 417/1442 (далі –Правила).
За висновками суду першої інстанції ТОВ „Ідеал-Автолюкс” не доведений факт припинення дії договорів оренди №№ 7а та 8а (далі –договори оренди), на підставі яких 2-й відповідач має право на користування приміщеннями за адресою: м. Алчевськ, вул. Ленінградська, 12, надання 1-му відповідачу всіх необхідних документів для розгляду питання щодо укладення договору про постачання електричної енергії та факту ухилення Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об'єднання” (далі –ТОВ „Луганське енергетичне об'єднання”) від розірвання договору №А5228.
Також за висновком суду позивачем не доведено неможливість використання об'єкту нерухомості без укладення договору про постачання електричної енергії з 1-им відповідачем. Доводи ТОВ „Ідеал-Автолюкс” про нікчемність договорів оренди в силу недодержання нотаріальної форми судом першої інстанції відхилені за відсутністю зазначеної норми на момент укладення договорів та з урахуванням угоди сторін, згідно п. 4.2 договорів оренди і вимог ч. 2 ст. 793 Цивільного кодексу України.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій йдеться про скасування рішення та прийняття нового про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних вимог її заявник посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, положення ст. 391 Цивільного кодексу України, ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач вважає „нікчемною пролонгацію договорів оренди” після набрання чинності з 1 січня 2004 року Цивільного кодексу України та посилається на відсутність у зв'язку з тим правових підстав для пролонгації на 2005 рік договору № А5228, оспорює висновки суду стосовно неподання ТОВ „Іеал-Автолюкс” 1-ому відповідачу документів, необхідних для укладення договору поставки електричної енергії, не подання необхідних доказів.
Скаржник стверджує, що він позбавлений можливості укласти альтернативний договір про постачання електроенергії з іншими постачальниками, у зв'язку з чим не може здійснювати ефективної економічної діяльності.
ТОВ „Луганське енергетичне об'єднання” доводи заявника скарги оспорює, рішення місцевого господарського суду вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2-им відповідачем право на участь представника у судовому засіданні не використано, про час і місце проведення якого він повідомлений належним чином. Відзив на апеляційну скаргу приватним виробничо-технічним підприємством „Енерго” (далі –ПВТП „Енерго”) не наданий, що відповідно до ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників позивача та 1-го відповідача, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів не вбачає підстав для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач на підставі договору купівлі-продажу від 13.05.2004 № 1725, укладеного ним з ВАТ „Донбаскоксохімремонт”, є власником об'єкту нерухомості за адресою: м. Алчевськ Луганської області, вул. Ленінградська, 12.
Вказаний об'єкт нерухомості ТОВ „Донбаскоксохімремонт” за договорами оренди був переданий в оренду ПВТП „Енерго”. Згідно п. 4.1 цих договорів строк оренди складає 12 місяців. Відповідно до п. 4.2 договорів строк їх дії автоматично продовжується на строк 6 місяців, якщо жодною із сторін в місячний строк до моменту закінчення строку договорів не заявлено про намір припинити договірні відносини.
Наявність обставин, передбачених п. 4.2 договорів, позивачем не доведено.
Із пояснень ТОВ „Луганське енергетичне об'єднання”, які підтверджені звітами 2-го відповідача, ПВТП „Енерго” до січня 2006 року користувалося електричною енергією за цим об'єктом.
Про звільнення займаних приміщень 2-ий відповідач відповідно до положень п. 6.18 Правил ТОВ „Луганське енергетичне об'єднання” не повідомляв, тобто підстав для припинення постачання електричної енергії ПВТП „Енерго” відповідно до умов договору № А 5228 у ТОВ „Луганське енергетичне об'єднання” не було.
Факт звільнення 2-им відповідачем спірних приміщень позивачем не доведений належним чином відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази вжиття заходів по розірванню договорів оренди у встановленому законом порядку позивачем, як власником майна, не надані.
Твердження ТОВ „Іеал-Автолюкс” стосовно закінчення строку дії договорів оренди за відсутністю факту їх нотаріального посвідчення спростовуються умовами п. 4.2 договорів стосовно пролонгації строку їх дії на 6 місяців та вимогами ч. 2 ст. 793 Цивільного кодексу України, на яку посилається скаржник.
Крім того, судом першої інстанції правомірно зазначено за рішенням, що оскаржується, про відсутність на момент укладання договорів оренди норми про необхідність нотаріального посвідчення договорів найма майна строком на один рік і більше.
З урахування вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України є обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо недоведеності позивачем й інших обставин, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог.
За викладеним судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду винесено з додержанням норм матеріального та процесуального права та відповідає обставинам справи.
Судові витрати по сплаті держмита при звернення з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на її заявника відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ідеал-Автолюкс” на рішення господарського суду Луганської області від 28.08.2006 у справі №13/369пн залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 28.08.2006 у справі №13/369пн залишити без змін.
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя О.Є.Медуниця
Суддя І.В.Семендяєва
Суд | Луганський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2006 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 213952 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Луганський апеляційний господарський суд
Баннова Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні