Постанова

від 14.09.2006 по справі 01/36-40

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01/36-40

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

14.09.06                                                                                           Справа  № 01/36-40

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії

головуючого - судді          Дух Я.В.

суддів          Зданкевич 3.1

Красвська М.В.

розглянув апеляційну скаргу ТзОВ   ЗПК «Садекс», смт.Ратне

на    рішення         господарського   суду   Волинської   області

від          27.04.2006 року

у справі          №01/36-40

за   позовом          ПП «Цеоліт», М.Севастополь

до відповідача     ТзОВ «Заготівельно-переробна компанія «Садекс», смт.Ратне

про          стягнення    207 727,36   грн. боргу

за участю представників:

від Позивача : Прохочов С.О.- юрисконсульт ;

від Відповідача: не зявився ;

З правами та обов'язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, представника позивача ознайомлено.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 13.07.2006р.

Рішенням від 27.04.2006р. у справі №01/36-40 господарського суду Волинської області (суддя Якушева І.О.) частково задоволено позов приватного підприємства «Цеоліт»(м. Севастополь) до товариства з обмеженою відповідальністю «Заготівельно-переробна компанія «Садекс»(с.м.т. Ратне) про стягнення 207727,36грн. та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Заготівельно-переробна компанія «Садекс»на користь приватного підприємства «Цеоліт»28200,00грн. безпідставно утримуваних коштів; 90000,00грн. неустойки. В іншій частині позовних вимог –в позові відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ТзОВ «ЗПК «Садекс»подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить рішення господарського суду Волинської області скасувати з огляду на наступне:

- суд проігнорував викладені у відзиві на позовну заяву з посиланням на пункти 5.1 та 5.2 договору поставки від 30.11.2005року умови проведення позивачем попередньої оплати за товар, в силу чого картопля мала постачатись відповідачем лише після отримання ним від позивача обумовленої вартості картоплі в сумі 300000,00грн., на які відповідач і зобов'язувався придбати, розмитнити товар та відправити картоплю позивачу;

- попередньо не оплативши згідно договору поставки повну вартість передбачених в договорі 200т картоплі в загальній сумі 300000грн. саме позивач, а не відповідач, не виконав вимоги ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України;

- суд безпідставно вважає недоведеним факт отримання позивачем 20т картоплі на суму 30000,00грн. по накладній №20-с від 09.12.2005року;

- доказом відправлення позивачу 09.12.2005року 20 т картоплі по накладній №20-с свідчить міжнародна ТТН №0008963 від 09.12.2005року;

- суд безпідставно відхилив клопотання скаржника про відправлення до слідчих органів наявних у суду матеріалів для перевірки факту отримання ПП «Цеоліт»98800кг картоплі на загальну суму 148200,00грн.;

- невірно прийшовши до висновку про відсутність в договорі поставки умови проведення позивачем попередньої оплати за товар, суд безпідставно прийшов до висновку про стягнення неустойки в розмірі 50% від вартості недопоставленого товару - 90000,00грн. інше.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення господарського суду Волинської області - відсутні з огляду на наступне:

30.11.2005року між товариством з обмеженою відповідальністю «Заготівельно-переробна компанія «Садекс»(постачальник) та приватним підприємством «Цеоліт»(покупець) було укладено договір поставки (а.с. 12), за умовами п. 1.2 якого постачальник зобов'язався здійснити поставку картоплі на користь покупця.

Відповідно до п. 2 договору ціна картоплі становить 1500,00грн. за тонну, кількість товару –200 т, загальна сума договору –300000,00грн., строк поставки 1-18грудня 2005року.

Згідно з п. 4.2 договору поставки транспортування товару здійснюється транспортом покупця.

П. 5 договору поставки від 30.11.2005року передбачено, що оплата за товар, що постачається здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових котів з розрахункового рахунку по рахунку, який виставляється постачальником. Покупець, після надання зазначених у п. 5.1. документів, зобов'язаний провести перерахунок постачальнику вказаної в рахунку суми. Датою оплати вважається день списання грошових коштів з розрахункового рахунку покупця (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 6.1 у випадку невиконання договору по об'єму товару постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 50% від вартості недопоставленого товару.

При цьому Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що умови вищезазначеного договору поставки не містять положень про передоплату, як про це стверджує скаржник, а тому його посилання на п.п. 5.1., 5.2. договору, як на підставу звільнення від відповідальності за неналежне виконання договірних зобов'язань, визнається господарським судом апеляційної інстанції безпідставним.

