Рішення

від 13.02.2012 по справі 5021/153/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.02.12

          Справа № 5021/153/12.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Енерготехніка»                    

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Звонкофф»

про стягнення 6906 грн. 70 коп.

СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ

Секретар судового засідання: Р.Б. Малюк

За участю представників:

Від позивача – не з'явився

Від відповідача – не з'явився

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача 6 906 грн. 70 коп., в тому числі 6647 грн. 49 коп. заборгованості за поставлену продукцію відповідно до договору поставки  № 86СП від 27.09.10р., 200 грн. 47 коп. пені, 19 грн. 94 коп. інфляційних збитків, 38 грн. 80 коп. 3 % річних, а також судовий збір.

Відповідач в судове засідання не з'явився, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, тому справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

27.09.2010 р. між сторонами по справі був укладений договір поставки № 86СП, відповідно до п. 1.1 якого постачальник (позивач) зобов'язувався передати у власність покупця (відповідача), а покупець – прийняти та оплатити на умовах, визначених договором, товари народного споживання, а саме – тютюнові вироби, в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в видаткових накладних.

Позивач поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних № З-104967 від 04.11.2011 р. на суму 2257 грн. 01 коп. та № З-105107 від 07.11.2011р. на суму 4390 грн. 48 коп., який відповідачем не оплачений. Одержання продукції підтверджується розписом представника відповідача у видатковій накладній.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов‘язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов‘язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов‘язку.

Відповідно до п. 4.4. зазначеного договору покупець здійснює розрахунок з постачальником за поставлений товар на протязі 1 календарного дня з моменту його отримання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту, що звичайно ставляться.

08.12.2011р. відповідачу була направлена претензія з вимогою погасити наявну заборгованість за поставлений товар в сумі 6647,49 грн.

Однак, як зазначає позивач відповіді на претензію у встановлений строк не надав.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 6647,49 грн., інфляційних збитків в сумі 19 грн. 94 коп. та 3% річних в сумі 38 грн. 80 коп. підлягають задоволенню, оскільки нараховані у відповідності до чинного законодавства та відповідачем не сплачені.

Крім того, п. 6.2 договору передбачено, що покупець відповідає за несвоєчасну оплату отриманого товару шляхом сплати постачальнику пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 цього Закону встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, сума пені у розмірі 200,47 грн. нарахована позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних доказів відсутності заборгованості, позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір по справі покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Звонкофф» (м. Суми, вул. Курська, 109, кв. 6; код 37186918) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Енерготехніка» (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 18, кім. 210; код 22678151) 6647 грн. 49 коп. заборгованості за поставлену продукцію відповідно до договору поставки  № 86СП від 27.09.10р., 200 грн. 47 коп. пені, 19 грн. 94 коп. інфляційних збитків, 38 грн. 80 коп. 3 % річних, а також 1609 грн. 50 коп. судового збору.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

     СУДДЯ                                                         С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