Рішення

від 09.02.2012 по справі 5015/7439/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.12                                                                                           Справа№ 5015/7439/11

          Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі судових засідань Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів», м. Львів,

до відповідача: Малого інноваційного підприємства «Науково –технічний центр «Рух - бізнес», м. Борислав Львівської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізична особа –підприємець ОСОБА_2, м. Дрогобич Львівської області

про звернення стягнення на заставлене майно на суму 168 738,87 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Бачинський А.В. - представник

Від відповідача-1: не з‘явився

Від відповідача-2: не з‘явився

Права та обов‘язки сторін передбачені ст.ст.20,22 ГПК України роз‘яснено, заяви про відвід судді, клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не надходили.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк», в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів», звернувся з позовною заявою до відповідача –Малого інноваційного підприємства «Науково –технічний центр «Рух - бізнес», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, про звернення стягнення на заставлене майно, а саме: нежитлову будівлю господарського складу, позначену за планом земельної ділянки літерою «Б-1», загальною площею 730,5 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належать Малому інноваційному підприємству «Науково –технічний центр «Рух - бізнес»на загальну суму заборгованості 168 738,87 грн. та судовий збір.

Ухвалою господарського суду від 21.12.2011 року порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 17.01.2011 року.

17.01.2012 року в судове засідання представник позивача з‘явився, позовні вимоги підтримав, подав для долучення до матеріалів справи: листи від 03.01.2012 р.№ 39-2 та № 39-3 надіслані позивачем відповідачу та третій особі для підписання акту звірки розрахунків від 03.01.2012 р., акт звірки розрахунків від 03.01.2012 р., довідку про стан заборгованості ФОП ОСОБА_2 перед філією «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів»станом на 03.01.2012 р., які долучено до матеріалів справи; відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача явки представників в судове засідання не забезпечили. В зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та необхідністю витребування доказів по справі розгляд справи було відкладено на 09.02.2012 року.

09.02.2012 року представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання не з‘явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та дату розгляду справи; представник позивача в судове засідання з‘явився, позовні вимоги підтримав повністю, подав для долучення до матеріалів справи витяги з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 19.01.2012 р. про реєстрацію МІП «Науково –технічний центр «Рух –бізнес»та ФОП ОСОБА_2 та згоду позичальника на забезпечення кредиту, які долучено до матеріалів справи, просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку ст. 75 ГПК України за відсутності представників відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та прийняття рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав:

Згідно генеральної угоди про співпрацю щодо кредитування № 24/ГУ1 від 30 січня 2008 року та кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 24/КР18 від 30 січня 2008 року (із змінами та доповненнями), укладеного між Акціонерним комерційним промислово –інвестиційним банком (ЗАТ) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Борислав Львівської області” (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів») та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_2 було надано кредит в сумі 350 000,00 грн. на придбання товарно –матеріальних цінностей.

Датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту не пізніше 27 липня 2010 року (п. 2.2. Кредитного договору).

В забезпечення повернення кредитних коштів згідно договору іпотеки (із змінами та доповненнями), посвідченого приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу ОСОБА_4 30 січня 2008 року за реєстраційним № 162, в заставу банку малим інноваційним підприємством «Науково –технічний центр «Рух –бізнес»передано нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля господарського складу, позначена за планом земельної ділянки літерою «Б-1», загальною площею 730,5 кв. м., що знаходиться за адресою: Львівська область, АДРЕСА_1.

Факт надання позивачем третій особі кредиту підтверджується платіжними дорученнями.

У відповідності із п. 4.2.2. кредитного договору третя особа брала на себе зобов‘язання своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом та відсотки за неправомірне користування кредитом та неустойку в разі невиконання у строк своїх зобов‘язань.

Згідно п. 4.3.4. кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування ним, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/ або неустойки, у випадку якщо позичальник не виконав у строк свої обов‘язки по поверненню кредиту та/або відсотків за користування кредитом, та/або інші обов‘язки по сплаті грошових коштів, передбачених договором.

