Ухвала

від 09.02.2012 по справі 5009/534/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

5009/534/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

            09.02.12                      Справа №     5009/534/12           

Суддя    Соловйов  В.М.   

м. Запоріжжя

Суддя Соловйов В.М., розглянувши матеріали    

За позовом: Приватного підприємства “ТЕР” (69089, м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 15, ідентифікаційний код 30388823)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Югспецсервіс-2” (70450,                                Запорізька область, Запорізький район, смт. Кушугум, вул. Леваневського, 2, ідентифікаційний код 34856003)

про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

ПП “ТЕР” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом від 08.02.2012р. вих.08/02/01 до відповідача ТОВ “Югспецсервіс-2” про витребування палива для реактивних двигунів марки ТС-1 у кількості 199,3 тон, передане на відповідальне зберігання відповідно до зведеного акта № 1 від 06.01.2009р.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 08.02.2012р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовна заява підлягає поверненню в зв'язку з наступним.

Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті             2-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах  здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частинами 1, 2 ст. 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у  господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які  відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування,   не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином –суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 4  ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та  розміри ставок  судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011р. N 02/163-48 “Про судовий збір”.

Відповідно до ст. 1 цього Закону, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі  іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (ст. 2 Закону).

Статтею 3 Закону N 02/163-48 визначено об'єкти справляння судового збору. Так, судовий збір справляється:

за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;

за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про  перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про   скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;

за видачу судами документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4  Закону України “Про судовий збір” визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

за подання до господарського суду:

1) позовної заяви майнового характеру –2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

2) позовної заяви немайнового характеру –1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити:

зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів).

Згідно приписам статті 55 ГПК України, ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення  грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог;

4) у позовах про стягнення іноземної  валюти - в іноземній валюті та у  карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею.

Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

В якості додатків до позовної заяви позивачем надано квитанцію                                 № 150820001 від 08.02.2012р. про сплату судового збору у розмірі 1 073,00 грн. Інші докази сплати судового збору у матеріалах позовної заяви відсутні.

Таким чином, при зверненні до суду, ПП “ТЕР” зазначило ціну позову немайнового характеру.

Проте, позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру –зобов'язати повернути паливо для реактивних двигунів марки ТС-1 у кількості 199,3 тон, передане на відповідальне зберігання відповідно до зведеного акта № 1 від 06.01.2009р.

Розмір судового збору зі спорів щодо витребування, повернення, передачі майна, тощо дорівнює  2 %  від вартості цього майна.

Отже, розмір судового збору повинен вираховуватися від вартості палива для реактивних двигунів марки ТС-1 у кількості 199,3 тон.

Вартість витребуваного майна позивачем в позовній заяві не визначена, відсутні і відомості щодо вартості цього майна у додатках до позовної заяви.

Відтак, позивачем не сплачено судовий збір у відповідному розмірі.

Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

На підставі викладеного позовна заява ПП “ТЕР” підлягає поверненню без розгляду.

Приймаючи судове рішення, господарський суд також враховує наступне.

За змістом Розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви та відомості є обов'язковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обов'язковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого з'ясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.

Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які суб'єктивні висновки та обставини.

На підтвердження цього висновку свідчить і ст. 4-1 ГПК України, згідно якої господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. 50-51, п. 3 ч. 2 ст. 54, п. 3 ч. 1 ст. 57, п.  4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву та додані до неї матеріали на 33 аркушах без розгляду (в тому числі оригінал квитанції № 150820001 від 08.02.2012р. на суму 1 073,00 грн. про сплату судового збору).

Суддя                                                          Соловйов В.М.