З огляду на викладене, рішення господарського суду Волинської області в частині стягнення із ТзОВ «Заготівельно-переробна компанія «Садекс»90000,00грн. неустойки є обґрунтованим та таким, що прийняте при дослідженні усіх обставин справи без порушень норм матеріального та при дотриманні норм процесуального права.

З тих же підстав необґрунтованими визнаються і твердження скаржника про порушення ПП «Цеоліт»вимог норм ст. 193 ГК України та 526 ЦК України.

Стосовно тверджень скаржника про недостатнє дослідження місцевим господарським судом обставин справи щодо отримання позивачем 20т картоплі на суму 30000,00грн., то Львівський апеляційний господарський суд зазначає наступне:

На підтвердження отримання позивачем 20т картоплі, ТзОВ «Заготівельно-переробна компанія «Садекс»посилається на накладну №20-с від 09.12.2005року (а.с. 65), відповідно до якої позивач здійснив відпуск, а відповідач –отримав картоплю загальною вагою 20000кг на загальну суму з врахуванням ПДВ 30000,00грн. Отже, при всіх обставинах, вказана накладна може бути підтвердженням лише того, що ПП «Цеоліт»відвантажило ТзОВ «Заготівельно-переробна компанія «Садекс»20т картоплі, а не навпаки.

Також, в якості підстави відвантаження вищенаведеного товару в накладній зазначено взаєморозрахунок, що не дає можливості господарському суду апеляційної інстанції встановити, що картопля, відвантаження якої було предметом даної накладної, поставлена саме на виконання договору поставки від 30.11.2005року, укладеного між сторонами у справі, а не у зв'язку з виникненням інших, не пов'язаних з даним договором, правовідносин.

Разом з цим, як вірно зазначено місцевим господарським судом та підтверджено господарським судом апеляційної інстанції накладна №20-с не може бути визнана належним доказом виконання договірних зобов'язань, оскільки на ній відсутній підпис відповідальної за прийняття товарно-матеріальних цінностей особи ПП «Цеоліт». Окрім того, під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, представник позивача заперечив факт отримання картоплі в обсязі, що зазначений в накладній №20-с від 09.12.2005року.  Інших доказів протилежного відповідачем суду не подано як місцевому господарському суду, так і суду апеляційної інстанції.

В той же час, посилання скаржника на міжнародну товарно-транспортну накладну серії СЭ від 09.12.2005року (а.с. 46) як на доказ отримання ПП «Цеоліт» 20т картоплі за накладною 20-с є необґрунтованим, оскільки із вищенаведеної міжнародної накладної можливо лише встановити, що ПП Антонюк І.В. прийняв вищезазначений вантаж до перевезення.

Окрім того, як вже було зазначеновище, відповідно до п. 4.2 договору поставки, транспортування товару здійснюється транспортом покупця. При цьому, місцевим господарським судом встановлено факт здійснення перевезення 20т картоплі за накладною №20-с від 09.12.2005року автотранспортом ПП Антонюк І.В. на замовлення ТзОВ «Заготівельно-переробної компанії «Садекс». Доказів протилежного скаржником подано не було, що є додатковим, хоч і непрямим, доказом необґрунтованості вищенаведених тверджень скаржника.

Щодо тверджень скаржника про те, що судом безпідставно відхилено клопотання скаржника про відправлення до слідчих органів наявних у суду матеріалів для перевірки факту отримання ПП «Цеоліт» 98800кг картоплі на загальну суму 148200,00грн., то Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що ч. 2 ст. 79 ГПК України передбачає право, а не обов'язок, суду зупинити провадження у справі у випадку надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів.

При розгляді ж вказаного клопотання місцевий господарський суд прийшов до висновку про відсутність необхідності у вчиненні вищезгаданої процесуальної дії у зв'язку з можливістю встановити об'єктивну істину у справі без зупинення провадження у ній.

З огляду на вищевикладене, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевим господарським судом були належним чином досліджені усі обставини, що мають значення для справи при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому дане рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга –без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Рішення від 27.04.2006р. по справі №01/36-40 господарського суду Волинської області залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу № 01/36-40 повернути в місцевий господарський суд Волинської області.

    Головуючий          суддя                                                  Дух Я.В.

суддя                                                  Зданкевич З.І.

                    суддя                                                  Краєвська М.В.