Згідно норм Закону України «Про іпотеку»у разі порушення іпотекодавцем обов‘язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов‘язання, а в разі його невиконання –звернути стягнення на предмет іпотеки (ст.12 Закону). Крім того, згідно ст. 35 Закону у разі порушення основного зобов‘язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, в якому зазначається стислий зміст порушених зобов‘язань, вимога про виконання порушеного зобов‘язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

В п. 3.1.5. договору іпотеки посвідченого приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу ОСОБА_4 30 січня 2008 року за реєстраційним № 162, в разі невиконання Боржником умов кредитного договору банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки та реалізувати його, або вимагати від іпотекодавця дострокового виконання зобов‘язань, що випливають із кредитного договору.

У відповідності із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов‘язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Неустойкою є (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності із ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Протягом 2008 - 2011 року відсотки за користування кредитними коштами були частково сплачені.

Станом на 16.12.2011 року загальна заборгованість третьої особи перед позивачем не погашена і становить 168 738,87 грн. (в тому числі: прострочена заборгованість за кредитом –154 296,54 грн.; прострочена заборгованість по відсотках –1 776,18 грн.; пеня за несвоєчасну сплату кредиту –12 666,15грн.).

Оскільки зобов‘язання третьої особи по кредитному договору не виконані, позивач  звернувся з позовом про звернення стягнення на заставлене майно, яке належить відповідачу.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

Згідно ст. 11 Цивільного  кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов‘язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно ст. 175 ГК України, майново –господарськими визнаються цивільно –правові зобов‘язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов‘язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов‘язаної сторони виконання її обов‘язку. Майнові зобов‘язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов‘язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов‘язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Згідно ч. 1. ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За умовами ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов‘язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов‘язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, якщо інше не встановлено  договором.

Ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що у випадку, якщо договором встановлений обов‘язок позичальника повернути позику частинами (з розтроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов‘язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Ст. 589 ЦК України передбачає, що у разі невиконання зобов‘язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотека є окремим видом застави нерухомого майна, що залишається у володінні Заставодавця або третьої особи.

У відповідності із ст. 193 ГК України зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст. 526 ЦК України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання  з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання).

За умовами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов‘язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов‘язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь –якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов‘язання (ст. 7 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов‘язковим для виконання сторонами.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують  свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи те, що позивачем представлено достатньо об‘єктивних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем та третьою особою не подано заперечення стосовно заявлених вимог та доказів виконання перед позивачем зобов‘язань по генеральній угоді про співпрацю щодо кредитування № 24/ГУ1 від 30 січня 2008 року та кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 24/Кр18 від 30 січня 2008 року, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно вимог ст. 49 ГПК України, необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115-117  ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Звернути стягнення на заставлене майно Малого інноваційного підприємства «Науково –технічний центр «Рух - бізнес»(82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Дрогобицька, 42, код ЄДРПОУ 05594369), згідно Договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу ОСОБА_4 30 січня 2008 року за реєстраційним № 162, а саме: нежитлову будівлю господарського складу, позначену на плані земельної ділянки літерою «Б-1», загальною площею 730,5 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк»(01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12), в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів»(79007, м. Львів, вул. Гнатюка, 2, ЄДРПОУ 09325637, код банку 325633) на загальну суму заборгованості 168 738,87 грн. (рахунок для направлення коштів в погашення заборгованості № 37392501419429 у філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів ” МФО 325633).

3. Стягнути з Малого інноваційного підприємства «Науково –технічний центр «Рух - бізнес»(82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Дрогобицька, 42, код ЄДРПОУ 05594369) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк»(01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12), в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів»(79007, м. Львів, вул. Гнатюка, 2, ЄДРПОУ 09325637, код банку 325633) 3 374,78 грн. судового збору.

4. Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

  5. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішення законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Рішення оформлене і підписане 10.02.2012р.

Суддя                                                                                             Станько Л.Л.