Постанова

від 26.01.2012 по справі 2а/0270/5866/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

26 січня 2012 р.           Справа № 2а/0270/5866/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом: Державної податкової інспекції м. Житомир        

до:   колективного підприємства "Гніванський шиноремонтний завод"  

про: стягнення боргу

ВСТАНОВИВ :

30 грудня 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у м. Житомирі з позовом до Колективного підприємства «Гніванський шиноремонтний завод» про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 20.07.2011 року за Відповідачем рахується борг по земельному податку за липень 2009 – грудень 2010 року в сумі 2352,81 грн., який самостійно визначений останнім у податкових розрахунках земельного податку на 2009 рік та 2010 рік. Крім того, за несвоєчасну сплату суми самостійно задекларованих зобов`язань, Відповідачу нараховано пеню в розмірі 1397,96 грн.

Представник Позивача в судове засідання не з`явився. 25.01.2012 року до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та підтримання позовних вимог в повному обсязі (а.с. 27).

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням суду не надав, в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив. Вся поштова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 4-5).

Копія ухвали про відкриття провадження у адміністративній справі та призначення судового засідання на 16.01.2012 року направлялась Відповідачу, однак, на адресу суду повернувся конверт з відміткою об`єкту поштового зв'язку - "за зазначеною адресою фірми не існує"  (а.с. 19). Повістка про виклик у судове засідання на 26.01.2012р. направлялась Відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, про що свідчить витяг з електронного реєстру поштових відправлень  (а.с. 37).

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, у  разі  ненадання  особами,  які беруть участь у справі, інформації  щодо  їх  поштової  адреси  судовий  виклик або судове повідомлення надсилаються  юридичним особам  та  фізичним  особам  -  підприємцям  -  за адресою   місцезнаходження  (місця  проживання),  що  зазначена  в Єдиному державному реєстрі  юридичних  осіб  та  фізичних  осіб-підприємців;

За приписами частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття   відповідача,   належним   чином повідомленого  про  дату,  час  і  місце  судового  розгляду,  без поважних  причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 1 статті 49 КАС України встановлено, що особи, які   беруть   участь   у   справі,  мають  рівні процесуальні права і обов'язки. Відповідно до частини 2 зазначеної вище статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення Відповідача належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Станом на 20.07.2011 року Відповідач має податковий борг по земельному податку в розмірі 2352,81 грн.

Даний борг виник внаслідок несплати КП «Гніванський шиноремонтний завод» земельного податку за липень 2009 року – грудень 2010 року, самостійно визначеним ним у  податкових розрахунках земельного податку на 2009 рік та 2010 рік (а.с. 9, 11).

Наявність у Відповідача вказаної заборгованості  підтверджується витягом з  облікової  картки платника податку за платежем «земельний податок з юридичних осіб» (а.с. 28-36), податкових розрахунках земельного податку на 2009 рік та 2010 рік (а.с. 9, 11).

ДПІ у м. Житомирі виставлено Відповідачу першу податкову вимогу за № 1/1540 від 04.08.2009р., яка отримана останнім 25.08.2009р. (а.с. 10 зв.бік), та другу податкову вимогу за № 2/1843 від 24.09.2009р., яка була розміщена на дошці податкових повідомлень 14.10.2009 року (а.с. 12).

Вказані податкові вимоги відповідачем залишені без виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про плату за землю", платники  земельного  податку,  а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Частинами  1, 2  ст. 17 вказаного Закону встановлено, що податкове  зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по  земельному  податку,  а  також  по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового)  місяця.

Відповідно до пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181), чинного на момент виникнення спірних правовідносин,  платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно п. 5.1 вказаного Закону, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання,    самостійно   визначене   платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п. 5.3.1. Закону №2181, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно ж п. 5.4.1. Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов"язаний самостійно сплатити суму податкового зобов"язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

В силу п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України,   податковий  борг  -  це сума  узгодженого  грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не  сплаченого  платником  податків  у  встановлений  цим Кодексом строк,   а   також  пеня,  нарахована  на  суму  такого  грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з Колективного підприємства «Гніванський шиноремонтний завод» заборгованості по земельному податку у розмірі  2352,81 грн.

Що стосується позовних вимог в частині  стягнення з Відповідача 1397,36 грн. пені за порушення термінів розрахунків, то в їх задоволенні слід відмовити, оскільки доказів нарахування пені Відповідачу взагалі до позовної заяви Позивачем не додано. Крім того, як слідує з повідомлення відділу обліку та звітності ДПІ у м. Житомирі № 815/19-011 від 20.07.2011р. (а.с. 13), самостійно поданого Позивачем до суду, за Відповідачем рахується заборгованість по земельному податку лише за основним платежем в сумі 2352,81 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що зазначена вимога є необґрунтованою та безпідставною, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.    

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з колективного підприємства "Гніванський шиноремонтний завод" (23210, Вінницька область, Тиврівський район, м. Гнівань, вул. Промислова, 5, ЄДРПОУ 03112679) на користь Державного бюджету України (р/р 33215811700002 - одержувач УДК у м. Житомирі, код 22062319, банк ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039) заборгованість по земельному податку в розмірі 2352,81 грн. (дві тисячі триста п`ятдесят дві гривні вісімдесят одна копійка).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                      Поліщук Ірина Миколаївна

26.01.2012